Рішення

від 25.11.2024 по справі 759/12347/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/12347/24

пр. № 2/759/4287/24

25 листопада 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАЛІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором № 2019226555 від 14.06.2018 року у розмірі 32 765,72 грн, з яких 25 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту та 7 565,72 грн - сума заборгованості за відсотками, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн та сплачені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.06.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2019226555, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 33 382,00 грн, строком до 14.06.2021 року, зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 5 % від суми кредиту та сплатою фіксованої процентної ставки 0,01 % річних. Позивач зазначає, що Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором. При цьому, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

16.12.2021 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" уклали договір факторингу № 16/12/21. Згідно реєстру боржників до договору факторингу боржник станом на 16.12.2021 року має заборгованість у розмірі 32 765,72 грн, з яких 25 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту та 7 565,72 грн.

17.12.2021 року АТ "ОТП БАНК" направив СМС повідомлення відповідачу про відступлення прав вимоги за кредитним договором до ТОВ "ФК "АВАЛІСТ". Будь яких платежів від ОСОБА_1 та АТ "ОТП БАНК" не було, відповідач не виконав свої зобов`язання. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" за кредитним договором № 2019226555 від 14.06.2018 року у розмірі 32 765,72 грн, які просить стягнути на свою користь.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 року вищезазначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 53-54).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 56).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просили розглядати справу у їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.4).

ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, конверти повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.65, 66, 72).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 14.06.2018 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2019226555, за яким банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 33 382,00 грн строком до 14.06.2021 року зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 5 % від суми кредиту та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01 % річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануітетних платежів - згідно графіку платежів (а.с. 6-8).

Згідно із п. 2 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати відповідачем ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань.

Датою, (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку (п. 3 Договору).

Підписанням кредитного договору позичальник заявив та гарантував, зокрема що: ознайомлений з паспортом кредиту, отримав примірник кредитного договору з усіма додатками, в тому числі графік платежів, інформований про умови кредитування, в тому числі з умовами відповідальності, отримав послуги банку з видачі кредиту, надав згоду на відступлення права вимоги за кредитним договором (п. 4.6 Договору).

ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_1 , термін дії 02/21 (а.с. 9).

16.12.2021 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" уклали договір факторингу № 16/12/21, який підписаний електронним цифровим підписом (а.с. 36-40, 41).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу станом на 16.12.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 32 765,72 грн, з яких 25 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту та 7 565,72 грн по відсотках(а.с. 43).

17.12.2021 року АТ "ОТП БАНК" направив СМС повідомлення відповідачу про відступлення прав вимоги за кредитним договором до ТОВ "ФК "АВАЛІСТ". Будь яких платежів від ОСОБА_1 та АТ "ОТП БАНК" не було, відповідач не виконав свої зобов`язання. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до умов Договору факторингу від 17.12.2021 року № 17/12/21, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладання з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Між сторонами виник спір з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконала.

У зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 32 765,72 грн, з яких 25 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту та 7 565,72 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

16.12.2021 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" уклали договір факторингу № 16/12/21, який підписаний електронним цифровим підписом (а.с. 36-40, 41).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу станом на 16.12.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 32 765,72 грн, з яких 25 200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту та 7 565,72 грн (а.с. 43).

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" не повернуті,, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Доказів того, що ОСОБА_1 виконав належним чином зобов`язання за договором № 2019226555 від 14.06.2018 року надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договору (сплачував щомісячні мінімальні платежі), суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2019226555 від 14.06.2018 року у розмірі 32 765,72 грн, підлягає стягненню на користь позивача.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5 000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки в з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та понесеними позивачем фактичними витратами та зважаючи на те, що справа є незначної складності, з урахуванням ціни позову, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 273, 274 ,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАЛІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАЛІСТ" заборгованість за кредитним договором № 2019226555 від 14 червня 2018 року у розмірі 32 765 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАЛІСТ" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., а всього 6 028 (шість тисяч двадцять вісім) гривні 00 копійок.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАЛІСТ" , код ЄДРПОУ 39628752, адреса: м.Київ, вул. Деревлянська, 10А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення виготовлено 25.11.2024 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб