Рішення

від 12.11.2024 по справі 355/1727/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1727/24

Провадження № 2-о/355/78/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Баришівський районний суд Київської області, в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бориспільська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Баришівського районного суду Київської області з заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_2 . При житті 02.08.2013 року ОСОБА_2 склала заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла заявниці по справі - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, які розташовані на по АДРЕСА_1 .

На момент смерті ОСОБА_2 заявниця проживала з спадкодавцем за однією адресою з 2013 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , доглядала за нею до дня її смерті, здійснила її поховання за власні кошти.

Однак, на звернення заявниці до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 їй було відмовлено у відкритті спадкової справи та роз`яснено, що заявниці необхідно звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання за однією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в зв`язку з тим, що нею пропущений шестимісячний термін для прийняття спадщини визначений ст.. 1270 ЦК України.

У зв`язку з вищевикладеним, заявниця просить суд встановити факт постійного спільного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 03.09.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.

Проведення засідання призначено на 10.10.2024р. та12.11.2024р.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмове клопотання щодо розгляду справи у їх відсутність, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Бориспільської міської ради - у підготовче судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином; надали на адресу суду письмові пояснення в яких зазначили що на їхню думку заявником обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та просили слухати справу у їх відсутність.

Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4ст. 206 ЦПК Українипередбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що завява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Кучаківської сільської ради Бориспільськкого району Київської області 18.03.2018 р., ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 27.05.2022 р., вбачається, що 27.05.2022 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб, прізвище дружині після одруження присвоєно - ОСОБА_7 (а.с. 9).

Згідно заповіту посвідченого 02.08.2013 року секретарем Кіровської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_3 ( а.с.14,15).

Згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку вбачається що ОСОБА_2 належить земельна ділянка прощею 0,2502 га розташована по АДРЕСА_1 ( а.с.11,12).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2406930 від 24.12.2003 року вбачається що ОСОБА_2 належить житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 ( а.с.13).

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_8 , яка є сусідкою заявниці вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 за однією адресою з 2013 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний побут, бюджет, вели спільне господарство ( а.с. 42).

В письмових поясненнях свідок ОСОБА_9 впевнено підтвердив той факт, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 за однією адресою з 2013 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний побут, бюджет, вели спільне господарство. (а.с. 46).

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зіст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України). При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро судову практику у справах про спадкування№7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Заявниця ОСОБА_1 на ім`я якої ОСОБА_2 склала заповіт проживала разом з спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки судом встановлено факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, так як це підтверджується зібраними по справі доказами та поясненнями свідків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт заявниця не має.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у заяві заявник не ставить вимоги про стягнення судового збору з заінтересованої особи. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з заінтересованої особи на користь заявника витрат по сплаті судового збору сплачених заявником при зверненні до суду с вищевказаною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76,264,265,293,315,319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Бориспільська міська рада про встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (картка платника податків НОМЕР_3 ), постійно проживала на час відкриття спадщини разом з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 за однією адресою з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі, понесені заявником ОСОБА_1 залишити за нею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева