Постанова

від 04.10.2010 по справі 2а-7750/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

  ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2010 р.

Справа №2а-7750/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. , при секретарі Тарасовій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Заступника прокурора м.Ялта   в інтересах держави в особі   Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК   

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Данііл"             

про стягнення заборгованості у сумі 99768,91 грн.

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився;

прокурора - не з’явився;

Обставини справи: Заступник прокурора м. Ялта АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» про стягнення заборгованості  перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у загальній сумі 58478,24грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином  Про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

  Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 13 Закону України «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних податків і зборів належать, у тому числі, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»).

За таких підстав, на дані правовідносини розповсюджуються положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Виходячи із суті позовних вимог, спеціальним законом, який регулює порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю є Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 –ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данііл» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві Державною адміністрацією у якості юридичної особи (а.с. 23).

Відповідачем до ДПІ в м. Ялта АР Крим була надана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с. 17).

29.09.09р. посадовими особами ДПІ у м. Ялта АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Данііл», за результатами якої було встановлено порушення відповідачем ст. 17 Закону України «Про плату за землю» в частині несвоєчасності сплати орендної плати, а саме:

- за терміном сплати 30.06.09р., узгоджена сума податкового зобов’язання  з орендної плати за травень 2009 року (декларація №1153, уточнюючий розрахунок №42357) склала 15584,83грн., яка частково погашена з переплати у розмірі 9289,06грн., залишок узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 6295,77грн. фактично сплачено платіжним дорученням від 11.09.09р. за №45, затримка платежу склала 73 календарних дні;

- за терміном сплати 30.07.09р., узгоджена сума податкового зобов’язання з орендної плати за травень 2009 року (декларація №1153, уточнюючий розрахунок №42357) склала 15584,83грн., яка частково сплачена з переплати у розмірі 1880,60грн., залишок узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 13704,23грн. фактично сплачено платіжним дорученням від 11.09.09р. №45, затримка платежу склала 43 календарних дня;

На підставі зазначено перевірки було складено акт №2610/15-3/32073614 (а.с. 13).

Крім того, за результатами зазначеної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0007311503 від 20.10.09р. на суму 4000,01грн.(а.с. 7)           

На підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/471 від 03.07.09р. (оборот а.с. 19) та другу податкову вимогу №2/610 від 09.09.09р. (оборот а.с. 20).

Відповідно до пп.5.8 п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 03.07.2001 N 266 та  Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за   N 595/5786, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

В зв’язку з неможливістю вручення відповідачу вимог про сплату боргу, позивач розмістив їх на дошці оголошень, зазначивши дати розміщень – 29.07.09р. та 11.09.09р. відповідно, про що свідчать акти про неможливість вручення вимог про сплату боргу  (а.с.19, 20), крім того, в зв’язку з неможливістю вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення, позивач розмістив його на дошці оголошень, зазначивши дату розміщень – 28.10.09р., про що свідчить акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (а.с. 8).

Як вбачається з розрахунку суми позову, заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати становить 99768,91грн., з яких: 95389,58грн. – недоїмка зі сплати орендної плати за землю, 4000,01грн. – за податковим повідомленням-рішенням №0007311503 від 20.10.09р.  та 379,32грн. – пеня (а.с. 5).

Відносно стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 4000,01грн, суд зазначає, що від повідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, відносно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0007311503 від 20.10.09р. на суму 4000,01грн., яке було спрямовано відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Михайлівська, 21/10, проте воно повернулось до ДПІ у м. Ялта АР Крим з відміткою на конверті «За зазначеною адресою не проживає», в зв’язку з чим, зазначене рішення було розміщено на дошці оголошень.

Проте, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місцезнаходженням відповідача, на час направлення податкового повідомлення-рішення, є м. Київ, вул. Дмитрівська, 46 (а.с. 23, 48).

Таким чином, оскільки позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення було спрямовано на адресу відповідача, яка не відповідає відомостям з ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007311503 від 20.10.09р. не узгоджене з відповідачем, а отже сума 4000,01грн. не підлягає стягненню, а позов в цій частині не підлягає задоволенню

Стосовно пені у розмірі 379,32грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про плату за землю», за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Згідно з п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181,  пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача, сума пені за несвоєчасне внесення орендної плати за землю визначена в порядку, передбаченому Законом України №2181, а не Законом України «Про плату за землю», а отже зазначена сума пені стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена к вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Ст. 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості зі сплати недоїмки з орендної плати за землю в сумі 95389,58грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» (м. Київ,               вул. Дмитрівська, 46, ЄДРПОУ 32073614) податковий борг у сумі 95389,58грн. на р/р 31110029700039 місцевого бюджету м. Ялта, код платежу 13050200 в УДК в м. Ялта ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740850.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

  Суддя                                Котарева Г.М.