ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2010 р. С права № 37/287-09
Колегія суддів у ск ладі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Пироженко І.В .
за участю представників с торін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. В МО № 938746 від 26.11.2009р.),
ОСОБА_2.(дов. б/н від 05.11.2009 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_3, м. Лозов а (вх. № 2632 Х/3) на рішення го сподарського суду Харківськ ої області від 05.08.10 р. у справі № 37/287-09
за позовом Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_3, м . Лозова
до ТОВ "Агропромперсп ектива" м. Харків
про розірвання догов ору та зобов"язання повернут и майно,
встановила:
У вересні 2009 року Фізи чна особа-підприємець ОСОБ А_3, звернулася до господарс ького суду Харківської облас ті з позовом, в якому просила розірвати договір складсько го зберігання сільськогоспо дарської продукції № 0615/1 від 15.06 .2009 року, укладений з відповіда чем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропром перспектива” та повернути ФО П ОСОБА_3 передану на відп овідальне зберігання озиму п шеницю в кількості 316,00 тонн, а т акож просила покласти на від повідача судові витрати, пов ' язані з розглядом справи.
19 листопада 2009 року ФОП ОСО БА_3 надала до господарсько го суду зміни до позовної зая ви в порядку ст. 22 ГПК України т а просила стягнути з відпові дача на свою користь борг за д оговором складського зберіг ання сільськогосподарської продукції № 0615/1 від 15.06.2009 року в с умі 331 800,00 грн.
Рішенням господарського с уду Харківської області від 05 серпня 2010 року по справі № 37/287-09 ( головуючий суддя Доленчук Д. О., судді Погорелова О.В., Аюпов а Р.М.) в задоволені позовних в имог відмовлено за їх безпід ставністю.
Позивач, з рішенням господа рського суду не погодився, зв ернувся з апеляційною скарго ю, в якій просить скасувати рі шення від 05 серпня 2010 року повн істю та прийняти нове рішенн я, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на поруш ення судом першої інстанції норм матеріального та процес уального права, неповне з' я сування обставин, що мають зн ачення для справи, зазначає п ро те, що вимоги про поверненн я вартості витребуваного май на в сумі 331800,00 грн., яке було пере дане відповідачу за договоро м складського зберігання сіл ьськогосподарської продукц ії № 0615/1 від 15.06.2009 року, ґрунтують ся на положеннях ст.ст. 950, 951 Циві льного кодексу України.
Відповідач відзив на апеля ційну скаргу не надав, в судов е засідання не з' явився, але надіслав клопотання, в якому просить розглянути справу б ез участі свого представника .
Враховуючи те, що судом апел яційної інстанції вжито необ хідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явк у сторін не визнано обов' яз ковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справ у без участі представника ві дповідача за наявними у спра ві матеріалами .
Перевіривши повноту встан овлення судом обставин справ и та докази по справі на їх під твердження, їх юридичну оцін ку та доводи апеляційної ска рги в межах вимог, передбачен их ст. 101 ГПК України, заслухавш и уповноважених представник ів позивача, колегія суддів п риходить до висновку про зал ишення апеляційної скарги бе з задоволення, виходячи з нас тупного.
Звертаючись до господарсь кого суду позивач в обґрунту вання позову зазначив про те , що 15.06.2009 року між сторонами бул о укладено договір складсько го зберігання сільськогоспо дарської продукції № 0615/1, відпо відно до умов якого позивач п ередав відповідачу озиму пше ницю 4 класу в кількості 316,00 тон . з подальшим обов' язковим п родажем ТОВ «Агропромперспе ктива». Оскільки відповідач не здійснив розрахунок за пе редану йому на зберігання пш еницю, тому вважає, що на тепер ішній час відповідач заборгу вав позивачеві 331800,00 грн. - вар тість прийнятої на зберіган ня озимої пшениці в кількост і 316,00 тонн.
Під час розгляду справи суд ом першої інстанції встановл ено, що 15.06.2009 року між сторонами дійсно укладено договір скл адського зберігання сільськ огосподарської продукції № 0 615/1 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договор у позивач (поклажодавець) пер едав відповідачу (зерновий с клад) озиму пшеницю 4 класу в к ількості 316,00 тон, що підтверджу ється видатковою накладною № 8 від 16.04.2009 року, накладною № 0507/1 ві д 07.05.2009 р. та актом звірки взаємн их розрахунків, складеним мі ж сторонами, за період з 01.01.2009 р. п о 15.06.2009 р.
Пунктом 1.1. Договору передба чено, що поклажодавець зобов 'язаний передати зерновому с кладу озиму пшеницю 4 класу у к ількості 316,00 тон з подальшим об ов'язковим продажем ТОВ «Агр опромперспектива», а відпові дач зобов'язаний прийняти її на зберігання на умовах, визн аченим за цим договором.
У пункті 1.3. Договору вказува лося про те, що передана на збе рігання продукція залишаєть ся власністю позивача протяг ом усього часу знаходження ї ї на зберіганні у відповідач а, а згідно п. 1.2. Договору в разі продажу озимої пшениці відп овідачу за термін зберігання та інші послуги плата нарахо вуватися не буде.
Пунктом 1.4. Договору передба чено, що в разі невиконання ум ов вказаних у п.1.1. договору поз ивачу буде нараховуватися пл ата за зберігання пшениці та інші послуги згідно п.5.2. догов ору.
Пунктом 6.1. Договору визначе но, що строк зберігання проду кції становить до 01.08.2009 року.
