Рішення

від 04.10.2024 по справі 766/2253/22

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2253/22

н/п 2-а/766/15/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Божко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Херсоні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульноїполіції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕАО № 5286065 від 04.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження закрити та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.02.2022 року відносно позивача інспектором поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія EAO №5286065, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що зафіксоване начебто перевищення швидкості руху транспортним засобом позивача відбувалось у межах населеного пункту та рух транспортного засобу відбувався населеним пунктом. Відповідачем не зазначено, що позивач перевищила швидкість саме в зоні дії дорожнього знаку 5.49 та й взагалі оскаржувана постанова не містить доказів того, що позивача було зупинено саме в населеному пункті. Матеріали справи не містять доказів проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, в межах дії дорожнього знаку 5.70 ПДР. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем п. 12.4 ПДР України, а саме того, що позивачем було нібито перевищено швидкість та ще й саме в межах дії дорожнього знаку 5.49 («Населений пункт») та того, що контроль швидкості руху автомобіля позивача відбувався в місці, яке облаштоване дорожнім знаком 5.70 ПДР України, про здійснення відеофіксації, що свідчить про недоведеність суб?єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Вказаною ухвалою надано сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив тощо.

Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд даного позову в загальному порядку.

На адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою та відповідає вимогам закону. Надав диск з відео файлами, як доказ вчинення позивачем правопорушення.

Правом на надання відповіді на відзив позивач не скористалася.

Від представника позивача на підсистему Електронний суд надійшла заява у якій останній просив розгляд справи проводити без його участі, зазначив, що на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання з?явилася, надала суду заяву у якій зазначила, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві, та розгляд справи проводити без її участі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Так,зі змістуоскаржуваної постановивбачається,що 04.02.2022о 13:06:15годині,у м.Олешки ДорогаАМ14236км,водій керуючит.з.в населеномупункті м.Олешки рухавсязі швидкістю81км/год.чим перевищившвидкість на31км/год.Швидкість вимірюваласьприладом TruCamТС003456,Боді камери470124,470130,чим порушивп.12.4ПДР України-порушення швидкісногорежиму внаселених пунктах(дозвол.швид.не більше50км/год),відповідальність защо передбаченоч.1ст.122КУпАП.

Згідно ч.2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Аналогічні норми містяться в ч.1ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію».

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно дост.222 КУпАПрозгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першоюстатті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантіїст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється з швидкістю не більше 50 км/год.

З матеріалів відзиву вбачається, що інспектор поліції підійшов до позивача представився, пояснив суть правопорушеня, причину та підставу перевірки документів та попросив пред?явити документи, зазначені в п. 2.1 ПІДР /країни на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав для перевірки запитувані документи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог: 2.4 ПДР України та відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУПАП було прийнято рішення складання оскаржуваної постанови щодо позивача. Зазначене позивачем не оскаржується.

Факт правопорушення заріксовано на фото та відео файлі 1643979732_84200_130312. З цього відео, вбачається зафіксованими наступні дорожні знаки :

5.76 "Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху". Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогого спеціальних технічних та/або електронних засобів;

5.68 "Кілометровий знак". Відстань від початку дороги (населеного пункту, державного кордону, місця прилягання до іншої дороги або від іншого об?єкта згідно з паспортом дороги) до місця встановлення знака;

5.49 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Відповідач виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на позивача в розрі 340 грн., відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено фото, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.

Згідно зі ст. 285 KVTTATI позивача було ознайомлено зі змістом постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на, яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта влатчик повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач, подавши позов, обгрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на підтвердження викладеного.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam II LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу 2 км/год. Прилад дозволяс вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. 3 відстані у 100-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільози і автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійс. о: вимірювання швидкості.

Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеними компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відео та фотознімками приладу TruCam Il. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001, поку № 1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов?язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, викону сог і розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожи і рух.

Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3.6 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язим і бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. п. «г» п. 8.4 ПДР інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об?єктів, територій, де діють спеціальні правила. Разом з тим, жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», в том числі, частиною 1 ст. 40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.

Дорожній знак 5.49 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного гункту, в якому діють вимоги цих правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах руз транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Дорожній знак 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху". Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.

В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов?язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.

Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов?язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі № 607/4677/21.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпА, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень» швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирува чет транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою, накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннямист. 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі №760/2846/17.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені у справі докази підтверджують факт порушення позивачем швидкісного режиму у межах населеного пункту, що не спростовано позивачем, таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обгрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.122,245,251,258 КУпАП,Законом України «Про Національну поліцію», ст.ст.5,6,7,8,9,19,25,77,90,121,132,139,194,211,241,242,245,246,250,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульноїполіції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.10.2024 року.

Суддя Я.В. Шестакова