Рішення

від 26.11.2024 по справі 718/3247/23

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 718/3247/23

Провадження 2/718/640/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Кіцманська державна нотаріальна контора (м.Кіцмань вул..Незалежності, 57, Черніевцька область), Головне управління державного кадастру в Чернівецькій області (м.Чернівці вул.Героїв Майдану, 194, А) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,-

В С Т А Н О В И В:

19.09.2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Кіцманська державна нотаріальна контора, Головне управління державного кадастру в Чернівецькій області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, щозгідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.03.2010 року по справі №2-438/2010 за позовом ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , до територіальної громади с.Борівці про визнання права власності на спадкове майно за ним, ОСОБА_1 , визнано право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., що належала на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав зареєстровано позивачем не було, Державний акт на земельну ділянку він не отримував, тільки зараз він вирішив зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку, однак йому надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за невідомою особою позивачу, а саме за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія НМО 899975, за реєстровим №773, видане 27.06.2017 року Кіцманською державною нотаріальною конторою.

Вважає, що свідоцтво про право на спадщину видано на імя ОСОБА_3 помилково та є недійсним.

Зазначає також про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся позивача ОСОБА_5 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала заповіт в користь позивача, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Боровецької сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №51.

Крім цього, вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а він на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.03.2010 року оформив право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., кадастровий номер 7322581000:001:0173.

Вказана земельна ділянка належала на праві власності бабусі позивача, що підтверджується Витягом з ДЗК про земельну ділянку № НОМЕР_2 від 18.04.2017 року.

Також посилається на те, що в даному випадку належність земельної ділянки бабусі позивача, ОСОБА_5 , можна встановити по ідентифікаційному номеру, який співпадає із зазначеним в заповіті та витягу з ДЗК.

Отже, фактично після визнання за позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7322581000:02:001:0173 у 2010 році, на вказану земельну ділянку було оформлено право власності також за ОСОБА_3 але у 2017 році, у зв`язку з чим порушено право власності на земельну ділянку позивача.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, визнати недійсним

свідоцтво про право на спадщину, серія НОМЕР_3 , за реєстровим №773, видане 27.06.2017 року Кіцманською державною нотаріальною конторою на імя ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., кадастровий номер 7322581000:02:001:0173, виданого на імя ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Маковійчук Л.В., в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце слухання справи, однак представник скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримує.

Відповідачка ОСОБА_3 та їїпредставник,адвокат ПолякМ.В.,в судовезасідання нез`явилися,будучи належнимчином повідомленимипро дату,час імісце розглядусправи. Представник скерувала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за відсутності сторони відповідача, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи: Кіцманської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату,час та місце розгляду справи, будь яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило.

Представник третьоїособи:Головного управліннядержавного кадаструв Чернівецькійобласті в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Частиною 3ст. 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1.ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У відповідності до ч. 4ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, повно та всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини та дійшов наступних висновків.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»від 12червня 2009року за№ 2 передбачено, що відповідно ст.55,124Конституції України та ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст.13ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12,81,89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1ст. 76 ЦПК Україниє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (бабуся позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 04.04.2009 року (а.с.10).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого секретарем Борівецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Кузик М.М. від 17.04.2008 року, який зареєстрований в реєстрі за № 51, ОСОБА_5 на випадок смерті зробила розпорядження: «Все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті і на що я по закону буду мати право, я заповідаю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с.11).

Згідно Державногоакта направо приватноївласності наземлю серіїЧВ №000684 та Витягуз ДЗКпро земельнуділянку №НВ-7301946892017від 18.04.2017року власником земельної ділянки, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., кадастровий номер 7322581000:02:001:0173, є ОСОБА_5 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , (а.с.12, 15-16).

Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.03.2010 року по справі №2-438/2010 позов ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , задоволено, визнано за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., що належала на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Згідно Інофрмації з Державного реєстру іпотек речових прав на нерухоме майно тав Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №341602652 від 04.08.2023 року вбачається, що право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., що належала на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.14).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №29-24-0.31-2464/2-23 від 28.08.2023 року вбачається, що у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель не обліковується документація із землеустрою на ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 7322581000:02:001:0173, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка була внесена в Державний земельний кадастр на підставі технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів із земель пайового фонду бувшого колгоспу «Буковина» на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області у 2003 році (а.с.17).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстру № 46534368 від 25.01.2017 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 заведена спадкова справа номер у спадковому реєстрі 60147624, номер у нотаріуса 28/2017 (а.с.27).

Відповідно досвідоцтва пронародження відповідачки ОСОБА_7 серія НОМЕР_5 від 13.05.1964 року вбачається, що батьками останньої є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с.28).

Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 від 08.11.1986 року стверджується, що відповідачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с.28).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.06.2017 року, яке зареєстровано за №773, та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №48229351 від 27.06.2017 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., кадастровий номер 7322581000:02:001:0173 після смерті ОСОБА_5 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №90703815 від 27.06.2017 року (а.с.37 зворот -39).

Статтями1217,1218 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідност.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно вимог ч. 1 ст.1222, ч. 3 ст.1223ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1ст. 1270 ЦК Українивизначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно вимог ч. 13ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст.1278, ч. 5 ст.1268 ЦК Україничастки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістомст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно роз`яснень, наведених у п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» за № 7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно ст.1301ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Серед підстав визнання свідоцтва недійсним дана стаття прямо називає лише відсутність права спадкування у особи, на ім`я якої було видане свідоцтво (наприклад, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, які давали б їй підстави для закликання до спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване).

Проте свідоцтво може бути визнане недійсним також в інших випадках, встановлених законом, що дозволяє стверджувати про те, що перелік підстав визнання свідоцтва недійсним не є вичерпним і може бути розширений шляхом аналізу й тлумачення інших норм спадкового права. Зокрема, підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним може бути оформлення його не уповноваженою на те посадовою особою; оформлення не за місцем відкриття спадщини; недодержання встановленої законом форми свідоцтва; видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя, тощо.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду, а відповідно п. 27 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни за№ 7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути : визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі за № 414/811/17 вказано, що порушення у зв`язку із видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі за № 916/780/18, свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 27.06.2017 року Кіцманською державною нотаріальною конторою на імя ОСОБА_3 , яке зареєстроване за №773, слід визнати недійсним.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.1217,1218,1220,1222,1223,1258,1261 - 1268,1270,1278,1297,1300 Цивільного кодексу Українита ст.10,12,76-82,133, 141, 259-265, 353-354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину (номер у спадковому реєстрі 60857931) серія НМО номер 899975, за реєстровим №773, видане 27.06.2017 року Кіцманською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000684, що розташована на території Боровецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,48 га., кадастровий номер 7322581000:02:001:0173, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О. Масюк