Рішення

від 26.11.2024 по справі 760/10589/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/10589/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Лопатюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Восьма Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності в рівних долях батькам позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, після її смерті позивач та батько прийняли спадщину в рівних долях (по 1/6 частці) квартири. 15.02.2002 батько позивача уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 07.05.2020 позивач подарував свою 1/2 частину квартиру дружині ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_3 , після якого відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом є позивач як син та відповідач ОСОБА_2 як дружина, яка в установлений строк прийняла спадщину. Позивач в установлений строк не прийняв спадщину, оскільки перебував у відрядженні та виконував завдання в зоні ведення бойових дій. 30.03.2024 позивач звернувся до Восьмої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз`яснено право на звернення до суду (а.с.3-28).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження (а.с.36-37).

23.07.2024 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову (а.с.53-57).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року задоволено клопотання та витребувано докази (а.с.64).

09.10.2024 до суду надійшли витребувані докази (а.с.73-95).

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.96-97).

У судове засідання сторони не прибули. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, він наголосив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 березня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Згідно з копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2001 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_4 (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 15 лютого 2002 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одружились 15 лютого 2002 року, актовий запис №121 (а.с.16).

Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 12 липня 1996 року, виданого відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації, посвідчує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в рівних долях (а.с.17).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 липня 2001 року, спадкоємцями майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , є: її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , спадкове майно складається з 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).

30.03.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про праву на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.89).

Постановою державного нотаріусу Восьмої київської державної нотаріальної контори Осипенко П.В. від 30 березня 2024 року №346/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька ОСОБА_3 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини (а.с.90).

Згідно з копією довідки першого заступника командира вч НОМЕР_4 від 12 квітня 2024 року №222/ВАЇ548ВС, ОСОБА_1 в період з 01 січня 2024 року по 12 квітня 2024 року перебував у відрядженні та виконував завдання в зоні ведення бойових дій (а.с.22).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Згідно з положеннями ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Також суд враховує обставини, в яких не тільки позивач, але і весь український народ перебувають, починаючи з 24 лютого 2022 року, пов`язані із збройною агресією росії на території України, що в сукупності, за переконанням суду, є поважними причинами пропуску строку для звернення до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Восьма Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк тривалістю в два місяці після набрання даним рішенням законної сили для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК