Рішення

від 15.11.2024 по справі 304/28/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/28/24 Провадження № 2/304/10/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/28/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 24 квітня 2021 року між ним та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210424-008, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Позичальник зобов`язується повернути кредит та здійснити плату за його користування до закінчення строку дії договору згідно графіку, передбаченого договором, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань. Невід`ємною частиною цього договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил. Також сторони домовились, що кредитодавець при підписання цього договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсиміле), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису. Кредитний договір № 210424 від 24 квітня 2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G75759 (24.04.2021 16:16:31). Відповідно до цього договору, клієнту було надано кредит у сумі 22 000,00 грн строком до 24 квітня 2022 року. Крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 1 650,00 грн). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позивачальника. Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник має зробити 12 щомісячних платежів, які повинен вносити щомісячно до 24 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховані кредитні кошти у розмірі 20 350,00 грн із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті становить 1650,00 грн. Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №210424-008 від 24 квітня 2021 року, станом на 25 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 66 350,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 20 150,00 грн та простроченої заборгованості за комісією у розмірі 46 200,00 грн. У зв`язку із порушенням кредитних зобов`язань зі сторони відповідача, 09 жовтня 2023 року йому було направлено досудову вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яку він отримав особисто 22 листопада 2023 року, проте для мирного врегулювання спору до товариства не звертався та не здійснював погашення заборгованості. З огляду на вищевикладене, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 210424-008 від 24 квітня 2021 року за період з 24 квітня 2021 року по 25 вересня 2023 року в розмірі 66 350,00 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн, а також суму сплаченої позивачем правничої допомоги за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Чепурнова В.О. (а. с. 49).

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 10 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (а. с. 51-52).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І. (а. с. 63).

У судове засідання представник позивача адвокат Павленко С.В. не з`явився, однак в електронній формі через систему «Електронний суд» подав клопотання про проведення розгляду справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 24 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 210424-008, згідно умов якого товариство надало позичальнику кредит на ремонт квартири у розмірі 22 000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника НОМЕР_1 , зі строком дії договору до 24 квітня 2022 року. Дата перерахування коштів на вказаний банківський рахунок є датою набуття чинності цього договору. Інші умови кредиту: кількість щомісячних платежів 12; порядок сплати щомісяця до 24 числа відповідного місяця включно; одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) 7,5 %; сума одноразової комісії 1 650,00 грн; відсоткова ставка, в місяць від початкової суми кредиту 7,5 %; реальна річна процента ставка 97,5 відсотків річних; сума щомісячного платежу 3 483,33 грн, в тому числі 1 833,33 грн погашення тіла кредиту. Загальна плата за користування кредитом становить 21 450,00 грн, а загальна вартість кредиту 43 450,00 грн. Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит та здійснити плату за його користування до закінчення строку дії договору згідно графіку, передбаченого цим договором, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (а. с. 7-9).

Згідно з п. 7.1, 7.2 вказаного кредитного договору, внесення змін та доповнень до такого оформлюється шляхом укладання сторонами додаткових угод. Всі зміни, доповнення та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною. Також сторони домовились, що кредитодавець при підписання цього договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсиміле), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.

Позичальник підтвердив, зокрема, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»; повідомлений про свої права згідно статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Невід`ємною частиною цього договору є Внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс». Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил (п. 9.1, 9.3 Кредитного договору № 210424-008 від 24 квітня 2021 року).

Поряд з цим, підписуючи Паспорт кредитного продукту «12 місяців», що пропонувався для клієнта ОСОБА_1 , останній підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про мови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором; свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами кредитування з моменту відмітки про ознайомлення на сайті або з моменту фізичного підписання цього Паспорта кредитного продукту (а. с. 8-зворот9).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд встановив, що Кредитний договір № 210424-008 від 24 квітня 2021 року укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, судом не встановлено.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та інших, які враховуються судом при вирішенні спору.

Згідно п. 4.2.2 Кредитного договору № 210424-008 від 24 квітня 2021 року позичальник зобов`язаний, зокрема: використати кредит за цільовим призначенням; вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором; у випадку прострочення сплати заборгованості за цим договором в повному обсязі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом та штрафи; у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, здійснити повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дня його одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу, відповідно до умов договору. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання, а саме не проводив платежі для погашення заборгованості, у зв`язку з чим у нього станом на 25 вересня 2023 року виникла заборгованість у розмірі 66 350,00 грн, з яких 20 150,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 46 200,00 грн прострочена заборгованість за процентами, про що позивач письмово повідомив відповідача та вимагав протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги повернути суму боргу (а. с. 20, 21).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у добровільному порядку суму боргу не повернув, суд вважає, що позовна заява про стягнення заборгованості є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, та відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25 січня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» та Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» та Акту № 32 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25 січня 2023 року встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги (підготовка та направлення/подача однієї позовної заяви) в інтересах клієнта вартістю 7 000 грн (а. с. 25-27, 31).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 4581 від 15 червня 2023 року позивачем сплачено на рахунок АО «Правовий діалог» 7 000 грн (а. с. 24).

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Суд вважає, що витрати понесені позивачем, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу).

Отже, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, а відповідач, у свою чергу, з приводу розміру правової допомоги заперечень не надав, а тому витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 133, 137, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за Кредитним договором № 210424-008 від 24 квітня 2021 року в розмірі 66 350 (шістдесят шість триста п`ятдесят) грн 00 коп, з яких 20 150 грн 00 коп прострочена заборгованість за сумою кредиту та 46 200 грн 00 коп прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» витрати на правову допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», ЄДРПОУ 41125531; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з.

Представник позивача: адвокат Павленко Сергій Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Ганько І. І.