Рішення

від 15.11.2024 по справі 753/13736/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13736/23

провадження № 2-др/753/190/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

15 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л., за участі секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заявупредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калюжного Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2024 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Калюжного С.М. про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України, в якій він просить суд поновити позивачу строк для подання доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути зі ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 64 100,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2024 у справі №753/13736/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 276 896,03 грн., моральну шкоду у сумі 6000,00 грн., а також судові витрати у сумі 21 683,79 грн., які складаються з витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 10 211,00 грн. та витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 11 472,79 грн.

Відповідно до ст. 133, 134, 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 64 100,00 грн, витрати на правничу допомогу підтверджуються довіреністю від 28.07.2023, додатками до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 та актами виконаних робіт від 02.11.2023 та від 14.10.2024.

Крім того, 23.10.2024 позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, оскільки позивачем 14.10.2024 було одержано вступну та резолютивну частину рішення суду від 11.10.2024.

Також, 23.10.2024 відповідачем подано до суду письмові заперечення на ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких відповідач просив суд залишити заяву позивача без розгляду у зв`язку з пропуском строку подачі відповідної заяви або відмовити позивачу по суті, оскільки позивачем не надано доказів наявності документів в інтересах позивача у справі від імені АО "ЮС СТРІКТУМ", та не надано доказів належності адвоката Калюжного С.М. до вказаного адвокатського об`єднання. А також, позивачем не надано доказів, що ним дійсно було понесено витрати на правничу допомогу.

До суду 28.10.2024 позивачем подано письмові спростування заперечень відповідача.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надавав.

Сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд дійшов висновків про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2024 у справі №753/13736/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 276 896,03 грн., моральну шкоду у сумі 6000,00 грн., а також судові витрати у сумі 21 683,79 грн., які складаються з витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 10 211,00 грн. та витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 11 472,79 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що стороною позивача у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України в позовній заяві зазначено, що докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть подані в строки передбачені законом після ухвалення рішення судом.

Суд також враховує, що 11.10.2024 рішенням Дарницького районного суду міста Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньотранспортної пригоди задоволено частково.

14.10.2024 копія рішення (вступна та резолютивна частина) була отримана представником позивача ОСОБА_3 у приміщенні суду, що підтверджується відповідною розпискою.

Також 14.10.2024 за повідомленням Електронного суду об 18 год 38 хв у справі 753/13736/23 було розміщено рішення суду (вступна та резолютивна частина) від 11.10.2024.

Протягом п`яти днів після отримання копії рішення суду представником позивача та від часу розміщення в Електронному суді ухваленого рішення суду у справі 753/13736/23 (саме 14.10.2024), позивачем подана заява про стягнення на користь позивача фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу по справі 753/13736/23 та ухвалення відповідного додаткового рішення, а також 23.10.2024 із заявою про ухвалення додаткового рішення була подана заява про поновлення з поважних причин строку на здійснення відповідної процесуальної дії.

Отже, з вказаних причин (отримання рішення суду 14.10.2024 та обізнаності позивача про результати його ухвалення), тобто на третій день в межах встановлених п`яти днів після отримання копії рішення суду від 11.10.2024, представник позивача подав заяву на ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача понесених фактичних судових витрат на професійну правничу допомогу у cпpaвi 753/13736/23 та долучення доказiв.

Також про наміри представника позивача в межах встановлених законом 5 днів подати заяву на ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача понесених фактичних судових витрат на професійну правничу допомогу у cпpaвi 753/13736/23 та долучення доказiв було повідомлено 11.10.2024 головуючого у справі в судовому засіданні перед виходом до нарадчої кімнати, що підтверджується аудіо записом судового засідання.

У зв`язку із наведеним суд вважає, що строк на подання доказів про понесені витрати на правничу допомогу стороною позивача пропущено з поважних причин, тому підлягає поновленню, відповідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

На підтвердження факту надання правової допомоги та розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 21.07.2023, укладений між АО "ЮС СТРІКТУМ" та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 244-245), додаток №1 від 28.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 (т. 1 а.с. 246), а також до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем подано довіреність від 28.07.2023, додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023 та акти виконаних робіт від 02.11.2023 та від 14.10.2024.

Відповідно до п. 1.4 договору про надання правової допомоги від 21.07.2023 для виконання зобов`язань по наданню правової допомоги позивачу за умовами вказаного договору АО "ЮС СТРІКТУМ" призначено адвоката Калюжного С.М.

Тобто, повноваження адвоката Калюжного С.М. як представника позивача ОСОБА_1 належним чином підтверджено умовами договору про надання правової допомоги від 21.07.2023.

Також, відповідно до п. 1.2 договору про надання правової допомоги від 21.07.2023 сторони погодили, що адвокат та клієнт у кожному Протоколі-дорученні погоджують зміст надання правової допомоги, строки його виконання, розміри та порядок оплати наданої правової допомоги та інші умови щодо виконання вказаного вказаного в змісті Протоколу-доручення.

На підтвердження обсягу виконання адвокатом Калюжним С.М. правової допомоги позивачу ОСОБА_1 до суду надано Протоколи-доручення №1 та №2, в яких детально описано обсяг виконаних робіт адвокатом та зазначено розмір винагороди (гонорару) за надану правову допомогу, так, відповідно до Протоколу-доручення №1 розмір винагороди (гонорару) становить 26 000,00 грн. та відповідно до Протоколу-доручення №2 розмір винагороди (гонорару) становить 35 100,00 грн.

Також, позивачем надано до суду Акт виконаних робіт №753-13736-23 від 02.11.2023, у якому зазначено перелік виконаних робіт та кількість годин витрачених на надання правової допомоги, а також зазначено розмір винагороди (гонорару) за надані послуги у сумі 29 000,00 грн. Крім того, відповідно до Акту виконаних робіт №753-13736-23/2 від 14.10.2024 також зазначено перелік виконаних робіт та кількість годин витрачених на надання правової допомоги та зазначено розмір винагороди (гонорару) за надані послуги у сумі 35 100,00 грн.

Таким чином, в загальному розмірі понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у справі становлять 64 100,00 грн.

Суд зазначає, що фіксований розмір гонорару адвоката означає, що у разі настання визначених договором про надання правової допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договру про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (відступ від висновку, викладеного в постанові КЦС ВС від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат.

Як встановлено судом, у письмових запереченнях на ухвалення додаткового рішення сторона відповідача не ставить питання саме про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (лише про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з пропущенням строку подання доказів витрат на правничу допогмоу, а також відмову в її задоволенні у зв`язку з відсутністю повноважень представника позивача та недотримання вимог до форми заяви), а тому у суду відсутні підстави для вирішення питання про зменшення цих витрат.

Дослідивши всі надані сторонами докази, враховуючи положення наведених норм закону, відсутність заперечень відповідача в частині зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд приходить до висновку, що представником позивача підтверджено належними доказами витрати понесені позивачем за надану йому правову допомогу, а тому розмір витрат на правову допомогу понесених позивачем підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 15, 127,133-134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 64 100,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.Л. Котвицький