Рішення

від 26.11.2024 по справі 150/444/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" листопада 2024 р.

Справа №150/444/24

Провадження по справі №2/150/189/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретаріСавковій С.А.,

розглянувши упідготовчому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Бабчинецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, її представником адвокатом Середюком В.В., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 22.07.2024 (а.с. 16) через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його довірителя ОСОБА_1 , вимоги, викладені в позовній заяві, підтримує та просить їх задоволити.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, просить розглянути справу у відсутність повноважного представника. Позовні вимоги визнаються в повному обсязі та не заперечується проти їх задоволення (а.с. 7).

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України (ч.4 ст.200 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 14.02.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ґрунтуючись на таких підставах.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача по справі ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого 02.05.2024 Могилів Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, до якої входить земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3,0477 га, кадастровий номер 0524982000:04:004:0150, розташована в землях колишньої Вила Ярузької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, а на даний час на території Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області, що належала спадкодавцю на підставі сертифікату на земельну частку серії ВН №038536 від 04.08.1997 (а.с. 8). Цільове призначення вище вказаної земельної ділянки, яка являється об`єктом спадкування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 28.10.2022 за №НВ-9903984912022 (а.с. 9).

ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом спадщини, що залишилася після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту, складеного 20.12.2004 та посвідченого секретарем Мервинецької сільської ради Могилів Подільського району вінницької області (а.с. 11).

Як свідчить довідка №5-81, видана 13.03.2024 Бандишівським старостинським округом Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області від 13.03.2024, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом є сестра померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Могилів Подільського нотаріального округу Анцут Л.М. щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Однак, приватним нотаріусом 21.05.2024 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропущенням ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини (а.с. 15).

Зазначені обставини підтверджуються копією спадкової справи №113/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , наданої приватним нотаріусом Могилів Подільського районного нотаріального округу Анцут Л.М. на виконання ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 29.07.2024 про витребування доказів по справі.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч.5 ст.1268 та ч.3 ст.1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

У встановлений законом термін ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , у зв`язку із військовим станом.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, а також те, що ОСОБА_3 пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, суд з метою захисту його майнових прав, приходить до висновку про необхідність визначити додатковий строк терміном три місяці, який буде достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст.3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 197, 198, 200, 206 ч.4, 263 - 265, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 21.03.1997 Могилів - Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Бабчинецька сільська рада Могилів Подільського району Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24132, код в ЄДРПОУ 04326520).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК