Рішення

від 26.11.2024 по справі 734/4405/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/1120/24 Справа № 734/4405/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області, в складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

при секретарі судових засідань Ієвлевій О.В,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник: ОСОБА_2 до Козелецької селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

до Козелецького районного суду з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення до суду звернулась ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 роки помер ОСОБА_3 . На день смерті він був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 один. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/5 частка у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241861701 від 26.01.2021 р. За заявою позивача про прийняття спадщини заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 . Нотаріус пояснив позивачу, що вона зможе отримати спадщину після смерті ОСОБА_3 , якщо в судовому порядку буде встановлений факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з`явився, надавши до суду письмову заяву у якій просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши справу у відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

12.02.2024 року у віці 54 роки помер ОСОБА_3 . На день смерті він був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 і мав слідуючий склад сім`ї на момент смерті проживав один.

Вказане підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 14.02.2024 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та довідкою Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 241 від 23.02.2024 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/5 частка у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241861701 від 26.01.2021 р.

Особистого розпорядження на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишив. Спадкоємців за законом після його смерті немає.

За заявою позивача про прийняття спадщини заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 . № 56/2024 у приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рожець Алли Петрівни (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76354273 від 26.03.2024 р.). Але нотаріус пояснив позивачу, що вона зможе отримати спадщину після смерті ОСОБА_3 , якщо в судовому порядку буде встановлений факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Із змісту позовної заяви виходить, що позивачка з ОСОБА_3 навчалися на одному курсі в різних групах у Козелецькому ветеринарному технікумі у 1984-1988 роках. Два останні роки навчання зустрічалися. Після закінчення технікуму ОСОБА_4 поїхав продовжувати навчання в м. Ленінград, а позивач в Київську сільськогосподарську академію. Так шляхи розійшлися. В кожного своє життя, своя сім`я. Після того вперше зустрілись у травні 2011 року. ОСОБА_4 , який проживав у росії, приїхав до матері ОСОБА_5 в селище Козелець, через спільних знайомих знайшов номер телефону позивача, вони поспілкувались. Потім знову приїхав у листопаді 2011 року, з того часу безперервно підтримували відносини. На той час ОСОБА_3 був розлучений за рішенням суду від 05.12.2000 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 13.01.2003 року.

Шлюб з ОСОБА_6 був розірваний 19.05.2004 р., актовий запис № 65, відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського районного управління юстиції Київської області ( свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 19.05.2004 р.)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 02.10.2019 року). Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 16.06.2020 року. Він успадкував за заповітом після її смерті 1/5 частину будинку, де проживали ОСОБА_1 з ОСОБА_3 . Приводили до ладу будинок, робили ремонт, купували необхідні речі. Зокрема, замовляли встановлення металопластикових вікон у будинок, купували холодильник в кредит, який позивачка оформлювала через АТ «Альфа-Банк».

19.06.2020 року ОСОБА_3 отримав посвідку на постійне проживання в Україні, картку фізичної особи платника податків мав ще з 29.03.2007 р. З 15.02.2021 року зареєстрував місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 378 від 15.02.2021 р., витягом з реєстру територіальної громади від 10.07.2023 р., будинковою книгою для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 .

07.07.2021 року ОСОБА_3 уклав декларацію № 0001-М2НЗ-А2А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем КНП КРР «Козелецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», де позивачка зазначена довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстренного випадку з пацієнтом.

Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України ОСОБА_3 25.02.2022 року був взятий на військовий облік другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 на 55 році життя ОСОБА_3 передчасно помер. Позивачка займалась організацією його поховання, поминального обіду.

Вказане підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 28 від 14.02.2024 року, де позивачка зазначена отримувачем; дозволом Козелецької окружної прокуратури на видачу трупа ОСОБА_3 після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті останнього; фіскальним чеком магазину Ритуальне бюро «Пам`ять» про оплату відповідних товарів та послуг; рахунком ресторану «Фенікс» № 669 від 15.02.2024 року про оплату поминального обіду на 25 чоловік.

Таким чином, позивачка з ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 з листопада 2018 року по день його смерті.

Вказане підтверджується довідкою Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівського району Чернігівської області № 907 від 04.10.2024 року. Також актами від 27.08.2024 року комісії у складі депутата Козелецької селищної ради ОСОБА_8 , сусідів ОСОБА_9 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , та ОСОБА_10 , яка проживає за адресою АДРЕСА_4 :

1) про те, що ОСОБА_3 , 1969 р.н., з листопада 2018 року фактично проживав без реєстрації місця проживання в будинку своєї матері ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 , 1969 р.н., та вели спільне господарство;

2) про те, що ОСОБА_1 , 1969 р.н., проживала разом з ОСОБА_3 , 1969 р.н., за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання з листопада 2018 року по день його смерті, на даний час ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою одна.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать, в тому числі, жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5- рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

У постанові КЦС ВС від 07.02.2018 р. у справі №127/1765/16 зроблено висновок про те, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 р. у справі №484/747/17 зазначає, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем. Так, місцем проживання фізичної особи за ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або ЇЇ відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Отже, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця 4-ї черги за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини проживання підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, з огляду на зміст досліджених письмових доказів, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилаються заявники, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні на підставі досліджених доказів, вважає вимогу позивача такою, що ґрунтується на вимогах закону, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судовий збір з відповідача на користь позивачки не стягувати, враховуючи заяву останньої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 175, 177 ЦПК України ст. ст. 4, 5, 19, 293, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю з листопада 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Суддя