Ухвала

від 25.11.2024 по справі 683/3650/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3650/24

2-о/683/185/2024

У Х В А Л А

25листопада 2024року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Луговий О.М., розглянувши матеріалами цивільної справи № 683/3650/24, 2-о/683/185/2024 за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області (місце знаходження: 31100, вул. К.Острозького, 41, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької обл.) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

25 листопада 2024 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Просить встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва про народження НОМЕР_1 , свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.10.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, з аналізу наведеної процесуальної норми слідує, що в порядку окремого провадження суд може встановити факт належності особі саме правовстановлюючого документа.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Згідно з ч.3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 12 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту належності свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в окремому провадженні, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.

У постанові ВП ВС від 10.04.2019 в справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Статтею 315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 та правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

Відповідно до ст. ст.4, 26 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ та/або до суду.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа

Водночас, як вбачається зі змісту заяви, заявником не додано відповідних письмових доказів, які б підтверджували неможливість одержання або відновлення ним документів, що посвідчують дані факти,

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи, що заявник просить в порядку окремого провадження встановити факт належності свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити, оскільки така справа судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260, 315, 353, 354 ЦПК України, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заяву з додатками повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику право звернення до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: