Рішення

від 25.11.2024 по справі 357/14528/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14528/24

Провадження № 2-о/357/420/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Узинська міська рада Київської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Юрій Іванович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Узинська міська рада Київської області посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла мати заявника ОСОБА_2 . Останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_1 . Після смерті матері заявника відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на земельну ділянку площею 4,944 га що розташована на території АДРЕСА_2 . Дану земельну ділянку спадкодавець отримала на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації №300 від 04.11.2002 року. 06 вересня 2013 року мати заявника ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчила секретар Василівської сільської ради Кузьміна Л.І. і який зареєстровано в реєстрі №05. Згідно даного заповіту мати заявника заповіла усе своє майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось в т.ч. земельний пай згідно Державного акту серії РІ №211453 виданого 13.11.2002 року - своєму синові ОСОБА_1 . Інші спадкоємці окрім заявника - відсутні. Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору відносно спадкового майна немає. Спадщину заявник прийняв вчасно, оскільки постійно проживав із спадкодавцем з 2011 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, офіційно заявник за даною адресою не був зареєстрований. Тому заявник звернувся за видачею йому свідоцтва про право на спадщину до Узинської державної нотаріальної контори. Однак, оскільки він не зміг довести документально факт реєстрації свого місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому державний нотаріус Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. листом №563/02-14 від 17.09.2024 року роз`яснила про необхідність звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Враховуючи викладене просив суд встановити факт що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 25.11.2024 р. о 09:00 год. Одночасно витребувано у державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Лесі Вікторівни належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , для приєднання до матеріалів справи.

Судом 06.11.2024 р. за вх..№58402 отримано відповідь на ухвалу суду від 11.10.2024 р., в якій державний нотаріус Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. зазначила, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в Узинській державній нотаріальній конторі не відкривалася згідно алфавітних книг.

Заявник в судове засідання не з`явився, представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом 25.11.2024 р. за вх..№62121 отримано заяву, в якій представник заявника адвокат Шевчук Ю.І. просив розгляд справи проводити без участі заявника та представника, заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Судом 07.11.2024 р. за вх..№58545 отримано заяву, в якій представник ОСОБА_4 просила розгляд справи проводити без участі Узинської міської ради Київської області за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).

За ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідний актовий запис № 227, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області 31.05.2021 року.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, а саме земельна ділянка площею 4,944 га, що розташована на території Василівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №211453.

Згідно з заповітом, який посвідчиний секретарем Василівської сільської ради Кузьміною Л.І. 06 вересня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №05, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповіла усе своє майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось в т.ч. земельний пай згідно Державного акту серії РІ №211453 виданого 13.11.2002 року - своєму синові ОСОБА_1 .

З відповіді Державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. від 17.09.2024 р. за вих.. №563/02-14 вбачається, що Іформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи) 16 вересня 2024 року за № 78366146, нотаріусом було встановлено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не відкривалася, а ОСОБА_1 , спадщину не прийняв. Рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини або про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , в якому була зареєстрована на час смерті спадкодавець ОСОБА_2 , належить на праві власності заявнику ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.02.2018 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2018 р. за №115659080.

З довідки від 30.09.2024 р. за №03/17-18-73, виданої старостатом Йосипівського старостинського округу №3 Узинської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 , з 2011 року по день смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 та доглядав за нею.

При вирішенні даних вимог суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживає разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини.

За змістом ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із п.23 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 ЦК.

Щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року).

Частиною 1, 6 ст. 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи, що встановлення факту спільного проживання має для заявника юридичне значення, оскільки від цього залежить оформлення спадщини, при цьому дана справа не пов`язана з вирішенням спору про право, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено юридичний факт, що заявник постійно спільно проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 29, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 ЦПК України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Узинська міська рада Київської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Узинська міська рада Київської області; адреса: вул. Незалежності, буд. 16/1, м. Узин, Білоцерківський р-н., Київська обл., 09161; ЄДРПОУ: 04054990.

Суддя Б. І. Кошель