Рішення

від 26.11.2024 по справі 201/4708/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4708/24

Провадження № 2/201/2507/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача.

23 квітня 2024 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява.

У поданому позові позивачка, з урахуванням уточнень, просить визнати за нею право власності на автомобіль Suzuki SX-4 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка, з урахуванням уточнень посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь помер її чоловік ОСОБА_4 , що був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті залишилося спадкове майно автомобіль Suzuki SX-4 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 . 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка. Окрім позивачки, спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 (мати померлого), яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дату смерті померлого) була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем. Однак після заведення спадкової справи у жовтні 2021 року ОСОБА_2 подала державному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 . Орієнтовно наприкінці квітня 2022 року позивачка повинна була отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року була вимушена залишила свій дім та виїхала за кордон. З метою оформлення права власності на спадкове майно (транспортний засіб) 12 грудня 2023 року адвокатом позивачки було надіслано запит до Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції. 14 грудня 2023 року Східне Міжрегіональне управління міністерства юстиції надало відповідь, в якій зазначило, що наразі Четверта маріупольська державна нотаріальна контора перейменована в Першу маріупольську державну нотаріальну контору. Наказом міжрегіонального управління від 18 липня 2023 року № 6464/04 «Про оголошення простою деяких державних нотаріальних контор Донецької області» з 18 липня 2023 року до особливого розпорядження оголошено простій Першої маріупольської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, а наразі Першої маріупольської державної нотаріальної контори, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались. Відомості про стан збереження архіву відсутні». З метою отримання свідоцтва про право на спадщину 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Акішиної Р.С., що здійснює свою діяльність у м. Києві. Однак приватний нотаріус повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину та надала лист-роз`яснення, в якому зазначила таке: «Як повідомляє ОСОБА_1 , вона є єдиною спадкоємицею, що прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 . При цьому, як повідомляє ОСОБА_1 , мати померлого ОСОБА_2 , яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дату смерті померлого) була зареєстрована за однією адресою з померлим АДРЕСА_1 , після заведення спадкової справи у жовтні 2021 року подала нотаріусу Одерій Г.В. заяву про відмову від прийняття спадщини. Однак через відсутність доступу до матеріалів спадкової справи дана обставина не може бути підтверджена нотаріусом. Враховуючи вищевикладене, Ви можете визнати право власності на успадковане майно в судовому порядку». Таким чином, право власності ОСОБА_1 на спадкове майно, залишається не оформленим і не може бути оформлене нотаріусом з огляду на неможливість перевірки нотаріусом факту звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини. Враховуючи наведене, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року було відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Крім того, від представника позивача до суду надійшла копія заяви ОСОБА_2 , в якій остання зазначила, що у жовтні 2021 року вона зверталася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її сина ОСОБА_4 , з обставинами, наведеними у позові погодилась, позовні вимоги визнала.

Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, в якій не заперечував проти задоволення позову.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Акішина Р.С. надала суду клопотання з проханням розглядати справу без її участі та зазначила, що заперечень щодо заявлених вимог не має.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідний актовий запис за №2896 від 16 жовтня 2021 року

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

На день смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно автомобіль Suzuki SX-4 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 .

Як зазначає позивачка у поданому позові, 20 жовтня 2021 року вона звернулася до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, а саме до нотаріуса Одерій Г.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 .

За заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Одерій Г.В. було заведено спадкову справу, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру від 11 квітня 2024 року.

Окрім позивачки, спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 (мати померлого), яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дату смерті померлого) була зареєстрована за однією адресою з спадкодавцем АДРЕСА_1 .

Зі слів позивачки, після заведення спадкової справи у жовтні 2021 року ОСОБА_2 подала державному нотаріусу ОСОБА_5 заяву про відмову від прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 .

Орієнтовно наприкінці квітня 2022 року позивачка повинна була отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року була вимушена залишила свій дім та виїхала за кордон.

З метою оформлення права власності на спадкове майно (транспортний засіб) 12 грудня 2023 року адвокатом позивачки було надіслано запит до Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції.

14 грудня 2023 року Східне Міжрегіональне управління міністерства юстиції надало відповідь, в якій зазначило, що наразі Четверта маріупольська державна нотаріальна контора перейменована в Першу маріупольську державну нотаріальну контору. ОСОБА_6 перебуває на посаді завідувача Першої маріупольської державної нотаріальної контори. Наказом міжрегіонального управління від 18 липня 2023 року № 6464/04 «Про оголошення простою деяких державних нотаріальних контор Донецької області» з 18 липня 2023 року до особливого розпорядження оголошено простій Першої маріупольської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, а наразі Першої маріупольської державної нотаріальної контори, до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались. Відомості про стан збереження архіву відсутні»

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Акішиної Р.С., що здійснює свою діяльність у м. Києві. Однак приватний нотаріус повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину та надала лист-роз`яснення, в якому зазначила наступне: «Як повідомляє ОСОБА_1 , вона є єдиною спадкоємицею, що прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 , що був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, як повідомляє ОСОБА_1 , мати померлого ОСОБА_2 , яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дату смерті померлого) була зареєстрована за однією адресою з померлим АДРЕСА_1 , після заведення спадкової справи у жовтні 2021 року подала нотаріусу Одерій Г.В. заяву про відмову від прийняття спадщини. Однак через відсутність доступу до матеріалів спадкової справи дана обставина не може бути підтверджена нотаріусом. Враховуючи вищевикладене, Ви можете визнати право власності на успадковане майно в судовому порядку».

Таким чином, право власності ОСОБА_1 на спадкове майно, а саме транспортний засіб Suzuki SX-4 2011 року випуску залишається не оформленим і не може бути оформлене нотаріусом з огляду на неможливість перевірки нотаріусом факту звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Положеннями частини 1 статті 1218 ЦК України визначено, що д о складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. ст. 1222, 1223ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно дост.1258.ЦК України спадкоємціза закономодержують правона спадкуванняпочергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст.1268, ч. 1,5ст.1273ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відповідно до ст.1296ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ч.1 ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

У відповідності до ч. 5 ст.1268ЦКУкраїни незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст.392ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Законом України від 21 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, згідно із п.7 ст.1(1) Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30 листопада 2022 року №280 було внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 та затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року. Так, зокрема, до вказаного переліку належить Маріупольська міська територіальна громада.

У зв`язку із проведенням бойових дій на території м. Маріуполь, припиненням діяльності нотаріуса по Маріупольському районному нотаріальному округу, нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців, час подання заяв, претензій кредиторів, інше лише за даними зі спадкового реєстру.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем вірно обрано спосіб захисту свого права.

Статтею 17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

За ст.6Європейської конвенціїз правлюдини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Виходячи з передбаченого ст.8Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст.15ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, а ст.16цього жкодексу право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права. Ст.392ЦК України також передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст.124Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що Уварова ГА. є спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом, але в зв`язку з тимчасовою окупацією м. Маріуполь, Донецької області та знищенням матеріалів спадкової справи, вона позбавлена права на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з того, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що його право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Згідно ч.1,3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на автомобіль Suzuki SX-4 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Маріупольська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 33852448, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Суддя С.С. Федоріщев