Рішення

від 15.11.2024 по справі 753/13821/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13821/24

провадження № 2/753/7922/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» звернулось до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, в якому просить суд: стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2015 по 31.05.2024 у розмірі 38 443,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 8482,99 грн. та 3% річних в розмірі 2399,14 грн., а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що згідно даних в ІТС "Реєстр територіальної громади м. Києва" відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є фактичними споживачами послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на відповідача ОСОБА_4 .

Позивач належним чином виконав перед відповідачами своє зобов`язання щодо надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, проте відповідачі неналежним чином не здійснюють їх оплату, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались відповідачам на адресу їх місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресатам, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачі не скористалися своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого, законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 01.05.2015, № 33, за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» закріплено на праві господарського відання об`єкти комунальної власності територіальної громади м. Києва, що перебувають у сфері управління Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, зокрема будинок АДРЕСА_1

Згідно даних електронного реєстру територіальної громади м. Києва "ГІОЦ/КМДА", відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . З позовної заяви також вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на відповідача ОСОБА_4 .

Договір про надання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій опубліковано в газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 № 99 (4695).

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Зокрема, індивідуальний споживач - фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; виснови Верховного Суду у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц та від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідачі є споживачами комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідачі належним чином не сплачували кошти за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, за період з 01.05.2015 по 31.05.2024 за ними утворилась заборгованість у розмірі 38 443,54 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Таким чином, згідно із розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 8482,99 грн. та 3% річних в розмірі 2399,14 грн.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином судом встановлено, що у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому суд приходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідачами, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 26, Закону України «Про житлово -комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 81, 141, 223, 265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва» (код ЄДРПОУ 39604270) заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.05.2015 по 31.05.2024 у розмірі 38 443,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 8482,99 грн. та 3% річних в розмірі 2399,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва» (код ЄДРПОУ 39604270) витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. у рівних долях по 757,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2024.

Суддя В.Л. Котвицький