Вирок

від 26.11.2024 по справі 632/335/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/335/24

провадження № 1-кп/632/96/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритомусудовому засіданніу залісуду кримінальнепровадження,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023221120000418від 28жовтня 2023року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смтШироке Широківськогорайону Дніпропетровськоїобласті,має повнузагальну середнюосвіту,не одружений,до затриманняне працював,неповнолітніх дітейта батьківна утриманнінемає,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , засуджений 19травня 2022року Саксаганськимрайонним судомм.Кривого РогуДніпропетровської областіза ч.4ст.187КК Українидо 08років 06місяців позбавленняволі без конфіскації майна,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 391 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та за порушення режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, за таких обставин.

Так, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 був засуджений 19 травня 2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 187 КК України до 08 років 06 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. З 06 січня 2023 року відбуває покарання в державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)».

По прибуттю у вищевказану виправну колонію, 06 січня 2023 року обвинуваченому -засудженому ОСОБА_5 роз`яснені під підпис його права і обов`язки засудженого, відповідно до ст. ст. 103, 107, 110, 113, 133 КВК України. Також, останнього попереджено про відповідальність за їх порушення, а також під підпис роз`яснені вимоги ст. ст. 391, 392, 393 КК України.

За часвідбування покаранняв місцяхпозбавлення волі обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 систематично тазлісно порушуваввстановлений режимвідбування покарання,у зв`язкуз чиммає 33дисциплінарні стягнення,з яких:попередження,догану,суворі догани,поміщення додисциплінарного ізоляторута докарцеру.На підставіухвали Первомайськогоміськрайонного судуХарківській областівід 25вересня 2023року - за невиконання встановлених законодавством вимог представника адміністрації установи виконання покарань - один раз переводився до приміщення камерного типу строком на 1 місяць.

Разом з цим, після відбуття вищенаведеного стягнення - переведення до приміщення камерного типу, обвинувачений - засуджений ОСОБА_5 продовжив порушувати встановлений режим відбуття покарання, у зв`язку з чим, постановою начальника державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» від 24 жовтня 2023 року № 67, за невиконання встановлених законодавством вимог персоналу установи, неввічливе ставлення по відношенню до представників адміністрації установи виконання покарань, вживання нецензурних та жаргонних слів, до обвинуваченого-засудженого ОСОБА_5 застосовано стягнення у виді переведення до дисциплінарного ізолятора установи на строк 14 діб.

Перебуваючи в ДІЗО, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 , відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК України; пунктів 3.4, 3.5 додатку 20 пункту 2 розділу ХVIІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 (далі Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань), яким передбачено, що прибирання камер та прогулянкового дворику дисциплінарного ізолятора проводиться засудженими, які в них тримаються, почергово, згідно із графіком чергувань по камерах засуджених, які утримуються у ДІЗО та ПКТ; розпорядку дня засуджених, затвердженого наказом начальника державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» від 02.01.2019 № 13/ОД-19; графіком чергувань по камерах засуджених, які утримуються у ДІЗО та ПКТ, з яким обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 ознайомлений під розпис, повинен був, зокрема, 26, 27 та 28 жовтня 2023 року здійснити прибирання прогулянкового дворику № 1, у якому він здійснював щоденну прогулянку одноосібно.

Разом з цим, 26 жовтня 2023 року о 10-03 год. обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 будучи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та за порушенням вимог режиму відбування покарання протягом року була піддана стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, закінчив прогулянку у прогулянковому дворику № 1 дисциплінарного ізолятора державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)». Оскільки вказаний дворик потребував прибирання, цього ж дня без відриву у часі, начальником відділення СПС відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» ОСОБА_7 , який є представником адміністрації установи виконання покарань (відповідно до наказу начальника вказаної установи від 24 жовтня 2017 року за № 135/ОС-17 призначений на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи), та відповідно до п. 2.5 посадової інструкції начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи від 01 червня 2023 року № 10/5-32 наділений правом вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня та дотримання режиму відбування покарання, та в силу свого посадового становища має право пред`являти таку вимогу, висловив обвинуваченому-засудженому ОСОБА_5 законну вимогу приступити до виконання обов`язку чергового камери з прибирання вказаного прогулянкового дворика ДІЗО, у якому обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 здійснював прогулянку один, та який останній зобов`язаний прибирати, відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 КВК України, п. 2 розділ XVIII, абз. 15 п. 6 розділу XXІ та п. п. 3.4, 3.5 додатку 20 (п. 2 розд. XVIII) Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також графіку чергувань по камерах засуджених, які утримуються у ДІЗО та ПКТ, затвердженого виконуючим обов`язки начальника державної установи «Первомайська виправна колонія» (№ 117)», з якими обвинувачений-засуджений був ознайомлений.

