Ухвала

від 26.11.2024 по справі 150/672/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" листопада 2024 р.

Справа №150/672/24

Провадження по справі №2/150/284/24

УХВАЛА

про відкриття провадження в справі

26 листопада 2024 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бабчинецька сільська рада Могилів - Подільського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною власністю, -

ВСТАНОВИЛА:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 з вищевказаним позовом.

Чернівецьким районним судом від Бабчинецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області в порядку, передбаченому ч.7 ст.187 ЦПК України, отримано інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, згідно якої за відомостями вище вказаного органу, відповідач з 26.09.2012 знята із зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 ), у зв`язку із виїздом за межі України до російської федерації. Місце її перебування на даний час невідомо.

У відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 статітт 497 ЦПК України встановлено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.77 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт.

Враховуючи те, що нерухоме майно житловий будинок, щодо якого виник спір у даній справі, знаходиться на території України, а саме на території Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області, суд дійшов висновку, що позов відповідно до ст.ст.75, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» та з врахуванням положень ч.1 ст.30 ЦПК України підсудний Чернівецькому районному суду Вінницької області.

Позовну заяву подано та оформлено відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України.

Цивільну юрисдикцію, тобто, предметну і суб`єктну, інстанційну, територіальну юрисдикцію суду (підсудність), визначені статтями 19, 23, 27, 28, 30 ЦПК України, не порушено.

На виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додано документ (квитанцію), що підтверджує сплату судового збору у порядку та розмірі, встановлених положеннями Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI та Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощПідстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

Враховуючи значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, а також те, що у відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України вище зазначена цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, приходжу до висновку про доцільність та необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження та на виконання вимог, встановлених ч.1 ст.189 ЦПК України, розпочати підготовче провадження і призначити підготовче засідання у справі.

Вирішуючи питання про виклик відповідача у судове засідання вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, відкритість судового процесу. На забезпечення цих принципів ЦПК України у ч. 5 ст. 4 приписує, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку; у ст. 6, - що суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак; ч. 1 ст. 8, - що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Отже, суд має забезпечити відповідачу можливість реалізувати своє право представити свої інтереси безпосередньо перед судом і висловити суду ті аргументи, які він вважає важливими для справи, та які унеможливлять настання негативних наслідків для права власності на його майно, а тому він має бути обізнаним про розгляд справи судом.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 211 ЦПК України). Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3 ст. 128 ЦПК України). У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України).

Відповідно до ст.498 ЦПК України, у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання судових доручень регулюються статтями 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 року, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 року, Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 року, статтями 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, а також консульськими конвенціями.

Процесуальне законодавство передбачає кілька шляхів повідомлення: дипломатичними каналами, через судові доручення та поштовим відправленням. Однак, стосовно РФ жоден із цих шляхів наразі не діє.

Особливість правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України.24 лютого 2022 року Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Проте, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), за зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

РФ припинила бути членом Ради Європи у контексті процедури, розпочатої відповідно до статті 8 Статуту Ради Європи. Відповідна Резолюція Ради Європи CM/Res(2022)2 про припинення членства РФ у Раді Європи, прийнята Комітетом Міністрів 16 березня 2022 року. Комітет Міністрів Ради Європи констатував, що агресія РФ проти України є серйозним порушенням РФ своїх зобов`язань за статтею 3 Статуту Ради Європи.

З огляду на те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, а також з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, відтак приходжу до висновку, що повідомити відповідача про судове провадження шляхом звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду РФ чи інших документів до суду або іншого компетентного органу РФ, не вбачається за можливе.

У відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вище наведене, обставину, що відповідач виїхала за межі України до російської федерації, останнє відоме місце проживання її невідоме, а на даний час будь - яке листування між Україною та РФ припинено, вважаю за необхідне скористатися правом, передбаченим ч.11 ст.128 ЦПК України та викликати відповідача до суду через оголошення на офіційному вебпораталі «Судова влада України».

Позивачем до позову додано письмові клопотання про виклик свідків та витребування доказів з метою отримання необхідних відомостей, що мають значення для правильного вирішення спірного питання, зокрема, для підтвердження законності дій позивача щодо набуття права власності на будинок.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Частиною 1 статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи (ч.1 ст.91 ЦПК України). Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження, - до початку першого судового засідання.

Згідно абзацу 3 пункту 3.1 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 №1810/5, на підставівідомостей Спадковогореєстру виготовляються: витягпро реєстраціюв Спадковомуреєстрі; витягзі Спадковогореєстру пронаявність (відсутність)посвідченого заповітуі спадковогодоговору,заведеної спадковоїсправи тавиданого свідоцтвапро правона спадщину; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину.

Реєстратор видаєзі Спадковогореєстру інформаційнудовідку пронаявність (відсутність)посвідченого заповіту,спадкового договору,заведеної спадковоїсправи тавиданого свідоцтвапро правона спадщинуна письмовийзапит,складений заформою,наведеною вдодатку 10: суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв`язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні зазначених органів. У такому запиті, скріпленому гербовою печаткою відповідного органу, обов`язково зазначається номер справи (абзац 1 частини 2 пункту 3.3 Положення про Спадковий реєстр).

Відповідно до підпункту 1.3.1 пункту 1.3 Положення про Спадковий реєстр реєстраторами Спадкового є: Державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, що мають доступ до Спадкового реєстру через інформаційну мережу Мін`юсту щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 8 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріальною таємницею є сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 Закону України «Про нотаріат», а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку із кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням печатки відповідного органу.

З огляду на зазначене, оцінивши в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги, що позивач не має можливості особисто отримати необхідні відомості, що мають значення для вирішення спірного питання, з метою повного, об`єктивного та всебічного її розгляду приходжу до висновку про витребування доказів.

На підставі наведеного вище, керуючись ст., ст.4, 12, 76, 187-192, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі №150/672/24 (провадження по справі №2/150/284/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бабчинецька сільська рада Могилів - Подільського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною власністю.

Призначити підготовче засідання у приміщенні Чернівецького районного суду Вінницької області на 13 годину 00 хвилин 09 січня 2025 року в приміщенні Чернівецького районного суду Вінницької області.

Відповідача повідомити про підготовче засідання по цивільній справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали:

- надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

- надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів;

- надати суду докази щодо направлення відзиву позивачу та представнику позивача.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам справи.

Роз`яснити, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, перелік яких визначено статтею 62 ЦПК України.

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів та про виклик свідків задоволити.

Витребувати в строк до 8 січня 2025 року у державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області Ординського Ю.С. (вул. Незалежності, 72 а с. Мазурівка Могилів - Подільського (колишнього Чернівецького) району Вінницької області, 24106) інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо:

- відсутності фактів здійснення нотаріальних дій (продажу, дарування, інших нотаріальних дій) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно інших осіб щодо житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Витребувати в строк до 8 січня 2025 року у Державної міграційної служби України (місце знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 9) інформаційну довідку щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспортні дані, відомості щодо РНОКПП суду невідомі; яка з 26.09.2012 знята із зареєстрованого місця проживання по АДРЕСА_1 ) з Єдиного державного демографічного реєстру про:

- відсутність факту її смерті;

- відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну;

- відомості про громадянство або його відсутність.

Викликати в судове засідання для допиту у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мешканців с. Моївка Могилів - Подільського району Вінницької області.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.8 ст.84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет. Вебадреса сторінки: https://cr.vn.court.gov.ua/sud0228/.

Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК