Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/14346/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

380/14346/24

2-а/465/278/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Козьмук Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними дій, -

встановив:

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними дій, в якому просив суд: визнати неправомірними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в частині пред`явлення до примусового виконання постанови РАП №2364381608 від 24.04.2024, а також вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.04.2024 року інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Діденком Миколою Анатолійовичем винесено постанову серія РАП №2364381608, якою притягнено до адміністративної відповідальності за порушення абз 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342.

Постанова серія РАП №2364381608 від 24.04.2024 отримана позивачем 09.05.2024., проте Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в супереч ч.2 ст.291 КУпАП, зазначено дату набрання законної сили постанови РАП №2364381608 від 24.04.2024, як 08 травня 2024.

13.05.2024 позивачем оскаржено постанову серії РАП №2364381608 від 24.04.2024 та подано позовну заяву до Франківського районного суду міста Львова про скасування такої постанови та копію позовної заяви надіслано на адресу відповідача 13.05.2024.

28.05.2023р. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова по справі №465/3743/24 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови РАП №2364381608 від 24.04.2024.

Однак, 19.06.2024р., Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в супереч вимог статті 300-1 КУПАП, подав на адресу приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, заяву № 02-05/1311/B-3 про прийняття до примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення РАП 23643816308.

Внаслідок неправомірних дій відповідача, приватним виконавцем Білецьким І. М. винесено постанови:

?? ВП № 75369480 від 21.06.2024 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 адміністративний штраф у розмірі 600 грн.

?? ВП № 75369480 від 21.06.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму мінімальних витрат: 394,74 грн.

?? ВП № 75369480 від 21.06.2024 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 60,00 грн.

?? ВП № 75369480 від 21.06.2024 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на банківські рахунки в АТ «Кредобанк» на суму 1054,74гр., АКБ «Банк Львів» суму 1054,74 грн., АТ «Універсалбанк» на суму 1054,74 грн.

Постанова ВП № 75369480 від 21.06.2024 про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Білецьким І.М. надіслана позивачу 26.06.2024р.

Також приватним виконавцем позивача внесено до Єдиного реєстру боржників, що унеможливлює позивачем здійснювати реєстраційні дії з рухомим та нерухомим майном.

Поданий Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради відзив №37-вих-90904 від 25.06.2024 у справу №465/3743/24 свідчить про те, що департаменту відомо про відкриття судом провадження за позовом ОСОБА_1 , про скасування постанови РАП №2364381608 від 24.04.2024.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 року передано адміністративну справу №380/14346/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними дій на розгляд Франківського районного суду м. Львова .

Згідно супровідного листа Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 вище вказана справа надійшла до Франківського районного суду м. Львова 13.08.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 року головуючим суддею визначено Мартьянову С.М.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.08.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України. Призначено дану справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

03.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступні обставини.

Так, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, на дату винесення постанови, зареєстровано транспортний засіб Skoda OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому 08.04.2024 року о 10:42 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дудаєва, код майданчика для платного паркування В3012, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

24.04.2024 інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення РАП 2364381608 за ч. 1 ст.152-1 КУпАП до повідомлення ЛВ00603769, яка була надіслана на адресу реєстрації відповідальної особи за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (79041, Львівська область, м. Львів, вул. Рівна, 21/3), листом з рекомендованим повідомленням про вручення. При цьому, відправленню було присвоєно трек-номер «0600915051739».

Конверт з рекомендованим повідомленням про вручення №0600915051739 був вручений під розписку в одержанні, та міститься підпис про отримання (08.05.2024).

Беручи до уваги вищезазначене, було дотримано встановлених чинним законодавством вимог щодо інформування правопорушника про застосування щодо нього заходу адміністративного впливу.

19.06.2024 департаментом скеровано заяву №02-05/1311/В-3 до приватного виконавця Білецького І. М. про прийняття до примусового виконання постанову по справі про адміністративне правопорушення серії РАП2364381608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.

Інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Вважають, що витрати на правничу допомогу не є співмірними, оскільки це є справа незначної складності, а позов немайнового характеру.

Отже, відповідно до вищевикладеного, інспектор діяв правомірно, у межах визначених законом повноважень.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

Від позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.06.2024 Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради звернувся до приватного виконавця Білецького І.М. із заявою про прийняття до примусового виконання постанови серії РАП 2364381608 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.

21.06.2024 приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. відкрито виконавче провадження №75369480 з примусового виконання постанови серії РАП2364381608 від 24.04.2024 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу в розмірі 600,00 грн.

Приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. ВП №75369480 від 21.06.2024 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму мінімальних витрат: 394,74 грн.

?? Приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. ВП №75369480 від 21.06.2024 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 60,00 грн.

?? Приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. ВП №75369480 від 21.06.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на банківські рахунки в АТ «Кредобанк» на суму 1054,74гр., АКБ «Банк Львів» суму 1054,74 грн., АТ «Універсалбанк» на суму 1054,74 грн.

Постанова ВП № 75369480 від 21.06.2024 про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Білецьким І.М. надіслана позивачу 26.06.2024р.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.05.2024 року (справа №465/3743/24) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідно до статті 303 КУпАП України не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно з статтею 304 КУпАП України питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 305 КУпАП України встановлено, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 300-1 КУпАП, у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідачу було відомо, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (справа №465/3743/24), оскільки провадження у справі відкрито 28.05.2024 року.

Водночас, Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. шляхом направлення на його адресу 19.06.2024 року заяви, тобто фактично через місяць з моменту звернення ОСОБА_1 до суду з позовом.

Також позивач звертаючись до суду з позовом у додатках до позовної заяви у якості доказу зазначив квитанцію про надсилання стороні, а саме Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради позовної заяви. Крім того, позивачем було подано позовну заяву 13.05.2024 року через систему «Електронний суд», а відповідач, як юридична особа є зареєстрованим у електронному суді, отже, з 13.05.2024 року відповідачу фактично було відомо про наміри ОСОБА_1 .

Відповідач звертаюсь до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. не повідомив останнього, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо оскарження постанови РАП2364381608 від 24.04.2024, та рішення по даній справі ще не ухвалено судом.

Враховуючи вищенаведене позовна вимога щодо визнання неправомірними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в частині пред`явлення до примусового виконання постанови РАП №2364381608 від 24.04.2024 підлягає до задоволення.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1ст.132КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3ст. 132 КАС України).

Відповідно доприписівстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 1статті 139КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7статті 139 КАС Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно додаткової постанови ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України» від 13 червня 2014 року, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи міститься: копія договору 1/07 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 01.07.2024 року, копія акту наданих послуг до Договору №1/07 від 01.07.2024 року про надання юридичних (адвокатських) послуг від 04.07.2024, та квитанція про сплату у розмірі 10000,00 грн., де в призначені платежу вказано: оплата професійної правової допомоги згідно договору від 01.07.2024.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що витрати на правничу допомогу не є співмірними, оскільки це є справа незначної складності, а позов немайнового характеру.

Із аналізу наданих позивачем документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме у розмірі сумі 10 000,00 грн., суд вбачає, що розмір таких витрат, хоч і документально підтверджений, однак є не співмірним складності справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу визначивши їх у розмірі 1000,00 гривень.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77,132, 134, 139, 242-246, 255, 268, 271, 272, 293, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в частині пред`явлення до примусового виконання постанови серії РАП № 2364381608 від 24.04.2024.

Стягнути зДепартаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриЛьвівської міськоїради зарахунок бюджетнихасигнувань на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ЄДРПОУ 44448833, місцезнаходження за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя Мартьянова С.М.