При цьому, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 мав реальну можливість виконати вказаний обов`язок, оскільки мав задовільний стан здоров`я, був взутий та вдягнений по сезону і забезпечений необхідним інвентарем.

Незважаючи на вказану законну вимогу представника адміністрації установи ОСОБА_7 , обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про свій обов`язок провести прибирання прогулянкового дворика дисциплінарного ізолятора № 1 після прогулянки у ньому, усвідомлюючи законність висунутої вимоги представника адміністрації установи виконання покарань та розуміючи відповідальність за її невиконання, маючи реальну можливість виконати вказану законну вимогу, умисно, відкрито, демонстративно, зухвало, в категоричній формі з мотиву протиставлення себе адміністрації установи та встановленому порядку відбування покарання, з метою ухилення від виконання обов`язків засудженого та демонстрації таким чином своєї зверхності щодо представників адміністрації установи та інших засуджених, безпричинно злісно відмовився виконувати законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 , а саме, виконувати свій обов`язок чергового камери з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО установи. На повторну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 провести прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 знову відмовився від виконання своїх обов`язків. При цьому, представник адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 роз`яснив обвинуваченому - засудженому ОСОБА_5 положення статей 102, 103, 107, 133 КВК України та ст. 391 КК України щодо обов`язків засуджених та відповідальності за їх невиконання під розпис, і знову запропонував йому виконати обов`язок з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, однак обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 після цього відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань.

Окрім цього, 27 жовтня 2023 року о 10-05 год., обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 будучи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та за порушенням вимог режиму відбування покарання протягом року була піддана стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, закінчив прогулянку у прогулянковому дворику № 1 дисциплінарного ізолятора державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)». Оскільки вказаний дворик потребував прибирання, цього ж дня без відриву у часі начальником відділення СПС відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» ОСОБА_7 , який є представником адміністрації установи виконання покарань (відповідно до наказу начальника вказаної установи від 24 жовтня 2017 року за № 135/ОС-17 призначений на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи), та відповідно до п. 2.5 посадової інструкції начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи від 01 червня 2023 року № 10/5-32 наділений правом вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня та дотримання режиму відбування покарання, та в силу свого посадового становища має право пред`являти таку вимогу, висловив обвинуваченому-засудженому ОСОБА_5 законну вимогу приступити до виконання обов`язку чергового камери з прибирання вказаного прогулянкового дворика дисциплінарного ізолятора, в якому обвинувачений- засуджений ОСОБА_5 здійснював прогулянку один, та який останній зобов`язаний прибирати, відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 КВК України, п. 2 розділ XVIII, абз. 15 п. 6 розділу XXІ та п. п. 3.4, 3.5 додатку 20 (п. 2 розд. XVIII) Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також графіку чергувань по камерах засуджених, які утримуються у ДІЗО та ПКТ, затвердженого виконуючим обов`язки начальника державної установи «Первомайська виправна колонія» (№ 117)», з якими обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 був ознайомлений.

При цьому, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 мав реальну можливість виконати вказаний обов`язок, зокрема, мав задовільний стан здоров`я, був взутий та вдягнений по сезону і забезпечений необхідним інвентарем.

Незважаючи на вказану законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 , обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про свій обов`язок провести прибирання прогулянкового дворика дисциплінарного ізолятора № 1 після прогулянки у ньому, усвідомлюючи законність висунутої вимоги представника адміністрації установи виконання покарань та розуміючи відповідальність за її невиконання, маючи реальну можливість виконати вказану законну вимогу, умисно, відкрито, демонстративно, зухвало, в категоричній формі з мотиву протиставлення себе адміністрації установи та встановленому порядку відбування покарання, з метою ухилення від виконання обов`язків засудженого та демонстрації таким чином своєї зверхності щодо представників адміністрації установи та інших засуджених, безпричинно злісно відмовився виконувати законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 , а саме, виконувати свій обов`язок чергового камери з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО установи. На повторну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 провести прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 знову відмовився від виконання своїх обов`язків. При цьому, представник адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 роз`яснив обвинуваченому - засудженому ОСОБА_5 положення статей 102, 103, 107, 133 КВК України та ст. 391 КК України щодо обов`язків засуджених та відповідальності за їх невиконання під розпис, і знову запропонував йому виконати обов`язок з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, однак обвинувачений - засуджений ОСОБА_5 і після цього відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації установи.

Також, 28 жовтня 2023 року о 10-08 год., обвинувачений - засуджений ОСОБА_5 будучи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, та за порушенням вимог режиму відбування покарання протягом року була піддана стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, закінчив прогулянку у прогулянковому дворику № 1 дисциплінарного ізолятора державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)». Оскільки вказаний дворик потребував прибирання, цього ж дня без відриву у часі начальником відділення СПС відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» ОСОБА_7 , який є представником адміністрації установи виконання покарань (відповідно до наказу начальника вказаної установи від 24 жовтня 2017 року за № 135/ОС-17 призначений на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи), та відповідно до п. 2.5 посадової інструкції начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи від 01 червня 2023 року № 10/5-32 наділений правом вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня та дотримання режиму відбування покарання, та в силу свого посадового становища має право пред`являти таку вимогу, висловив обвинуваченому-засудженому ОСОБА_5 законну вимогу приступити до виконання обов`язку чергового камери з прибирання вказаного прогулянкового дворика дисциплінарного ізолятора, в якому обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 здійснював прогулянку один, та який останній зобов`язаний прибирати, відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 КВК України, п. 2 розділ XVIII, абз. 15 п. 6 розділу XXІ та п. п. 3.4, 3.5 додатку 20 (п. 2 розд. XVIII) Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, а також графіку чергувань по камерах засуджених, які утримуються у ДІЗО та ПКТ, затвердженого виконуючим обов`язки начальника державної установи «Первомайська виправна колонія» (№ 117)», з якими обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 був ознайомлений.

При цьому, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 мав реальну можливість виконати вказаний обов`язок, зокрема, мав задовільний стан здоров`я, був взутий та вдягнений по сезону і забезпечений необхідним інвентарем.

Незважаючи на вказану законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 , обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про свій обов`язок провести прибирання прогулянкового дворика дисциплінарного ізолятора № 1 після прогулянки у ньому, усвідомлюючи законність висунутої вимоги представника адміністрації установи виконання покарань та розуміючи відповідальність за її невиконання, маючи реальну можливість виконати вказану законну вимогу, умисно, відкрито, демонстративно, зухвало, в категоричній формі з мотиву протиставлення себе адміністрації установи та встановленому порядку відбування покарання, з метою ухилення від виконання обов`язків засудженого та демонстрації таким чином своєї зверхності щодо представників адміністрації установи та інших засуджених, безпричинно злісно відмовився виконувати законну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань - ОСОБА_7 , а саме свій обов`язок чергового камери з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО установи. На повторну вимогу представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 провести прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 знову відмовився від виконання своїх обов`язків. При цьому, представник адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 роз`яснив обвинуваченому- засудженому ОСОБА_5 положення статей 102, 103, 107, 133 КВК України та ст. 391 КК України щодо обов`язків засуджених та відповідальності за їх невиконання під розпис, і знову запропонував йому виконати обов`язок з прибирання прогулянкового дворика № 1 ДІЗО, однак обвинувачений-засуджений ОСОБА_5 і після цього відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації установи.

Отже, обвинувачений - засуджений ОСОБА_5 , у період із 26 по 28 жовтня 2023 року, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)», будучи особою, яка за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, а саме: на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2023 року, виконав усі дії, які вважав за необхідне, з метою порушення режиму відбуття покарання та злісної непокори законним вимогам представника адміністрації установи виконання покарань.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст. 391 КК України - злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення режиму була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 щодо пред`явленого обвинувачення та висновки суду (щодо дослідження доказів).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення (дата, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які викладені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що не оспорює правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ст. 391 КК України, свої інтереси вважав необхідними захищати самостійно, повністю визнає свою провину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав показання, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі, зокрема в умовах «Первомайська виправна колонія (№ 117)», ним неодноразово допускались порушення режиму відбування покарання, за що було застосовано дисциплінарні стягнення. Допущені порушення та застосовані дисциплінарні стягнення він не оскаржував у встановленому законом порядку. У період із 26 по 28 жовтня 2023 року він ( ОСОБА_5 ), перебуваючи у ДІЗО відмовлявся виконувати законі вимоги представника адміністрації установи виконання покарань щодо прибирання дворика, за внутрішнім переконанням, при цьому розумів, що це є його обов`язком, а також розумів, що невиконання законних вимог адміністрації установи виконання покарань є кримінально карним діянням.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, а також не оспорював кваліфікацію злочину за ст. 391 КК України, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження без дослідження доказів у повному обсязі, обмежившись допитом обвинуваченого, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

У межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений та висновки суду.

Визнавши покази обвинуваченого ОСОБА_5 належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останній не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у висунутому йому обвинуваченні доведеною повністю та доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 391 КК України - злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення режиму була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

ІV. Мотиви суду при призначенні покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 12 КК України вчинив нетяжкий злочин, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно із ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, має повну загальну середню освіту, до затримання мав постійне місце проживання, де проживав з матір`ю, братом та сестрою, не одружений, з 06 січня 2023 року відбуває покарання у ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)», де систематично та злісно порушував встановлений режим відбування покарання, у зв`язку з чим має 33 дисциплінарних стягнення, з яких: 1 попередження, 21 догану, 2 суворі догани, 3 рази поміщався до дисциплінарного ізолятору, 5 разів до карцеру та 1 раз переводився до приміщення камерного типу строком на 1 місяць, характеризується негативно, на заходи виховного впливу не реагує, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства середні. Станом на 26 листопада 2024 року невідбута частина покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 травня 2022 року покарання складає 04 роки 05 місяців 22 дні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, керуючись положеннями ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, у зв`язку з чим, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті 391 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 інкримінованийзлочин вчинивдо повноговідбуття покаранняза вирокомСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської області19травня 2022року,за якимйому булоостаточно призначенопокрайня увиді 08років 06місяців позбавленняволі безконфіскації майна,на сьогодніневідбута частинапокарання складає04роки 05місяців 22дні, тому суд призначає йому остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного за новим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

За відсутністю клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав для обрання стосовно засудженого-обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні. При цьому, суд звертає увагу, що запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 під час досудового розслідування не обирався, оскільки останній на час вчинення кримінального правопорушення відбував покарання у державній установі «Первомайська виправна колонія (№ 117)» на підставі вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2022 року, яким його було засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 08 років 06 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. У подальшому обвинувачений на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2024 року був переведений із державної установи «Первомайська виправна колонія (№ 117)» до державної установи «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку із розглядом щодо нього кримінального провадження, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 391 КК України та призначити покарання у виді 01 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 травня 2022 року у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна, та остаточно визначити ОСОБА_5 до відбування покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відраховувати з моменту постановлення вироку, тобто з 26 листопада 2024 року.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: DVD-диск з відеозаписами подій, що мали місце у період з 26 по 28 жовтня 2023 року залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а для обвинуваченого, який тримається під вартою з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1