Рішення

від 14.11.2024 по справі 286/2042/24

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2042/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також визначити з нею місце проживання її дітей, мотивуючи тим, що приблизно з 2014-2015 року вона стала проживати у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного проживання мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 29.04.2023 вони з відповідачем у законному порядку уклали шлюб, який рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2023 було розірвано. Діти: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають з нею та знаходяться на її повному забезпеченні. Матеріальну допомогу дітям відповідач не надає, фізичним станом синів не займається, повністю ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню дітей, матеріально не забезпечує. Він байдуже ставиться до дітей, не дбає про їх, самоусуваючись від виконання батьківських обов`язків.

02.03.2024 вона уклала шлюб з іншим чоловіком. Вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо синів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідатиме інтересам останніх.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позовній заяві. При цьому, зазначила, що відповідач з дітьми не спілкується з серпня 2023 року, до липня десь спілкувався. Вона йому не забороняла спілкуватися з дітьми, просто в нього немає бажання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. В підготовчому судовому засіданні 09.08.2024 відповідач позовні вимоги визнав. При цьому вказав, що позивач забороняє йому спілкуватися з дітьми, не дозволяє навіть розмовляти по телефону, тому якщо вона хоче позбавити його батьківських прав, то нехай позбавляє.

Третя особа - Словечанська сільська рада, як орган опіки та піклування, надала заяву, в якій просить справу слухати у відсутність їх представника. Позовні вимоги підтримують.

В попередніх судових засіданнях представник органу опіки та піклування висловлювала думку про задоволення позову.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін та дослідивши письмові докази, з`ясувавши думку дитини, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та с 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Згідно із ч.ч.2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав закріплені в ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 16 Постанови від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що передбачені ст.166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 753/2025/19 (постанова від 6 травня 2020 року).

Частинами 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`є є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцт про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.2016, серії НОМЕР_2 від 29.04.2023 та серії НОМЕР_3 від 29.04.2023 (а. с.10-12).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11.12.2023 було розірвано шлюб, зареєстрований 29 квітня 2023 року Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між сторонами: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (актовий запис №74) (а. с. 9, 13).

Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 02.03.2024 свідчить про зміну прізвища позивача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » в зв`язку з укладенням шлюбу (а. с. 14).

Слід відмітити, що на час розгляду справи не пройшло і року після розлучення сторін.

Згідно довідки Нововелідницького старостинського округу №8 Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області №522 від 07.05.2024 ОСОБА_1 зареєстрована і проживає по АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані і проживають її діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зі слів ОСОБА_1 діти знаходяться на фінансовому утриманні її чоловіка - ОСОБА_13 , а вихованням дітей займається ОСОБА_1 (а. с. 18).

З характеристики, виданої старостою Нововелідницького старостинського округу №8 Словечанської сільської ради П. Романухою за №520 від 07.05.2024, вбачається, що ОСОБА_1 02.03.2024 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 . На даний час, ОСОБА_1 займається веденням домашнього підсобного господарства, здійснює догляд за малолітніми синами. У вільний час займається цікавими для себе справами: вишиває бісером, випікає торти. За місцем проживання вона зарекомендувала себе позитивно (а. с. 20).

З довідок Нововелідницького закладу дошкільної освіти Словечанської сільської ради №31 від 16.04.2024 та №46 від 07.05.2024 вбачається, що дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.01.2024 був зарахований до дитячого садка і відвідує його по даний час. Матір сплачує 40% батьківської плати за харчування: за січень - 216 грн. 41 коп., за лютий - 308 грн. 86 коп., березень - 256 грн. 51 коп.. ОСОБА_2 не відвідує дитячий садок і не спілкується з вихователем (а. с. 15, 21).

Довідка Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради №599 від 02.05.2024 свідчить, що батько дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, учня 2-го класу, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, учня 1-го класу, ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не бере, не відвідує батьківські збори, не спілкується з учителями, не бере участі у шкільних заходах (а. с. 19).

Копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а. с. 22) свідчить, що станом на січень 2024 року за боржником - ОСОБА_2 значиться заборгованість зі сплати аліментів в сумі 40 962 грн..

