Ухвала

від 26.11.2024 по справі 572/5255/24

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/5255/24

1-в/572/585/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника заявника - ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання можливості заміни примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6

розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни у кримінальному провадженні №1-в-585/24/572/5255/24 заяву голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про заміну примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 - з госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання,-

В С Т А Н О В И В:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про заміну примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Подана заява обґрунтовується тим, що в процесі лікування в стані психічного здоров`я ОСОБА_6 настали такі зміни, які дають змогу вважати, що на даний час відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру і тому відносно нього слід замінити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Згідно із змістом заяви - за час прийому ОСОБА_6 медикаментозної терапії антипсихотичними препаратами, поєднаної з соціореабілітаційними заходами в психічному стані останнього спостерігається позитивна динаміка, що проявляється в нівелюванні емоційно-вольової імпульсивності, відсутності продуктивної психосоматики, спокійної та впорядкованої поведінки, режиму відділення дотримується, критичного ставлення до свого захворювання та скоєного правопорушення розуміння необхідності прийому антипсихотичної терапії в амбулаторних умовах.

В зв`язку із наведеним, враховуючи стан хворого, важкість правопорушення, комісія прийшла до висновку про можливість зміни виду примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги під наглядом лікаря-психіатра у примусовому порядку за місцем проживання.

В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримала, пояснила, що в ході лікування досягнутий стабільний клінічний ефект, через що не є доцільним продовження перебування ОСОБА_6 в умовах стаціонару.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву КП, зазначає, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Захисник в судовому засіданні просить задоволити подану КП «ОПЛ с.Орлівка» заяву.

ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтримав подану заяву, пояснив, що усвідомлює необхідність подальшого лікування, просить задоволити заяву та визначити лікування по місцю проживання.

Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Застосовані відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру продовжені ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2024 року.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №66 від 08 листопада 2024 року ОСОБА_6 страждає на параноїдну шизофренію, безперервний перебіг, виражений змішаний (психопатоподібний, параноїдний) дефект. В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів за час прийому ОСОБА_6 медикаментозної терапії антипсихотичними препаратами, поєднаної з соціореабілітаційними заходами в психічному стані останнього спостерігається позитивна динаміка, що проявляється в нівелюванні емоційно-вольової імпульсивності, відсутності продуктивної психосоматики, спокійної та впорядкованої поведінки, режиму відділення дотримується, критичного ставлення до свого захворювання та скоєного правопорушення розуміння необхідності прийому антипсихотичної терапії в амбулаторних умовах.

Отже, враховуючи психічний стан ОСОБА_6 , комісія лікарів вважає, що останній за станом психічного здоров`я на даний час не становить особливої суспільної небезпеки, тому не потребує подальшого продовження примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом, через що може бути виписаний за місцем проживання для подальшого примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров`я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній не потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі, через що є можливим припинення його лікування у психіатричному закладі зі звичайним наглядом, однак, з обов`язковим наглядом лікаря-психіатра за місцем проживання.

Отже, суд дійшов висновку, що заява голови спеціальної ЛКК КП «ОПЛ с.Орлівка» Рівненської обласної ради про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -

УХВАЛИВ :

Заяву голови спеціальної ЛКК КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про заміну примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання - задовольнити.

Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через покращення психічного стану та змінити відносно останнього застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя