Вирок

від 25.11.2024 по справі 462/8848/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/8848/24

Номер провадження 1-кп/462/683/24

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024142390000483 від 19.11.2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

І. Рух справи.

22.11.2024 року (вх. № 26200) з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024142390000483 від 19.11.2024 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копії матеріалів дізнання кримінального проступку, розписки про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, письмова заява ОСОБА_2 від 21.11.2024 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні та цифровий носій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 .

Фактично матеріали справи (разом із матеріалами кримінального провадження) передано судді по реєстру 25.11.2024 року.

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 , діючи в порушення нормативних актів, які регулюють питання видачі та обміну посвідчення водія на право керування транспортними засобами на території України, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС України від 07.12.2009 року № 515 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів, що регламентують порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у закладах, що проводять таку діяльність, їх державну акредитацію та атестацію спеціалістів, а також допуску громадян до керування транспортними засобами, видачі (обміну) посвідчень водія», спільного наказу МОЗ та МВС України від 31.03.2013 року № 65/80 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», маючи злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме: медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом 10 Серія ААЗ № 393438 від 05.08.2024 року, видану медичним центром ТОВ «Медичний Центр «Медісервіс клінік», код ЄДРПОУ: 43274839, достовірно знаючи про те, що 05.08.2024 року він не проходив медичний огляд щодо придатності до керування транспортним засобом у медичному центрі ТОВ «Медичний Центр «Медісервіс клінік», використав завідомо підроблений документ, за наступних обставин.

Так, 13.11.2024 року близько 11 год. 41 хв. ОСОБА_2 , знаходячись у ТСЦ № 4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, що за адресою: м. Львів, вул. Данила Апостола, 11, який є територіальним органом з надання сервісних послуг МВС на території м. Львова, звернувся з метою отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом до уповноваженої на те особи та розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи завідомо підроблений документ, пред`явив медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом 10 Серія АА3 № 393438 від 05.08.2024 року, медичного центру ТОВ «Медичний Центр «Медісервіс клінік», достовірно знаючи, що вказана медична довідка щодо придатності керування транспортним засобом є підробленою, тим самим використав завідомо підроблений документ.

2.1 Правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

3.1. Щодо позиції сторони обвинувачення.

До обвинувального акта, який надійшов у Залізничний районний суд м. Львова 22.11.2024 року (вх. № 26200) прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області - ОСОБА_3 долучено письмове клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, таке обґрунтоване, зокрема тим, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і погодився на розгляд обвинувального акта за його відсутності, тому просить суд розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

3.2. Щодо позиції обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву від 21.11.2024 року, у якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

3.3 Щодо позиції сторони захисту.

У вказаній письмовій заяві, захисником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_4 , засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваного, підтверджено згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

IV. Застосоване судом законодавство, мотиви та висновки суду.

Згідно вимог ст. 302, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи наведені норми та дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно положень ч. 2 ст. 381, ч. 2, 3 ст. 382 КПК України суд не досліджує докази на підтвердження встановлених обставин.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом, та не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.

Так, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

V. Призначення покарання.

5.1. Загальні положення.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров`я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.

5.2. Щодо обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Так, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5.3. Щодо обставин призначення покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).

Відповідно до ст. 65 КК України суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.с. 33 матеріалів кримінального провадження), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 36, 37 матеріалів кримінального провадження), а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке є кримінальним проступком), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу, що відповідатиме поняттю та меті покарання.

VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку суду не обраний. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом серії 10 серія ААЗ № 393438 від 05.08.2024 року, видана медичним центром ТОВ «Медичний Центр «Медісервіс Клінік», код ЄДРПОУ: 43274839, на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 16, 17 матеріалів кримінального провадження) - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Порядок оскарження вироку, набрання ним законної сили та отримання копії.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду складений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 25.11.2024 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1