З копій листів відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області №9232/11/01-2023 і №9229/11/01-2023 від 07.09.2023 та №89113/211/01-23 від 31.08.2023 про результати розгляду повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відділу поліції з повідомленнями про вчинення домашнього насильства її чоловіком - ОСОБА_2 .. З останнім проводилися профілактичні бесіди та були складені адміністративні протоколи за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП (а. с. 23-24, 26).

Однак, доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в тому числі і відносно дітей, до матеріалів справи не долучено.

12.09.2024 комісією в складі начальника ССД Словечанської сільської ради - Хромець А. С. , фахівця із соціальної роботи - Каращук Ю. було проведено обстеження умов проживання та виховання дітей в сім`ї ОСОБА_1 (а. с. 46).

Згідно акту обстеження сім`ї сім`я складається з п`яти чоловік: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час обстеження встановлено, що в будинку санітарно-гігієнічний стан житла задовільний. В будинку чисто, затишно, продукти харчування наявні в достатній кількості. Для дітей наявні місця для сну та відпочинку. Діти забезпечені одягом та взуттям по сезону, наявні місця для зберігання речей.

Орган опіки та піклування Словечанської сільської ради надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконавчого комітету Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області №94 від 16.09.2024, з вищевказаних підстав. При цьому, зазначили, що батьків було запрошено на комісію, куди з`явилася тільки мама дітей. За результатами комісії члени комісії проголосували одноголосно щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ..

У ст. 19 СК України законодавець закріпив, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей. Тобто, висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей не є обов`язковим для суду, від його висновку суд має право мотивовано відступити.

Оцінюючи обставини справи, що розглядається, та досліджені у ній докази, суд, надаючи правову оцінку висновку органу опіки та піклування вважає, що цей висновок не є достатньо обґрунтованим, оскільки не містить в собі відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав стосовно дітей, які проживають з матір`ю, в тому числі з огляду на не значний строк припинення шлюбних відносин сторін та строк припинення спільного проживання батька з дітьми.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Під час судового розгляду справи була заслухана думка неповнолітнього сина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що на даний час він спілкується з новим татом ОСОБА_13 , а з татом ОСОБА_2 спілкуватися не хоче. Чому, не пояснив. Думка інших дітей не з`ясовувалася по причині замкнутості дітей та недопущення їх травмування.

Суд вважає, що в судовому засіданні доведено винну поведінку батька - відповідача в ухиленні від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, адже ним визнано обставину не прийняття участі у вихованні та утриманні дітей, не намагання налагодити відносини з дітьми, посилаючись на перешкоджання у спілкуванні з дітьми позивачем після їх розлучення.

Поряд з цим, суд враховує, що позивач не заперечувала в судовому засіданні факту неприязних відносин з відповідачем. Вказала, що вона взагалі з ним не спілкується і не бажає спілкуватися, в них були конфлікти, спори за майно; він тільки нещодавно віддав дитячий велосипед, але при цьому вона не забороняє йому спілкуватися з дітьми. Відповідно такі відносини між сторонами негативно впливають і на відносини батька та дітей, так як діти є малолітніми, залежать від матері (батька), з якими проживають, та відповідно є досить вразливими. Наведені обставини свідчать, що відповідач має вживати додаткових зусиль для налагодження відносин зі своїми малолітніми дітьми, щоб мати можливість приймати участь в їх житті.

Відтак, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, враховуючи складні відносини сторін, відсутність факторів, які б свідчили про неблагонадійність відповідача, суд вважає, що є можливим змінити його поведінку у кращу сторону.

Таким чином, аналізуючи всі обставини справи; норми права, що регулюють спірні правовідносини, та враховуючи вкрай короткий термін після розірвання шлюбу сторін (менше року), наявність складних, навіть неприязних, стосунків між ними, що впливає і на відносини з дітьми, суд приходить до висновку про можливість зміни поведінки батька дітей у кращу сторону, і відповідно про доцільність застосувати положення ч.18 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 та відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: забезпечувати їх матеріально, спілкуватися з ними в необхідному обсязі, та поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і покласти на орган опіки і піклування Словечанської сільської ради контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 25.11.2024.