Ухвала

від 26.11.2024 по справі 490/3967/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.11.24

22-ц/812/1910/24

Провадження № 22-ц/812/1910/2024

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року м. Миколаїв

справа № 490/3967/24

Миколаївський апеляційний суд у складі головуючого Тищук Н.О.,

вивчивши апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2024 року зазначені вище позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

21 листопада 2024 року відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на судове рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, апеляційна скарга судовим збором не оплачена.

Натомість апелянт ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить покласти сплату судового збору за подання апеляційної скарги на позивача. Апелянт посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору як тимчасово переміщена особа оскільки має єдиний дохід 2000 грн на місяць та не працює оскільки утримує двох дітей. Також апелянт зазначала, що звільнена від сплати судового збору на підставі статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» - як споживач.

Однак такі твердження апелянта є помилковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі "Креуз проти Польщі", від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах "Княт проти Польщі", "Єдамскі та Єдамска проти Польщі", від 26 липня 2005 року).

На підтвердження скрутного майнового становища відповідачка ОСОБА_1 надала копії довідок ТПО своєї та двох малолітніх дітей, та копію трудової книжки.

Проте,надані докази не можуть вважатись достатнім для підтвердження майнового стану ОСОБА_1 .

Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські документів про відсутність на рахунках коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази про наявність чи відсутність рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, тощо.

Без надання належних та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві підстав, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення його розміру.

Також помилковим є твердження апелянта про наявність у неї пільг щодо сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів».

За правилами частини 3 статті 22ЗУ "Прозахист правспоживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Системне тлумачення норм статті 5ЗУ "Просудовий збір" та статті 22ЗУ "Прозахист правспоживачів" дозволяє зробити висновок про те, що від сплати судового збору звільняються особи, які звернулися до суду за захистом свого порушеного права.

З апеляційної скарги та рішення суду, яке оскаржується, вбачається, що ОСОБА_1 є відповідачкою у справі, а за захистом свого порушеного права звернулося АТ «Сенс Банк».

Отже, положення частини 3 статті 22ЗУ "Прозахист правспоживачів" в даному випадку застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, а суд не має підстав для її звільнення від сплати судового збору.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 ЗУ "Про судовий збір",ставка судовогозбору заподання апеляційноїскарги нарішення суду становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що у даному випадку складає 4211, 10 грн (2807, 40 грн х 150%).

За приписами частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Несплата судового збору перешкоджає відкриттю апеляційного провадження та є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись статями 354, 357 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2024 року залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали сплатити 4211,10 грн судового збору.

Оригінал квитанції надати апеляційному суду.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2024 року, код ЄДРПОУ 42262466».

У разі невиконання цих вимог ухвали у зазначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту (частина 3 статті 185, стаття 356, частина 2 статті 357 ЦПК України).

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О. Тищук