Ухвала

від 26.11.2024 по справі 641/6248/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-в/641/283/2024 Справа № 641/6248/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» ОСОБА_4 про приведення вироків Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2020, Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 , Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року та Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 в частині призначеного покарання у відповідність до вимогЗакону України «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від18.07.2024року № 3886-ІХ та подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до арешту не працювала.

Раніше судима:

-04.11.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт.

-09.04.2021 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.2, 383 ч.1, 70 ч.1, 70 ч.4, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки.

-18.03.2022 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.

-04.04.2022 року Комсомольським міським судом Полтавської за ст.ст. 389 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом частково складання покарань за цим вироком та вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року та призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст.70 ч.4 КК України враховуючи вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 72 ч.5 КК України зарахувано строк попереднього ув?язнення з 24.01.2022 року по 03.04.2022 року включно із розрахунку 1 день попереднього ув?язнення за 1 день позбавлення волі.

Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 року вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року змінено, засуджено за ст. 389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року призначено покарання 3 роки позбавлення волі. За ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2, 389-2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року та призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року остаточно призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» про приведення вироків Лозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від04.11.2020,Лозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від09.04.2021,Крюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від18.03.2022року та Комсомольського міського судуПолтавської області від04.04.2022 в частині призначеного покарання у відповідність до вимогЗакону України «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від18.07.2024року №3886-ІХта подальшоговідбування покаранняв місцяхпозбавлення воліщодозасудженої ОСОБА_5 .

Подання мотивоване тим, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2020 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт, де остання своїми протиправними діями викрала майно 04.09.2020 на суму 2319,00 грн.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 1ст. 383, ч.1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі , із іспитовим строком 3 роки , де остання своїми протиправними діями викрала майно 15.10.2020 на суму 2102,00 грн., 31.10.2020 на суму 712,00 грн.

Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185, КК України до 2 років позбавлення волі , де остання своїми протиправними діями викрала майно 07.04.2021 на суму 1400 грн.

Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.389, ч. 2 ст. 185, 389-2, ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 року вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року змінено, засуджено за ст. 389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року призначено покарання 3 роки позбавлення волі. За ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2, 389-2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року та призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року остаточно призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін, де остання своїми протиправними діями викрала майно 06.05.2021 на суму 500 грн., 17.09.2021 на суму 446 грн. та 446 грн.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надаліЗакон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного вище та ст. ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, в.о. начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» просить привести вищевказані вироки у відповідність доЗакону №3886-ІХ.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Від представника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» та засудженої надійшли заяви, в яких вони просили клопотання розглядати без їх участі, що відповідно до ч. 5ст. 539 КПК Українине є перешкодою для проведення судового розгляду.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України(п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України).

Згідно із п. 2 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надаліЗакон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1пункту169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будьякого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, який на 2020 рік становив 2102,00 грн., на 2021 рік становив 2270,00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2020 ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5

- 04.09.2020 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 2319 грн.,

Також, вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 383, ч.1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі , із іспитовим строком 3 роки .

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5

- 15.10.2020 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 2102 грн.

-31.10.2020 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 712 грн.

Крім того, вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 ОСОБА_5 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185, КК України до 2 років позбавлення волі .

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5

- 07.04.2021 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1400 грн.

Також, вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 ОСОБА_5 була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.389, ч. 2 ст. 185, 389-2, ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 року вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року змінено, засуджено за ст. 389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року призначено покарання 3 роки позбавлення волі. За ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2, 389-2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року та призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року остаточно призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5

- 06.05.2021 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 500 грн.

- 17.09.2021 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 446 грн.

- 17.09.2021 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, могла завдати потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 446 грн.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 від 04.11.2020 засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт , за епізодом 04.09.2020 сума майнової шкоди яка була заподіяна складає 2319 грн., що перевищує розмір неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 2020 рік - 2102 грн.), тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушеннями.

09.04.2021 ОСОБА_5 засуджена вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом 31.10.2020 завдала матеріальну шкоду на суму 712 грн., тобто менші двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна (менша 2102 грн.) , тобто вчинені нею діяння в цій частині відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_5 від призначеного покарання та виключити вказані епізоди з вироку на підставі ч.2 ст. 74 КК України.

Сума майнової шкоди, яка була заподіяна або могла бути заподіяна засудженою ОСОБА_5 за іншим епізодом зазначеними у вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021, а саме від 15.10.2020 на суму 2102 грн., перевищує розмір неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 2020 рік - 2102 грн.), тому вказане діяння не може бути визнані дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушеннями.

Оскільки покарання за вироком ч. 2 ст. 185 КК України було призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд вважає неможливим застосування положень Закону України №3886-ІХ до покарання в цій частині вироку.

Також, 18.03.2022 ОСОБА_5 засуджена вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України завдала матеріальну шкоду на суму 1400 грн, тобто менші двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна (менша 2270 грн.) , тобто вчинені нею діяння в цій частині відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Крім того , ОСОБА_5 04.04.2022 засуджена вироком Комсомольського міського суду Полтавської області в тому числі за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 року вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року змінено, засуджено за ст. 389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року призначено покарання 3 роки позбавлення волі. За ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2, 389-2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 року та призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 року остаточно призначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.

За епізодом від 06.05.2021 ч.2 ст. 185 КК України завдала матеріальну шкоду на суму 500 грн., за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом від 17.09.2021 завдала матеріальну шкоду на суму 446 грн., за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом від 07.09.2021 могла завдати матеріальну шкоду на суму 446 грн., тобто менші двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна (менша 2270 грн.) ,тобто вчинені нею діяння в цій частині відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засуджену ОСОБА_5 від призначеного покарання та виключити вказані епізоди з вироку на підставі ч.2 ст. 74 КК України.

Оскільки покарання за вироком за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 185 ч. 2 , 389, 389-2 КК України було призначено на підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів, суд вважає неможливим застосування положень Закону України №3886-ІХ до покарання в цій частині вироку.

Також, оскільки покарання за вироком за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 185 ч. 2 , 389, 389-2 КК України було призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд вважає неможливим застосування положень Закону України №3886-ІХ до покарання в цій частині вироку.

За таких обставин, подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» є таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)» задовольнити.

Привести вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2020 у відповідність до Закону України №3886-ІХ.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом від 31.10.2020 де вона завдала матеріальну шкоду на суму 712 грн.

Привести вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 у відповідність до Закону України №3886-ІХ.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України .

Привести вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року , змінений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 у відповідність до Закону України №3886-ІХ.

На підставіч.2ст.74КК Українизвільнити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від покарання,призначеного завироком Комсомольськогоміського судуПолтавської області від 04.04.2022року ,змінений ухвалоюПолтавського апеляційного суду від26.09.2022 ч.3ст.15за ч.4ст.185КК України, заепізодом від 06.05.2021 за ч.2ст.185КК Україниде вона завдаламатеріальну шкоду на суму500грн., ч.4ст.185КК Україниза епізодомвід 17.09.2021завдала матеріальнушкоду насуму 446 грн., за ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом від 17.09.2021 могла завдати матеріальну шкоду на суму 446 грн.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що засуджена:

- вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 ч. 2 ст. 185 за епізодом 15.10.2020 до 3 (трьох) років позбавлення волі, ч. 1 ст. 383 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, ч.1 с.70 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено 3 (три) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

-вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022 року , зміненим ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, ст. 389-2 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначене покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2021 за ч.2 ст. 185 КК України, та вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2022, зміненим ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 за ч. 2 ст. 389 , 389-2 КК України, вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно засудженою до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Роз`яснити засудженій, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаних вироків суду до декриміналізації злочину, вона не може бути звільнена, а понесені особою правообмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.

Копії ухвали направити до ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Cуддя- ОСОБА_1