Ухвала

від 25.10.2024 по справі 757/42202/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42202/24-к

пр. 1-кс-36489/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі: представника власника майна адвоката ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОНЕКС" на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024000000000489 від 07.06.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОНЕКС" на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024000000000489 від 07.06.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 14.08.2024 року під час проведення обшуку на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 .

Просить поновити строк звернення до суду із скаргою, зобов`язати слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 вчинити дії, а саме повернути все вилучене під час обшуку 14.08.2024 року майно, яке зазначено у скарзі.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що на вилучене майно арешт не було накладено, а відтак тимчасово вилучене майно підлягає поверненню.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, скаргу просив задовольнити з викладених у ній підстав.

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні надала письмові пояснення, проти задоволення скарги заперечувала.

Слідчий суддя, заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що строк звернення до суду зі скаргою пропущений з поважних причин, тому слідчий суддя вважає за можливе поновити його.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000489 від 07.06.2024 року.

У рамках вказаного провадження 14.08.2024 року на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 .

В ході проведення обшуку, згідно додатку до протоколу обшуку (опису речей та документів, які були вилучені під час проведення обшуку) від 14.08.2024 року, було вилучено майно, в тому числі, те яке заявник просить повернути.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2024 року, справа №757/36608/24-к, надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Подаючи скаргу, особа, яка її подала посилається на те, що на вилучене 14.08.2024 року під час обшуку майно арешт накладено не було.

Разом з тим, слідчим суддею, встановлено, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2024 року, справа №757/36608/24-к, якою надано дозвіл на проведення обшуку 14.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , прямо вказано майно, що підлягає вилученню, в тому числі, яке у скарзі заявник просить слідчого суддю повернути.

Крім того, представник власника майна не надав слідчому судді доказів, що вказані речі та документи не мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та не зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене під час обшуку майно не є тимчасово вилученим у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, а відтак скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОНЕКС" на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62024000000000489 від 07.06.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2024 року, справа № 757/36608/24-к, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1