Рішення

від 26.11.2024 по справі 642/4120/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 642/4120/24

Номер провадження №2/642/1265/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Балабая С.С.,

за участю секретаря судового засідання Хазикової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Перша Харківська міська державна нотаріальна контора про скасування арешту майна,-

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Козирєв А.В. звернувся до суду з позовом в якому просить: скасувати арешт нерухомого майна, зареєстрований 09.07.2004 року Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 59504, накладений на підставі повідомлення № 2868 від 29.04.2004 року ВДВС Жовтневого району м. Харкова (об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_2 ); скасувати арешт нерухомого майна, зареєстрований 09.07.2004 року Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 59510, накладений на підставі повідомлення № 2868 від 29.04.2004 року ВДВС Жовтневого району м. Харкова (об`єкт обтяження: квартира, частина квартири, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ).

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 384116951 від 24.06.2024 року, 09.07.2004 року Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення № 2868 від 29.04.2004 року ВДВС Жовтневого району м. Харкова в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були зареєстровані: арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 59504 (об`єкт обтяження невизначене майно, все майно) відносно ОСОБА_2 ; арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 59510 (об`єкт обтяження квартира, частина квартири, адреса: АДРЕСА_1 ), яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Власником квартири АДРЕСА_2 є позивач на праві спільної сумісної власності. Для зняття арешту вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Предстаник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляди справи повідомлявся належним чином.

Третя особа Перша Харківська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином..

Таким чином, суд вважає, що представник відповідача Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд постановив розглянути справу за відсутності відповідача та зі згоди позивача провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що за № 59510 мається запис про арешт квартири АДРЕСА_3 , підстава обтяження: повідомлення, 2868, 29.04.2004, ВДВС Жовтневого р-ну м. Харкова. Власник: ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 -Ш від 22.03.1999 року виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

24.06.1997 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на " ОСОБА_8 ", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00044370119 від 04.04.2024 року.

04.08.2004 року ОСОБА_2 шлюб з ОСОБА_7 розірвала та відновила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_9 ", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00044379468 від 04.04.2024 року.

В подальшому, 02.09.2005 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила своє прізвище на " ОСОБА_11 ", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00044370116 від 04.04.2024 року.

Листом № 73119 від 24.06.2024 року Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було повідомлено, що дослідивши інформацію з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що надати жодної інформації щодо виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешти № 59504 та № 59510 на майно боржника, не вбачається за можливе у зв?язку із тим, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень («Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень») відсутня жодна інформація по зазначеному виконавчому документу та виконавчому провадженню, в рамках якого воно винесено. На даний час оригінали виконавчого провадження знищені та в архіві Відділу не зберігаються.

Також, було надано інформацію, що згідно даних АСВП у відділі перебували виконавчі провадження № 40781241, № 41092840, № 41093008, де боржником була ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дані виконавчі провадження були завершені 05.12.2013 року на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяв на той час).

Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяв на той час), виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Листом Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 74050 від 26.06.2024 року було повідомлено, що згідно даних АСВП на даний час у відділі відкриті виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 - не перебувають.

01.07.2024 року представником позивача адвокатом Козирєвим А.В. до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було направлено заяву про скасування арештів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяжень 59504 та 59510.

Листом Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 75724 від 02.07.2024 року у задоволенні вищеказаної заяви було відмовлено, оскільки у Відділу відсутня жодна інформація по виконавчому документу та виконавчому провадженню, в рамках якого вони були винесені, а оригінали виконавчого провадження знищені та в архіві Відділу не зберігаються.

Також, Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства було зазначено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вбачається з інформації, отриманої за результатами пошукового запиту " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АСВП станом на 01.07.2024 року будь-яких записів не знайдено, тобто виконавчі провадження відносно позивача ОСОБА_1 - відсутні.

Згідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, отриманої за результатами пошукового запиту " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня.

Нормами статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, у тому числі за завершеним виконавчим провадженням. Зокрема підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб?єкта оціночної діяльності - суб?єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв?язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Законодавець у частині 1 статті 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб, або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 18 вище вказаного Закону виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»- арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із статтею 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Частини 3 та 4 статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» встановлюють випадки зняття арешту з майна боржника за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або за постановою державного виконавця.

Згідно частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини 4 статті 59 того ж Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;'

2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4)наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Таким чином, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положень статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» і роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, то заява спадкоємця боржника про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Пункт 5 зазначеної постанови наголошує, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 (на теперішній час - статтею 59 Закону України про виконавче провадження.

Звертаючись до суду із позовом, позивач ставить перед судом питання про скасування арешту з належного йому майна, оскільки накладення арешту на майно порушує його права, як власника частки майна.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

При цьому, положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, то позовна заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Козирєва А.В. про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У зв`язку з тим, що позивач не звертався в установленому законом порядку зі скаргою на дії державного виконавця, підстави для зняття арешту з майна в порядку позовного провадження відсутні. Аналогічний висновок з приводу даних правовідносин міститься в рішенні Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі 607/3894/17.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до статей 4, 10, 12 - 19, 76, 82, 141, 258, 259, 263, 265 268, 354, 355 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доХолодногірсько-Новобаварськоговідділу державноївиконавчої службиу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції,третя особаПерша Харківськаміська державнанотаріальна конторапро скасуванняарешту майна відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 41430678, Харківська обл., м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Балабай