Ухвала

від 26.11.2024 по справі 137/1659/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

137/1659/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 с-ще Літин

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

представника установи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин в режимі відеоконференції клопотання начальника Державної установи «Літинська виправна колонія (№123)» ОСОБА_6 відносно засудженого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця Вінницької області, громадянина України, засудженого 03.03.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 71, п. 6 ч.1 ст. 72 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі

про застосування до нього положень ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку із набранням чинності Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 начальник Державної установи «Літинська виправна колонія (№123)» ОСОБА_7 звернувся до суду із вказаним клопотанням мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі за вищевказаним вироком суду.

Водночас, Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасовано кримінальну відповідальність за правопорушення, передбачені ст. 185, ст. 190, ст. 191 КК України, якщо на момент вчинення таких діянь вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаного, зважаючи на те, що, згідно вироку від 06.10.2022 ОСОБА_4 вчинив злочини, у тому числі передбачені ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України та спричинив майнову шкоду на загальну суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, начальник установи, посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, просить вирішити питання про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_4 у відповідність до закону та застосувати положення ч. 2 ст. 74 КК України.

У судовому засіданні представник установи ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесуальної дії, дослідивши матеріали клопотання та особої справи засудженого, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, 06.10.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_4 засуджено за ч. ч. 1,2 ст. 185, ч.ч.1,2 ст. 361, ч.ч.1,2 ст. 200, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі (а.с. 3-6). За змістом вироку він 03.12.2021 вчинив правопорушення внаслідок якого вартість викраденого майна за епізодом від 03.12.2021 (*близько 17:30 год.) та за епізодом від 03.12.2021 (*близько 18:36 год) становила 2200,00 грн. та 500,00 грн. відповідно.

03.03.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 71, п. 6 ч.1 ст. 72 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі (а.с. 7-10). За змістом даного вироку відповідно до вимог ч.1 ст. 71, п.6 ч.1 ст. 72 КК України шляхом часткового складання покарань за сукупністю вироків з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2022 остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

При розгляді клопотання, суд зважає на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як убачається з положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, зокрема вказано «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

З урахування вказаних змін, встановлених у 2021 році прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також положень підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV, пункту 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, кримінальна відповідальність за викрадення майна настає лише у тому разі, коли вартість майна станом на 01.01.2021 перевищує 2270,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Разом з цим, приписи ст. 58 Конституції України передбачають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що положення Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, з урахуванням вищевказаних норм, мають зворотну силу в часі та підлягають застосуванню у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 ..

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зокрема викрадення ОСОБА_4 майна вартістю, що у 2021 році не перевищувала 2270,00 гривні, (*за епізодами від 03.12.2021 близько 17:30 год та близько 18:36 год.)то його дії, після внесення змін Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначених покарань за ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України, за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2022, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 372, 395, 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2022 в частині призначення покарання за ч.1 ч.2 ст. 185 КК України у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2023 за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 71, п.6 ч.1 ст. 72 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:ОСОБА_1