Справа №:755/12406/24
Провадження №: 1-кс/755/3634/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080001585 від 20.06.2023 року про арешт майна,
в с т а н о в и в:
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231080001585 від 20.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України /у редакції до 11.08.2023/ про арешт майна.
Клопотанням обґрунтоване тим, що Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, під процесуальним керівництвом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231080001585, у ході якого встановлено, що 19.06.2023 до ЧЧ ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , м/т НОМЕР_1 , про те, що 17.06.2023р. заявник мав намір переказати кошти знайомому, але операції переказів не здійснювалися отримував повідомлення в електронному кабінеті банку, (що помилка серверу) після чого заявник перейшов месенджер «Телеграм» в чат-бот та намагався підняти ліміт, надавши дані та реквізити банківської карти, але в чат-боті надали відповідь що ліміт підняти неможливо. 17.06.2023 р. на телефон заявника надійшло повідомлення що з банківської картки АТ Ощадбанк: № НОМЕР_2 відбулося зняття коштів в загальній сумі 235 700 грн. Без відома заявника. Дана подія відбулася 17.06.2023 р., в с. Чорнобаївка, вул. Поля.
У ході допиту потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній повідомив, що, приблизно 7 років, він є клієнтом АТ «Ощадбанк», де йому для здійснення фінансово-розрахункових операцій було видано картку за № НОМЕР_2 .
Після отримання банківської картки заявник зареєструвався в Інтернет-додатку «Ощад24/7».
Так, 17.06.2023 року у період часу з 00:00 до 00:30 товариш ОСОБА_5 , попрохав ОСОБА_4 , щоб він перерахував йому грошові кошти у сумі 100 000 гривень, після чого потерпілий увійшов до свого Інтернет-додатку «Ощад24/7» і намагався перерахувати грошові кошти на картку свого товариша, після того, як було введено всі анкетні дані, перерахувати гроші не вийшло і вибило сповіщення «Помилка сервера».
У той момент, заявник подумав, що можливо у нього замалий ліміт на перекази, і увійшов до месенджеру «Telegram» до онлайн чат-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і почав відповідати на запитання чат-боту, під час листування бот попрохав написати останні 4 цифри його банківської картки, номер мобільного телефону і пароль від Інтернет-банкінга. Після листування, надійшло повідомлення від чат-боту, що ліміт на перекази збільшити не можливо. Після цього потерпілий знову увійшов до Інтернет-додатку і намагався перерахувати вже різні суми на банківську картку свого товариша, але система все одно писала «Помилка сервера».
Зранку 17.06.2023 року о 07:59 ранку, ОСОБА_4 , прийшло SMS-повідомлення від АТ «Ощадбанк», що «В цілях безпеки SMS-банкінг за вашою карткою не може бути відключено», він не надав значення цьому повідомленню, тому що уночі були помилки у додатку «Ощад24/7», а згодом після цієї SMS, почалось зняття грошових коштів з його банківської картки № НОМЕР_2 .
За допомогою служби безпеки банку АТ «Ощадбанк» і згідно виписки по банківській картці грошові кошти в сумі:
-90000 грн. були зараховано на рахунок НОМЕР_3 банк отримувача АБ «УКРГАЗБАНК» на ім`я ОСОБА_6 ;
-90000 грн. були зараховано на рахунок НОМЕР_4 банк отримувача АТ «ЮНЕКС БАНК» на ім`я ОСОБА_6 ;
-грошові кошти у розмірі 54 000 грн були зараховано на картку Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ) № НОМЕР_5 .
12.08.2024 на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києві №755/12406/24 від 19.07.2024 вилучено копію документів, які містяться в АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1, стосовно власника банківського рахунку НОМЕР_3 (рахунок на якій були переведені грошові кошти з карткового рахунку потерпілого ОСОБА_4
13.08.2024 проведено огляд вилученої інформації на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києві №755/12406/24 від 19.07.2024 в АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ «УКРГАЗБАНК».
У ході огляду встановлено, що відкриття та використання рахунків, відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК» на громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зазначений номер мобільного телефону НОМЕР_7 , відкритий рахунок: НОМЕР_3 рахунок для здійснення операцій в гривні.
Із відомостей про рух грошових коштів вбачається, що 17.06.2023 рахунок НОМЕР_3 , що відкритий на ОСОБА_6 поповнюється на суму 90 000 грн. Грошові кошти знаходяться на банківському рахунку, в подальшому транзакцій не відбувається. Залишок на рахунку становить 90 000 грн.
Також, 13.08.2024 на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києві № 755/12406/24 від 19.07.2024 вилучено копію документів, які містяться в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЮНЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ 20023569), який розташований за адресою: 03040, Україна, м. Київ, вул. Васильківська, 14, відносно власника банківського рахунку НОМЕР_4 .
14.08.2024 проведено огляд вилученої інформації на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києві № 755/12406/24 від 19.07.2024 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЮНЕКС БАНК».
У ході огляду встановлено, що відкриття та використання рахунків, відкритих в АТ «ЮНЕКС БАНК» на громадянина: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зазначений номер мобільного телефону НОМЕР_7 , НОМЕР_8 від 24.02.2023, відкритий рахунок: НОМЕР_4 .
17.06.2023 на банківський рахунок НОМЕР_4 , що відкритий на ОСОБА_6 надходить зарахування грошових коштів у розмірі 90 000 грн. з банківської картки АТ «ОЩАДБАНК», що відкрита на потерпілого ОСОБА_4 .
Станом на 13.08.2024 залишок на банківському рахунку НОМЕР_4 становить 90 260 грн.
Рішенням слідчого від 13.11.2024 залишок грошових коштів в розмірі 90 000 грн., що розміщені на банківському рахунку АБ «УКРГАЗБАНК» НОМЕР_3 визнано речовими доказами.
Крім того, рішенням слідчого від 13.11.2024 залишок грошових коштів в розмірі 90 000 грн., що розміщені на банківському рахунку АТ «ЮНЕКС БАНК» НОМЕР_4 визнано речовими доказами.
Прокурор у судове засідання не з`явився, просив задовольнити клопотання у його відсутність.
Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступного.
Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, п.п.1, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
-на грошові кошти в сумі 90 000 грн., що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_4 , що відкритий на ім`я ОСОБА_6 в АТ «ЮНЕКС БАНК», ЄДРПОУ 20023569, МФО 322539, юридична адреса: 03040, Україна, м. Київ, вул. Васильківська, 14, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
Зупинити видаткові операції в зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) у бюджет або державні цільові фонди щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз?яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123299376 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Курило А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні