Ухвала

від 22.11.2024 по справі 752/12122/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/12122/24

провадження №: 1-кс/752/9170/24

У Х В А Л А

про арешт майна

22.11.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12023100000000359, відомості щодо якого внесені 08.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частину квартири площею 40,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000359 від 08.03.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України.

Досудовим розслідуванням, встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які працювали в ТОВ «Еко Терра» та ТОВ «Екопровайд» - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , в порушення вимог ст. ст. 12, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. н, з, ч. 1 ст. 17, ст. 32, 34 Закону України «Про відходи» (діяв до 09.07.02023), ч. 2 ст. 17, ч. З ст. 27 Закону України «Про управління відходами» (чинний з 09.07.2023), упродовж 2021 року - липня 2024 року незаконно розмістили на земельних ділянках, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером: 3221282801:01:128:0003; АДРЕСА_3 (мікрорайон Гайок); АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 3220489500:02:019:0144, відходи, у тому числі небезпечні, які отримали на підставі вищевказаних договорів.

Внаслідок розміщення відходів з порушенням спеціальних правил відбулось забруднення 955,09 кв.м. земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером: 3221282801:01:128:0003, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами, а саме - міддю, хромом, цинком, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а державним інтересам заподіяно збитків на суму 2 202 361,17 грн., що є тяжкими наслідками.

Разом з тим, внаслідок розміщення відходів з порушенням спеціальних правил відбулось забруднення 4409,1 кв.м. земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами, а саме сурмою, фосфором, хромом, цинком, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а державним інтересам заподіяно збитків на суму 7 033 314 грн., що є тяжкими наслідками.

Окрім того, внаслідок розміщення відходів з порушення спеціальних правил відбулось забруднення 1698,1 кв.м. земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220489500:02:019:0182, яка межує із земельною ділянкою, куди учасники організованої групи здійснюють вивезення та зберігання небезпечних відходів та яка належить ОСОБА_11 , шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля речовинами, а саме міддю, молібденом, нікелем, свинцом, хромом, цинком, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, а державним інтересам заподіяно збитків на суму 144 209 грн., що є тяжкими наслідками.

Таким чином, 07.11.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України.

Як вбачається із матеріалів клопотання, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , що на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210900000:01:072:0015, яке на праві власності за його дружиною ОСОБА_12 (свідоцтво про шлюб від 21.04.2023 ОК№361406).

Разом з тим встановлено, що відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності ОСОБА_5 перебуває об`єкт нерухомого майна в частині, будинок площею 40,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України заподіяна шкода внаслідок кримінальної діяльності де державним інтересам заподіяно збитків на суми: 9 379 884 грн., що є тяжкими наслідками.

У зв`язку з цим, Державною екологічною інспекцією столичного округу заявлено цивільний позов на загальну суму 9 347 142, 55 грн., який долучено до матеріалів кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення цивільного позову, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного майна.

В судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Разом з цим, до початку розгляду клопотання слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги викладені підтримав та просив їх задовольнити, при цьому просив розглянути без повідомлення підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника, з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності слідчого, підозрюваної та її захисника та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000359 від 08.03.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України.

Разом з цим, 07.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України.

В матеріалах кримінального провадження наявна позовна заява Державної екологічної інспекції столичного округу, у порядку ст. 128 КПК України, згідно якої просить стягнути солідарно з підозрюваних: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 9 347 142, 55 гривень, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Разом з цим, слідчий просить накласти арешт на вказане майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову).

Положеннями ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 10 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що вчиненим кримінальним правопорушенням державі заподіяно збитків у розмірі 9 347 142, 55 гривень (дев`ять мільйонів триста сорок сім тисяч сто сорок дві гривні п`ятдесят п`ять копійок), що підтверджується матеріалами клопотання, а також позовною заявою Державної екологічної інспекції столичного округу в інтересах держави, у порядку ст. 128 КПК України, згідно якої просить стягнути солідарно з підозрюваних: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 9 347 142, 55 гривень.

Разом з тим, розглядаючи клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

Слідчий суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна враховує: правові підстави для арешту майна, а саме: наявність збитків завданих державі і відшкодування яких можливо за рахунок підозрюваних: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 .

Отже, вирішуючи питання про можливість накладення арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя приймає до уваги розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та позицію сторони обвинувачення щодо підстав накладення арешту на вказане майно.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи розмір завданих збитків державі, позицію сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, вважає неможливим застосування найменшого обтяжливого способу арешту майна, оскільки це призведе до непередбачуваних наслідків, у тому числі до відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.

При цьому, додані до клопотання слідчого матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) для запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування.

Таким чином, слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно підозрюваного - ОСОБА_5 , а саме на частину квартири площею 40,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

З огляду на викладене та враховуючи наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України, наявність пред`явленої підозри ОСОБА_5 , обставин вчинення кримінального правопорушення та наслідків, розміру шкоди заподіяної державним інтересам внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з цим виникла обґрунтована необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваного - ОСОБА_5 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову), у зв`язку із цим приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12023100000000359, відомості щодо якого внесені 08.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 239 КК України на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частину квартири площею 40,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала виконується негайно слідчим та прокурором у вказаному кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1