Ухвала

від 26.11.2024 по справі 572/5254/24

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/5254/24

1-в/572/584/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника заявника - ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання можливості припинення примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6

законного представника - ОСОБА_7

розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни у кримінальному провадженні №1-в-584/24/572/5254/24 заяву голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про припинення примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про припинення примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на судинну деменцію. Ухвалою суду відносно останнього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, який в подальшому змінений на звичайний нагляд.

На даний час ОСОБА_6 продовжує хворіти, однак, останній потребує постійного догляду за соматичним станом, фізіологічними відправленнями та нагляду сімейного лікаря, нейролептичної терапії не потребує.

Враховуючи стан хворого, комісія лікарів вважає, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом на даний час не становить суспільну небезпеку, через що не потребує подальшого продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у заклад з надання психіатричної допомоги з звичайним наглядом, через що може бути виписаний під нагляд та піклування опікуна ОСОБА_7 .

З огляду на наведене, спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради пропонує припинити примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_6 .

В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримала, дала пояснення відповідно до її змісту, додавши, що стан ОСОБА_6 постійно погіршується внаслідок прогресуючої деменції, а тому із останнім важко налагодити мовний контакт. Однак, останній на даний час не є суспільно-небезпечною особою, через що не потребує подальшого лікування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву КП, зазначає, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Захисник в судовому засіданні просить задоволити подану КП «ОПЛ с.Орлівка» заяву.

ОСОБА_6 в судовому засіданні думки з приводу поданої заяви не висловив.

Законний представник - ОСОБА_7 заперечив щодо поданої заяви, вважає, що батько залишається суспільно небезпечним, а тому має продовжити лікування.

Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 березня 2023 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.125 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2024 року застосований судом примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі посиленим наглядом відносно ОСОБА_6 змінено на госпіталізацію у заклад з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №67 від 08 листопада 2024 року - ОСОБА_6 страждає на судинну деменцію.

На даний час ОСОБА_6 мовному контакту малодоступний, увага нестійка, привертається на короткий час, розуміє зміст лише простих запитань, на які відповідає однослівно, дезорієнтований у часі та місці перебування, психічні процеси різко уповільнені за темпом, пам`ять та інтелект значно знижені, коло інтересів відсутнє, не розуміє мети перебування у відділенні, нейролептичної терапії не потребує.

Комісія лікарів зазначає, що ОСОБА_6 розлати сприйняття не виявляє, маячні ідеї не звучать, інтелект знижений, самооцінка неадекватна, критика до свого стану та скоєного суспільно-небезпечного діяння відсутня.

Враховуючи стан хворого, комісія лікарів вважає, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом на даний час не становить суспільну небезпеку, через що не потребує подальшого продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у заклад з надання психіатричної допомоги з звичайним наглядом та може бути виписаний із відділення під нагляд родичів.

Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров`я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у стані ОСОБА_6 певного захворювання, внаслідок якого останній потребує виключно догляду та постійного нагляду, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній не потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі, через що є можливим припинення лікування останнього у психіатричному закладі зі звичайним наглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що заява голови спеціальної ЛКК КП «ОПЛ с.Орлівка» Рівненської обласної ради про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -

УХВАЛИВ :

Заяву голови спеціальної ЛКК КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про припинення примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 - задовольнити.

Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній на даний час не становить суспільної небезпеки, передавши його під нагляд опікуна ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя