Рішення

від 26.11.2024 по справі 711/7872/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7872/24

Провадження № 2/711/2789/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кофанової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 представник ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» - адвокат Руденко К.В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 2216 від 23.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 46 250,00 грн. за період з 23.12.2023 по 18.09.2024, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 23.12.2023 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електродній формі укладено кредитний договір № 2216, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 365 днів (до 22.12.2024) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитні кошти були надані відповідачу шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «А-БАНК». У межах строку кредитування відповідач зобов`язався сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 30 днів. Однак, у порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, зокрема, своєчасно не сплатив нараховані відсотки, у зв`язку з чим станом на 18.09.2024 у нього виникла заборгованість по нарахованим та не сплаченим процентам у розмірі 46250,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.10.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача - адвокат Руденко К.В. не з`явився, надіслав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

З урахуванням положень частини 8 статті 178, частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статтею 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2023 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено Кредитний договір № 2216, відповідно до якого ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» зобов`язалося надати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 1277,50%). Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконало та надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією № 710202534 від 23.12.2023.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, зокрема, своєчасно не сплатив нараховані відсотки, у зв`язку з чим станом на 18.09.2024 у нього виникла заборгованість по нарахованим та не сплаченим процентам за користування кредитом у розмірі 46250,00 грн.

На часрозгляду справиКредитний договір№ 2216від 23.12.2023недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором суду не надано.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 46 250,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 535 від 25.09.2024.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, укладений між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ФОП ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 23.09.2024 до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 23.09.2024 до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, платіжну інструкцію № 554 від 27.09.2024.

Оцінюючи в сукупності надані докази, а також беручи до уваги, що відповідачем до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частиною 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«КЛТ КРЕДИТ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 10076206, місцезнаходження: пл.. Солом`янська, буд. 2, прим. 04, м. Київ) заборгованість за Кредитним договором № 2216 від 23.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 46 250,00 грн. за період з 23.12.2023 по 18.09.2024, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., а всього 59278,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова