Постанова

від 25.11.2024 по справі 738/2758/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2758/24

№ провадження 3/738/1145/2024

Постанова

іменем України

25 листопада 2024 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

встановив:

09 листопада 2024 року близько 16 години ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду, на території розташування підрозділу військової частини в АДРЕСА_2 виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, рішення у справі «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і від неї не надійшла заява про відкладення розгляду справи, що узгоджується із положеннями частини першої статті 268 КУпАП.

Суд дослідив докази:

- відомості, внесені до протоколу про адміністративне правопорушення А1815 № 0470 від 09 листопада 2024 року;

-Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 111 від 09 листопада 2024 року, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння - 2,321%; Акт містить підпис ОСОБА_1 у графі «З результатами згоден»;

-відомості з роздруківки результату тестування на алкоголь, згідно з яким результат тесту ОСОБА_1 - 2,321 %;

-копію військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 ;

-витяги з наказів командира військової частини № 318 від 01 листопада 2024 року.

Дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена, зокрема за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, та Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX), Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року, та Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 06 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені під час судового розгляду.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП: виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення; обставини, що пом`якшують його відповідальність та обставини, що обтяжують його відповідальність відсутні.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, установленому санкцією частини третьої статті 172-20 КУпАП.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути:

- подвійний розмір штрафу, що становить 34 000,00 грн;

- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Роз`яснити правопорушнику, що у відповідності до положень статтей 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Штраф необхідно сплатити за реквізитами: одержувач ГУК у Чернігівській обл/ тг м. Мена/ 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, р/р UA698999980314060542000025659, код класифікації доходів 21081100, призначення платежу - адміністративні штрафи.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Парфененко О. Я.