Аналізуючи умови даного До говору суд першої інстанції правомірно зазначив, що між с торонами по справі існувала домовленість про можливість купівлі-продажу озимої пшен иці 4 класу у кількості 316,00 тон, а ле не на підставі договору ск ладського зберігання сільсь когосподарської продукції № 0615/1 від 15.06.2009 р.; умовами вказаног о Договору не було передбаче но право позивача щодо стягн ення з відповідача на свою ко ристь вартості озимої пшениц і 4 класу у кількості 316,00 тон у ро змірі 331800,00 грн.
При цьому, наданий відповід ачем гарантійний лист № 0615/2 від 15.06.2009 р, відповідно до якого ТОВ «Агропромперспектива»в ос обі директора ОСОБА_4 гар антувала оплату позивачу за договором № 0615/1 від 15.06.2009 р. в сумі 331800,00 грн., не підтверджує забез печення виконання відповіда чем зобов' язання за договор ом складського зберігання сі льськогосподарської продук ції № 0615/1 від 15.06.2009 р., оскільки ост анній за своєю правовою прир одою не є договором купівлі-п родажу.
Разом з цим, місцевим господ арським судом встановлено, щ о в матеріалах справи не міст иться доказів купівлі-продаж у відповідачем озимої пшениц і 4 класу у кількості 316,00 тон.
Частина 1 ст. 628 Цивільного ко дексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодек су України передбачено, що до говір є обов'язковим для вико нання сторонами.
Частиною 1 ст. 957 Цивільного к одексу України передбачено, що за договором складського зберігання товарний скла д зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і поверн ути цей товар у схоронності.
Враховуючи вищевикладене та, те, що договором складсько го зберігання сільськогоспо дарської продукції № 0615/1 від 15.06 .2009 р. не було передбачено право позивача щодо стягнення з ві дповідача на свою користь ва ртості озимої пшениці 4 класу у кількості 316,00 тон у розмірі 331 800,00 грн., тому суд першої інстан ції дійшов висновку, що позов ні вимоги позивача є безпідс тавними та необґрунтованими в зв'язку з чим відмовив в їх з адоволенні.
З даними висновками повніс тю погоджується колегія судд ів апеляційної інстанції, ос кільки вони відповідають обс тавинам справи та наявним ма теріалами, що є у справі, їм да на правильна та повна правов а оцінка. А відповідно до стат ті 43 Господарського процесуа льного кодексу України госпо дарський суд оцінює докази з а своїм внутрішнім переконан ням, що ґрунтується на всебіч ному, повному і об'єктивному р озгляді в судовому процесі в сіх обставин справи в їх суку пності, керуючись законом.
Відповідно до статті 32 Госп одарського процесуального к одексу України доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги і з аперечення сторін, а також ін ші обставини, які мають значе ння для правильного вирішенн я господарського спору.
Обов'язок доказування відп овідно до приписів статті 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України розподіляє ться між сторонами виходячи з того, хто посилається на пев ні юридичні факти, які обґрун товують його вимоги та запер ечення.
Відповідач в апеляційній с карзі в обґрунтування правом ірності заявлених вимог щодо повернення вартості витребу ваного майна в сумі 331800,00 грн., як е було передане відповідачу за договором складського збе рігання сільськогосподарсь кої продукції № 0615/1 від 15.06.2009 року , посилається на приписи ст.ст . 950, 951 Цивільного кодексу Украї ни.
Однак, колегія суддів визна є помилковість позиції позив ача, оскільки ст. 951 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування саме збитків, завданих поклажодавцеві втр атою (нестачею) або пошкоджен ням речі, яка відшкодовуєтьс я зберігачем. В той час як пози вач з вимогою про стягнення з битків у розмірі 331800,00 грн. у зв' язку з втратою (нестачею) або п ошкодженням озимої пшениці 4 класу у кількості 316,00 тон до го сподарського суду не звертав ся.
З огляду на такі фактичні об ставини, колегія суддів вваж ає, що позовні вимоги заявлен і Фізичною особою-підприємце м ОСОБА_3 безпідставно, а т ому обґрунтовано визнані суд ом першої інстанції такими, щ о задоволенню не підлягають.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Констит уції України кожному гарант ується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чи ном, верховенство права, пере дбачене конституційною норм ою щодо судового захисту, не п озбавляє сторону у справі, в д аному випадку позивача, на зв ернення до господарського су ду з позовом за захистом свої х порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це пере дбачено чинним законодавств ом.
Отже, позивач ні під час вир ішення спору у господарськом у суді Харківської області, н і під час розгляду його апеля ційної скарги не надав жодно го матеріального доказу обґр унтованості та правомірност і заявлених вимог. Наведені н им в апеляційній скарзі дово ди про порушення судом норм м атеріального та процесуальн ого права нічим не обґрунтов ані та не узгоджуються з наяв ними у справі матеріалами, йо го позиція не підтверджена н алежними та допустимими дока зами. Тому вимоги позивача, що зазначені в апеляційній ска рзі, не підлягають задоволен ню, а наведені на їх підтвердж ення доводи не можуть бути пр ийнятими до уваги колегією с уддів в якості підстав для ск асування прийнятого у даній справі рішення господарсько го суду Харківської області від 05.08.2010 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, п унктом 1 статті 103, статтею 105 Гос подарського процесуального кодексу України, колегія суд дів,-
постановила:
Апеляційну скаргу Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3, м. Лозова залишити без задоволення.
Рішення господарського су ду Харківської області від 05.0 8.2010 р. по справі № 37/287-09 з алишити без змін.
Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст поста нови підписано 14 жовт ня 2010 року.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2010 |
Оприлюднено | 22.11.2010 |
Номер документу | 12329647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Такмаков Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні