Рішення

від 25.11.2024 по справі 381/4060/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1707/24

381/4060/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кожанської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Кожанської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області(далі відповідач), в якому просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлабабуся позивача ОСОБА_2 ,яка булазареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 .Після їїсмерті відкриласьспадщина,до складуякої увійшлаземельна ділянкаплощею 2,368га,кадастровий номер3224984000:01:001:0087,цільове призначення дляведення товарногосільськогосподарського виробництва. ОСОБА_1 після смертібабусі увстановлений закономшестимісячний строкне звернувсядо нотаріусаіз заявоюпро прийняттяспадщини узв`язку зтим,що йому не було відомо про посвідчення заповіту від 08.07.2013 року, покійна зберігала таємницю заповіту. Заповіт позивач виявив наприкінці липня 2024 року. Саме тому він вимушений звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У судове засідання позивач не з`явився, але подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність представника Кожанської селищної ради, в якій зазначено, що проти позову не заперечують.

Розгляд справивідбувається всудовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 23 вересня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2

16.10.2024 року на адресу суду надійшов лист щодо відсутності спадкової справи.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Як вбачається із заповіту від 08.07.2013 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила наступне заповітне розпорядження: земельну ділянку площею 2,368 га, що розташована на території Малополовецької селищної ради, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належать їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №225896, заповіла ОСОБА_1 .

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У той же час, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної діїприватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Михальчук Л.В., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітому зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру від 13.08.2024 року №77977422, спадкова справі після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту на його користь.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначенняособі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кожанської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , впродовж двохмісяців здня набраннярішенням законноїсили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Кожанська селищна рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359904, адреса: Київська обл., Фастівський р-н, смт. Кожанка, вул. Заводська, 6-А.

Суддя: Н.А.Осаулова

Рішення суду виготовлено 25.11.2024 року