Рішення

від 25.11.2024 по справі 181/578/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/578/24

Провадження № 2/181/234/24

"25" листопада 2024 р. с-ще. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що 18.02.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 449664-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.02.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 449664-КС-001 про надання кредиту. 18.02.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 449664-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-0016, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 18.02.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 449664-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.8647 процентів за кожен день користування кредитом. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (вказану позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у Боржника станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за договором № 449664-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 65 284,42 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 449664-КС-001 про надання кредиту від 18.02.2022 року, що становить 65 284,42 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27 серпня 2024 року від представника відповідача, адвоката Усенка А.В. надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, прохають суд відмовити в задоволені позовної заяви частково, з огляду на наступне. В своїй позовній заяві позивач вказує на те, що 18.02.2022 р. між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №449664-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1. Договору строк, на який надається кредит 24 тижні (6 місяців). Згідно до п. 2.4. Договору, процентна ставка за Кредитом в день 0,8647 %, фіксована. Відповідно до п. 2.8. орієнтовна загальна вартість Кредиту 54 960,00 грн. В своїй позовній заяві ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 грн. Однак, згідно розрахунку заборгованості за кредитом, стало відомо, що позивач вважає правомірним нарахування відсотків у розмірі 36 534,42 грн., що разом із тілом кредиту та комісією становить суму у розмірі 65 284, 42 грн., що порушує п. 2.8. Договору, в якому зазначена орієнтовна загальна вартість кредиту 54 960,00. грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч.3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. Відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту. Відповідно до ч. 5 та 7 ст. 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Аналіз указаних норм, дає підстави для висновку про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим. Згідно з п. 1. Договору комісія за надання кредиту 3 750,00 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. З змісту безпосередньо кредитного взагалі неможливо визначити та встановити за які саме послуги надані банком, стягується комісія. Відповідач вважає, що отримання кредитором комісійної винагороди в розмірі 3 750,00 грн. від суми кредиту є таким, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування». Вказана сума комісії повинна бути зарахована в рахунок погашення тіла кредиту, в зв`язку з чим сума заборгованості повинна бути зменшена.

28 серпня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначають, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не заперечує наступних юридичних фактів: укладення кредитного договору з позивачем, отримання кредитних коштів за кредитним договором, наявність заборгованості за кредитним договором. До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який ґрунтується га умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Відповідач у відзиві на позовну заяву не пояснює чому на його думку розрахунок, який до позовної заяви був доданий позивачем є начебто необґрунтованим та таким, що начеб то не узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором. Кредитним договором встановлюється орієнтовний графік платежів за кредитним договором. Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіка платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена в кредитному договорі. При цьому, порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту. Всі істотні умови кредитного договору встановлені не у Правилах надання кредитів чи у Паспорті споживчого кредиту, а у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Чинне національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів, які позичальник зобов`язаний сплачувати відповідно до умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України. Відповідно до п.2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 3750,00 грн. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту. У кредитних договорах ТОВ «Бізнес Позика» встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування та вона є разовою, а розмір її незмінним.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив прохав суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у відзиві на позовну заяву представник відповідача прохав розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Судом на підставі ч.2 статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 449664-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця, що підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 449664-КС-001 від 18.02.2022 року.

Відповідно до п. 2 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.8647 процентів за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту: 3750,00 грн., орієнтована загальна вартість наданого кредиту 54960,00 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка: 3584,96 процентів.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з матеріалів справи, перед заповненням заявки та до укладання договору, відповідач самостійно ознайомився з інформацією про умови кредитування, розміщеній на сайті позивача за посиланням: https://bizpozyka.com/, після чого заповнив заявку, тим самим зареєструвавшись в ПС та створивши Особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна Особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефона, зазначеного ОСОБА_1 і одноразового ідентифікатора, доступ до якого присутній лише у споживача, а не кредитодавця).

При реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_4 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору

На підтвердження укладення договору № 449664-КС-001 від 18.02.2022 року позивачем надано візуальну послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 18.02.2022 року клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_4 , зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріали справи свідчать про те, що договір про надання кредиту № 449664-КС-001 від 18.02.2022 року, в електронній формі, підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор направлявся відповідачеві шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_4 , який вказувався ним при реєстрації на сайті.

Саме на цей номер телефону НОМЕР_4 був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор, яким був підписаний кредитний договір, що підтверджується, як візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору, так і безпосередньо змістом зазначеного кредитного договору, в якому також відображується одноразовий ідентифікатор.

Отже, кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 18.02.2022 року шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com, відправленим відповідачеві на його номер телефону НОМЕР_4 , визначений ним як фінансовий, у відповідності до норм статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті ст. 207 Цивільного кодексу України

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Таким чином, встановлено, що між сторонами укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін, при цьому із запропонованими істотними умовами договору відповідач ознайомився та погодився з ними.

На виконання ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року про витребування доказів, АТ «ОЩАДБАНК» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме повідомлено, що на ім`я відповідача, відкрито рахунок № НОМЕР_5 на який 18.02.2022 року здійснено зарахування коштів від ТОВ «БІЗПОЗИКА» в розмірі 25000 грн згідно до кредитного договору № 449664-КС-001 від 18.02.2022, що підтверджується випискою по картковому рахунку клієнта за період з 18.02.2022 по 05.08.2022.

Отже у судовому засіданні встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що була зазначена відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Як вбачається із наданого представником відповідача відзиву, останній вищезазначені обставини, а саме факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, також не заперечує.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно кредитного договору укладеними між сторонами, сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив електронним цифровим підписом на вказаному договорі.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у відповідача станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 449664-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 65 284,42 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 грн.

З дослідженого у судовому засіданні розрахунку заборгованості встановлено, що він повністю відповідає умовам договору. Крім того, нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування, зокрема, з 18.02.2022 року по 05.08.2022 року. Загальна сума нарахованих відсотків становить 36 534,42 грн. і зазначена сума після закінчення строку дії договору не змінювалася.

Нормами законодавства чітко та однозначно передбачено право позивача (як кредитодавця) на законне отримання доходу за кредитним договором у вигляді процентів за користування кредитними коштами протягом дії строку кредитування.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 3750,00 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та передбачено умовами договору укладеного між сторонами.

Таким чином, зважаючи на вищезазначене, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 65 284,42 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги аргументи викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, оскільки вони були спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача згідно зі ст. 141 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 272-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (юридична адреса: 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 449664-КС-001 про надання кредиту від 18.02.2022 року, що становить 65 284,42 (шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 42 копійок), яка складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25 000,00 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок);

- суми прострочених платежів по процентах - 36 534,42 гривень (тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 42 копійок);

- суми прострочених платежів за комісією - 3 750,00 гривень (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова