Рішення

від 26.11.2024 по справі 145/1793/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. с-ще Тиврів 145/1793/24

2/145/1190/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 с-ща Тиврів, у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до Тиврівської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Тиврівської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на земельні ділянки, свій позов обґрунтовує такими обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 1,43 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Україна". Право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) стверджується сертифікатом серії ВН № 047336. Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Україна» зареєстрований 14.12.1995, отже право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 отримала за життя.

ЇЇ мати ОСОБА_4 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963, який був чинний на момент відкриття спадщини, оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном упродовж 6 місяців. ОСОБА_4 до відкриття спадщини проживала з матір`ю в будинку по АДРЕСА_1 , і залишилася проживати в ньому після відкриття спадщини. Окрім того, її мати ОСОБА_4 обробляла присадибну ділянку, проводила ремонт будинку, сплачувала комунальні послуги, а також отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 047336, який виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) ОСОБА_4 отримати не змогла, оскільки в архіві РАЦС відсутня інформація про реєстрацію її народження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , після якої відкрилася спадщина. Позивачка прийняла спадщину і 22.05.2018 отримала в Тиврівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,4252 га, а отримати свідоцтво на право на спадщину на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_3 та яку успадкувала ОСОБА_4 не змогла, оскільки 07.09.2010 Тиврівським сектором реєстрації Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» зареєстровані земельні ділянки площею 0,9511 га, кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327, кадастровий номер 0524586500:01:002:0386, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25.03.2010, тобто відповідно до сертифікату, виданого ОСОБА_3 в 2010 році сформовано дві земельні ділянки.

Коли вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті матері за законом, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, що підтверджують право спадкодавця ОСОБА_3 на майно.

Просить встановити факт, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 , померлої в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області 16.06.1997 та визнати за нею право власності на земельні ділянки площею 0,9511 га, кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327 га, кадастровий номер 0524586500:01:002:0386 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, яка успадкувала цю нерухомість за законом після своєї матері ОСОБА_3 , померлої в с.Строїнці Тиврівського району Вінницької області 16.06.1997.

Ухвалою суду від 08.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 08.11.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов просить задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Тиврівської селищної ради у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 17.06.1997 (а.с. 5).

Відповідно до довідки Строїнецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 09.09.2024 № 242 ОСОБА_3 , 1908 р.н., на день смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_4 , 1931 р.н., онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та правнучкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 - 16.11.1958 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу мати позивача ОСОБА_3 отримала прізвище по чоловіку - ОСОБА_7 . Отже дошлюбне прізвище матері позивача ОСОБА_8 , як і прізвище її баби (а.с. 28).

Згідно з довідкою виданою виконавчим комітетом Строїнецької сільської ради від 27.08.2019 № 461 ОСОБА_4 до шести місяців прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , 1908 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , обробляла земельну ділянку, заволоділа правовстановлюючими документами, здійснювала поточний ремонт будинку, сплачувала комунальні послуги (а.с. 24).

Свідоцтвом про народження від 16.06.1976 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 27).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_4 від 19.09.2011 (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.05.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_4 , 1931 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: земельної ділянки площею 0,4254 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524586500:01:002:0353 (а.с. 25).

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.09.2020 встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Строїнці Тиврівського району є рідною бабою ОСОБА_2 (а.с. 23).

Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 047336, зареєстрованого 25.09.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 276, на підставі рішення Тиврівської РДА № 207-Р від 15.07.1997 на ім`я ОСОБА_3 , останній надано право на земельну частку (пай) розміром 1,43 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Нова Україна" (а.с. 4), а копією книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) підтверджується видання вказаного сертифікату на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 19-20).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.09.2024 земельна ділянка площею 0,4327 га (рілля), кадастровий номер 0524586500:01:002:0386, дата державної реєстрації Тиврівським сектором реєстрації Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» - 07.09.2010, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інформація про власника відсутня (а.с. 7-12).

Згідно з викопіюванням з плану землекористування Строїнецької сільської ради Тиврівського району за підписом голови Строїнецької сільської ради - земельна ділянка за межами села № 387 рахується за ОСОБА_3 площа 0,4327 га, вид угідь - рілля (а.с. 22).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.09.2024 земельна ділянка площею 0,9511 га (багаторічні насадження), кадастровий номер 0524586500:01:001:0293, дата державної реєстрації Тиврівським сектором реєстрації Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» - 07.09.2010, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інформація про власника відсутня (а.с. 13-18).

Згідно з викопіюванням з плану землекористування Строїнецької сільської ради Тиврівського району за підписом голови Строїнецької сільської ради - земельна ділянка за межами села № 387 рахується за ОСОБА_3 площа 0,9511 га, вид угідь - багаторічні насадження (а.с. 21).

Коли позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері за законом, а саме земельних ділянок площею 0,9511 га, кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327 га, кадастровий номер 0524586500:01:002:0386 із земель КСП "Нова Україна", відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 047336, зареєстрованого 25.09.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 276 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що вказано у постанові нотаріуса (а.с. 3).

Щодо встановлення факту, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 , померлої в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області 16.06.1997, то суд зазначає наступне.

Оскільки ОСОБА_3 , баба позивача і мати ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин з приводу спадкування її майна слід застосовувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У силу приписів ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).

Суд установив, що до смерті ОСОБА_3 та після її смерті по АДРЕСА_1 разом із нею була зареєстрована та проживала її дочка ОСОБА_4 , яка від спадщини не відмовилася, а навпаки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - обробляла земельну ділянку, здійснювала ремонт будинку, сплачувала за комунальні послуги. Також дії ОСОБА_4 після смерті її матері свідчать про її бажання оформити право власності на спадкове майно, однак вона не могла довести той факт, що є донькою ОСОБА_3 , оскільки книги реєстрації актів про народження за 1931 рік по с. Строїнці не збереглися. Вказані відомості підтверджуються рішенням Тиврівського районного суду від 15.09.2020.

Відомості про те, що ОСОБА_4 була дочкою ОСОБА_3 підтверджується довідками Строїнецької сільської ради, Строїнецького старостинського округу, Тиврівської селищної ради, свідоцтвом про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Щодо визнання за позивачем права власності на земельні ділянки площею 0,9511 га, кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327 га, кадастровий номер 0524586500:01:002:0386 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, суд дійшов наступного висновку.

Суд установив, що згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №047336, зареєстрованого 25.09.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 276, на підставі рішення Тиврівської РДА № 207-Р від 15.07.1997 на ім`я ОСОБА_3 , останній надано право на земельну частку (пай) розміром 1,43 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Нова Україна". Водночас Тиврівським сектором реєстрації Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 07.09.2010 відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25.03.2010 відповідно до сертифікату ОСОБА_3 зареєстровані дві земельні ділянки площею 0,9511 га, кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327 га, кадастровий номер 0524586500:01:002:0386.

Право власності на вище зазначені земельні ділянки є похідними від права на земельну частку (пай), тому вони входять до спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Суд, як зазначено вище встановив, що після смерті ОСОБА_9 , на ім`я якої було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 047336, спадщину в силу п.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняла її єдина дочка - мати позивача, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, була спадкоємцем першої черги за законом. При цьому, факт прийняття такої спадщини іншими спадкоємцями не виявлено.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з п. 2 згаданого Указу Президента України право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи те, що позивач бажає оформити спадщину після смерті матері ОСОБА_10 , але не має можливості реалізувати свої права, у зв`язку із неможливістю державної реєстрації права власності на земельну частку (пай) та відсутністю правовстановолюючих документів на сформовані з нього земельні ділянки, це стало причиною для звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Суд встановив, що згідно з довідками, виданими виконавчим комітетом Строїнецької сільської ради та Строїнецьким старостинським округом померла ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою була зареєстрована та проживала її донька ОСОБА_2 , яка фактично і прийняла спадщину та проживає там до цих пір.

Суд зазначає, що згідно з довідкою завідувача Тиврівської державної нотаріальної контори від 08.11.2024 № 901/01-16 та витребуваних судом інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08.11.2014 №79069110 та №79069044 єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_2 .

Також підтвердженням того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину та вживала заходів щодо її оформлення в установленому законом порядку є рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.09.2020 відповідно до якого її заяву задоволено, встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Строїнці Тиврівського району є рідною бабою ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1276 ЦК України, ст. 524, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельні ділянки площею 0,9511 га кадастровий номер 0524586500:01:001:0293 та площею 0,4327 га кадастровий номер 0524586500:01:002:0386 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, яка успадкувала їх за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 26 листопада 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Іванець В. Д.