Рішення

від 25.11.2024 по справі 752/13410/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13410/23

Провадження № 2-о/752/37/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про встановлення юридичного факту проживання осіб протягом більше 5 років однією сім`єю та ведення спільного господарства, згідно якої просить встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю протягом більше 5 років та ведення спільного господарства.

В обгрунтування заяви зазначає про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була дружиною двоюрідного діда заявниці ОСОБА_3 , який, у свою чергу, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявниця упродовж останніх 7 років проживала разом з померлим ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2 02.03.2013р. заявниця вийшла заміж за ОСОБА_4 та проживала разом з ним за місцем проживання його батьків за адресою: АДРЕСА_1 . У шлюбі народилась донька. Рідна бабуся ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_3 , запропонувала заявниці разом із сім`єю переїхати жити до ОСОБА_6 , оскільки в них дітей не було, а вони були людьми похилого віку і потребували догляду. У свою чергу, ОСОБА_3 та його дружина мали переписати на заявницю, як родичку, все своє майно. У травні 2015 року заявниця з родиною переїхали жити до двоюрідного діда за адресою їх проживання: АДРЕСА_2 . Проживаючи разом, заявниця з чоловіком, дідом та його дружиною вели спільне господарство, заявниця оплачувала комунальні послуги, також спільно з чоловіком за погодженням діда та його дружини ініціювали ремонтні роботи як на прибудинковій території, так і ремонт самого будинку (ремонт розпочато і частково зроблено). Дід ОСОБА_3 тяжко хворів на захворювання кишково-шлункового тракту, а тому відповідно проводилось лікування, йому купувались медичні препарати, контролювали весь час лікування, супроводжували його на прийом до лікаря. Зважаючи на складний характер захворювання, дід потребував спеціального дієтичного та збалансованого харчування, а тому заявниця готувала йому корисну, дієтичну та збалансовану їжу виключно за рекомендаціями лікаря, виходячи з медичних показань та стану хворого. Після смерті діда заявниця із сім`єю залишилася проживати й надалі за

адресою: АДРЕСА_2 з дружиною померлого ОСОБА_2 , яка після смерті чоловіка пережила сильне стресове напруження, що спричинило довготривалий розлад здоров`я. У 2020 році після того, як Україну сколихнула епідемія Covid 19, заявниця вирішила зареєструвати себе та свою доньку за місцем проживання. У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1. померла дружина двоюрідного діда ОСОБА_2 . Таким чином, як вказує заявниця, більше 5 років вона проживала з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , та вела з нею спільне господарство, але зареєстрованою за вказаною адресою була лише 2 роки.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.07.2023р. відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , призначено її до розгляду.

Від заінтересованої особи письмових пояснень щодо заявлених ОСОБА_1 вимог до суду не направлено.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить актовий запис про смерть №5995 від 15.03.2022р.

16.09.2022р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до нотаріуса Шостої державної нотаріальної контори міста Києва Прудь Н.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення Шостої державної нотаріальної контори від 21.09.2022р., за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа №309/2022 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця звернулась до суду та просить суд встановити факт проживання разом з ОСОБА_2 однією сім`єю протягом більше 5-ти років та ведення спільного господарства.

Так у судовому засіданні були заслухані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що був сусідом з померлим ОСОБА_11 і був його приятелем. Заявниця ОСОБА_1 та її сім`я почала проживати разом з ОСОБА_11 та його дружиною ОСОБА_12 десь приблизно з 2015 року. ОСОБА_1 допомагала ліками, також проводились ремонті роботи. Швидше за все будівельні роботи проводились за рахунок ОСОБА_13 , оскільки в ОСОБА_14 коштів не було.

Свідок ОСОБА_8 показав, що приблизно десь з 2014 року ОСОБА_15 почала проживати разом з ОСОБА_6 . Вона купувала продукти на всю сім`ю.

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_16 є донькою його друга. Він не раз приїздив на АДРЕСА_2 , де проживала ОСОБА_16 разом з ОСОБА_6 . Приблизно ОСОБА_13 проживала за вказаною адресою з 2015 року.

ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_16 є його донькою від другого шлюбу. Десь приблизно з 2014-2015 року вона проживала разом з рідним братом тещі ОСОБА_11 та його дружиною ОСОБА_17 . Вони запропонували їх доглянути, на що ОСОБА_13 погодилась, потім запропонували зареєструватись за вказаною адресою. Побут ОСОБА_18 разом з ОСОБА_6 вели спільний. Свідок зазначає, що

взагалі ОСОБА_6 побут вели погано, а тому свідок разом з донькою ОСОБА_16 зробили ремонт у будинку, замінили стіни, підлогу, вікна. ОСОБА_13 вела господарство, прибирала, готувала їсти, привозила продукти.

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За нормами ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання

або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.

У своїй заяві ОСОБА_1 просить суд встановити факт, який породжує юридичні наслідки, встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно для оформлення спадщини. При цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, а також його встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Відповідно до ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 Цивільного кодексу України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Статтею 3 Сімейного кодекс України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання

взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених ст. 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 , матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, знаходить необхідним заяву задовольнити, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з 2015 року до 2022 року.

Обставини, які б спростовували зазначені факти, судом не здобуто.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення юридичного факту задовольнити.

2. Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 із

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю протягом більше 5 років з 2015 року по 2022 рік та ведення спільного господарства.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заінтересована особа: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 42, код ЄДРПОУ 37308812).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 25.11.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська