Рішення

від 25.11.2024 по справі 285/4745/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4745/24

провадження у справі № 2/0285/1582/24

25 листопада 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

секретаря Букши О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача ОСОБА_2

до Чижівської сільської ради

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме земельні ділянки 0,2500 га та 0,2575 га. 08.06.2024 позивачка звернулась до приватного нотаріуса Звягельського нотаріального округу Качан В. О. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини. Зазначає, що про існування заповіту ОСОБА_1 дізналася лише у квітні 2024 року, оскільки з матір`ю не проживала.

У судове засідання учасники справи не прибули, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти чого представник відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.07.2012.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, а саме:

земельна ділянка, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 1824086800:04:005:0031, що розташована в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №436427 від 25.12.2008;

-земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2575 га, кадастровий номер 1824086800:04:005:0032, що розташована в с. Чижівка Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області, яка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №436428 від 25.12.2008;

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача та копією свідоцтва про розірвання шлюбу померлої ОСОБА_3 .

З довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Чижівською сільською радою 30.04.2024 №81 слідує, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 .

Згідно заповітувід 20.10.2008,посвідченого секретаремЧижівської сільськоїради Новоград-Волинськогорайону Житомирськоїобласті КоршиковоюН.Г., ОСОБА_3 заповіла всесвоє майно ОСОБА_1 .

Приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Качан О. О. від 12.06.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини, їй необхідно звернутися до суду для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст.ст. 1270, 1272 ЦК України.

Як слідує з відповіді приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Качан О. О. від 25.11.2024 спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась. Спадкоємицею, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини є донька померлої ОСОБА_1 .

За змістом позовної заяви слідує, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, у зв`язку з необізнаністю про його існування.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, наведених ним на підтвердження позовних вимог, судом враховується наступне.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі №703/4978/19 зазначив, що законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року, справа № 686/5757/23 здійснивши тлумачення приписів частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа №6-1486цс15), Верховного Суду України від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) відповідно до частини третьої етапі 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв`язку із необізнаністю про існування заповіту що відповідає наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року, справа № 686/5757/23.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивачка входить у першу чергу спадкоємців за законом на майно ОСОБА_3 , на час смерті спадкодавця разом зі нею не проживала та пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю щодо існування заповіту, тому суд вважає поважною причиною його пропуску, а позов обґрунтований, доведений і підлягає задоволенню.

Позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., яка на їх відшкодуванні з відповідача не наполягає, тому суд вказані витрати з відповідача не стягує.

Керуючись статтями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 2 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Л. Й. Васильчук