ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 641/5523/19 Головуючий суддя І інстанції Фанда О. А.
Провадження № 22-ц/818/1232/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: купівлі-продажу
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31жовтня 2024року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М.,Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши увідкритомусудовомузасіданні апеляційнускаргуОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Альянс-2008»на рішенняКомінтернівського районногосуду м.Харкова від19грудня 2023року,у справіза позовом об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Альянс - 2008» до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лучнікова Юлія Володимирівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, визнання договору купівлі продажу нежитлових приміщень недійсним та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення,-
в с т а н о в и в :
ОСББ «Альянс-2008» 10.07.2019 року звернулося до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування записів про державну реєстрацію, визнання договору купівлі продажу недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2008 року на підставі рішення співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 15.03.2008 року про створення Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Альянс - 2008» (надалі-ОСББ), відбулася державна реєстрація ОСББ, з виданням відповідного свідоцтва про право власності. Згідно Статуту ОСББ та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», метою створення ОСББ, є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу. Відповідно до Статуту ОСББ, майно складається з неподільного та загального майна. Також позивач вказав, що відповідно до норм чинного законодавства, власники багатоквартирного будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності приміщень загального користування , в тому числі й приміщення спірного підвалу вищезазначеного будинку.
У квітні 2019 року членам ОСББ стало відомо, що 28.08.2015 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області видано спірне свідоцтво про право власності на спірні нежитлові приміщення підвалу № 9,10,11 в житловому будинку літ. «А-16» загальною площею 123,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Власником даного об`єкта стало товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Житлобуд-2». Згодом на підставі договору купівлі-продажу власником вказаних спірних нежитлових приміщень стала відповідач ОСОБА_1 . Посилаючись на вищевказані обставини та на норми діючого законодавства, позивач вважає, що ТДВ «Житлобуд-2» та в подальшому ОСОБА_1 незаконно набули право власності на спірні нежитлові приміщення.
Рішенням Комінтернівського районного суду від 19 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСББ «Альянс-2008» покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що висновок суду про те, що поняття «допоміжних приміщень» та «Приміщень загального користування» є різними за своїм значенням не свідчить про те, що приміщення підвалу не можуть бути одночасно допоміжними приміщеннями та приміщеннями загального користування, оскільки підвал є неподільним майном, не є окремим об`єктом цивільного права, тому окремо передаватися власникам квартир він не мав, а в силу закону власники квартир набувають на спірний підвал право спільної сумісної власності.
Вказує, що відсутність вільного доступу до таких комунікацій збоку членів ОСББ «Альянс-2008» у разі необхідності у проведенні ремонтних робіт стояків. Вчинення будь-яких інших дій експлуатаційно-побутового характеру, спричинить можливе настання майнової шкоди майну ОСББ «Альянс- 2008» у разі виникнення аварійної ситуації.
Крім того суд першої інстанції помилково вважав, що приміщення підвалу є нежитловими приміщеннями.
Зауважує, що законодавець відносячи поняття «підвал» до допоміжних приміщень в свою чергу нормативно закріплює правовий режим даного об`єкта, як спільне майно багатоквартирного будинку, що є спільною сумісною власністю, а отже є неподільним і що в свою чергу свідчить про незаконність висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції також не враховано практику Верховного Суду, що свідчить про безпідставну відмову в позові, а висновки суду про обрання позивачем неналежного способу захисту не є законними, обґрунтованими, та не направлені на захист прав позивача.
Вважає, що суд неналежним чином дослідив докази, надав перевагу одним доказам над іншими, необґрунтовано дійшов висновку про правомірність реєстрації права власності за ТДВ «Житлобуд-2» на підставі лише довідки від ТДВ «Житлобуд-2», залишивши поза увагою проектну документацію будинку.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Панич О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Вказує, що вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, довіреності, скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення прав власника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, перевіривши її доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає.
Суд своє рішення мотивував наступним чином.
Вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірні нежитлові приміщення та скасування відповідного запису про державну реєстрацію є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до сталої судової практики, яка була сформована у постановах ВС від 27 червня 2018 року № 925/797/17, від 05 лютого 2020 року № 904/750/19, від 27 травня 2020 року № 442/2771/17, та була підтримана у постанові ВС від 09 березня 2021 року у справі № 756/4120/16-ц - оскаржувані свідоцтва про право власності лише посвідчують певне право відповідача, а тому без оскарження відповідного правочину, на підставі якого виникло відповідне право, належний захист порушеного права є неможливий.
Що стосується позовних вимог про визнання договору купівлі продажу від 23.04.2019 року недійсним, суд зазначив наступне.
Судом було встановлено правомірність набуття попереднім власником, ТДВ «Житлобуд-2», право власності на спірні приміщення, з урахуванням відсутності інших підстав та не надання доказів недійсності договору купівлі продажу від 23.04.2019 року,укладеного між ТДВ « Житлобуд-2» та відповідачем ОСОБА_1 , суд також не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.
Колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які доводами скарги не спростовані.
Судом відповідно до наявних у справі доказів були встановлені наступні обставини справи.
Власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ«Альянс - 2008», що підтверджується інформаційним листом та СтатутомОСББ«Альянс - 2008», який зареєстровано 03.07.2008 року( том 1 а с. 14-15, 16-31).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2019 року, ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень підвалу АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу. Дата держаної реєстрації -23.04.2019 року ( том 1 а.с.12-13)
Згідно договору купівлі-продажу від 23.04.2019 року вбачається, що ТДВ « Житлобуд-2» здійснило продаж нежитлових приміщень підвалу № 9,10,11 в житловому будинку літ « А-16», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 123,7 кв.м. Вказане майно на час укладення вказаного договору належало продавцю, тобто ТДВ « Житлобуд-2», на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою ХМУЮ Харківської області 28.08.2015 року. Право власності на майно було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2015 року. ( том 1 а.с.156-157)
Згідно реєстраційної справи № 712885663101 щодо прийняття рішення про видачу ТДВ «Житлобуд-2» свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № 9,10,11 в житловому будинку літ « А-16», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 123,7 кв.м., вбачається, що представникТДВ «Житлобуд-2»звернувся до реєстраційної служби ХМУЮ із заявою від про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_3 . Також до заяви були надані необхідні документи, зокрема довідка ТДВ «Житлобуд-2» від 23.06.2015 року, згідно якої вбачається, що балансова вартість спірних нежитлових приміщень станом на 22.06.2015 року складає 199828,69 грн. ( т.1. а.с.189)
Крім цього, відповідно до довідки ТДВ «Житлобуд-2» від 03.08.2015 року № 522/1 вбачається, що спірні нежитлові приміщення були побудовані за рахунок власних коштів ТДВ «Житлобуд-2» та їх балансова вартість складає 199828,69 грн. ( том.1 а.с.207)
Згідно акту державної приймальної комісії від 06.12.2006 року секція № 9 , як перша черга будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями соцкультпобуту акціонерного товариства « Житлобуд-2» по АДРЕСА_4 , було прийнято в експлуатацію. ( т.1 а.с.194-198)
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м.Харкові ради від 19.12.2006 року № 358, АТ « Житлобуд-2» дозволено присвоєння поштової адреси житловому будинку-новобудові по АДРЕСА_1 ( том 1 а.с.201).
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Наведені докази свідчать, що попередній власник спірних нежитлових приміщень, АТ « Житлобуд-2» (нині - ТДВ « Житлобуд-2») набуло право власності на них у встановленого законом порядку нового будівництва, яке не було оспорено та не було визнано незаконним, правомірність такого набуття майна у власність не спростована.
Що стосується доводів щодо забезпечення доступу до комунікацій з метою їх обслуговування та ремонту, то таких позовних вимог не було заявлено у даній справі, судом не розглядалися, а тому колегія суддів відповідно до ст. 367 ЦПК України їх відхиляє, за безпідставністю.
Суд першої інстанції також правильно вважав, що за неспростовної презумпції правомірності правочину, на підставі якого було зареєстроване відповідне право та видано свідоцтво на підтвердження такої реєстрації, - вимоги про скасування такого свідоцтва чи державної реєстрації є неналежним способом порушеного права. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, що відповідає вищевказаним правовим висновкам касаційного суду, які суд відповідно до ч. 4 т. 263 ЦПК України обґрунтовано взяв до уваги. Крім того, колегія суддів зважає на те, що державна реєстрація права є безспірними та визначеними у законі наслідками відповідного правочину, а тому захист відповідного зареєстрованого права має відбуватися в результаті оспорювання зацікавленою особою відповідного правочину чи права, що відповідає основному завданню цивільного судочинства, ст. 2 ЦПК України, та принципу правової визначеності, який є елементом верховенства права, ст. 10 ЦПК України, і реалізується в суді відповідно до принципу диспозитивної в межах відповідних підстав та предмету позову.
Наведене свідчить про те, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та нормах матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альянс-2008» залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харковавід 19 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складений 25 листопада 2024 року.
Головуючий В.Б. Яцина
Судді - Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123300778 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Яцина В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні