Ухвала

від 26.11.2024 по справі 492/1622/24

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cправа № 492/1622/24

провадження № 2/492/871/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2024 року м. Арциз

Суддя Арцизькогорайонного судуОдеської областіВаргаракі С.М.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного архіву Одеської області про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Представниця позивачки звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення факту народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарутине Одеської області, а також зобов`язання внести відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про місце і дату народження ОСОБА_2 . В обґрунтування позовної заяви представниця позивача посилається на те, що формування актового запису про місце і дату народження ОСОБА_2 необхідно для підтвердження українського походження позивачки, тому позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою представницею позивачки та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: місце проживаннячи перебування(дляфізичних осіб), поштовийіндекс,відоміномери засобівзв`язку таадреси електронноїпошти, однак в порушення зазначених вимог закону в позовній заяві не зазначено місце проживання позивачки, її поштовий індекс, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, що позбавляє суд можливості повідомити її про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до статті 211 ЦПК України.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є громадянкою Ізраїля, однак до позовної заяви не додано доказів того, що позивачка ОСОБА_1 є іноземцем, тобто особою, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. За цієї ж нормою особою без громадянства є особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

У відповідності до положеньЗакону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»документом, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною, є паспортний документ іноземця, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН.

Відповідно достатті 410 ЦПК Україниіноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (стаття 74 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до частини 1статті 46 ЦПК Україниздатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна право здатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно із частиною 1статті 47 ЦПК Україниздатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна діє здатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Таким чином, позивачці слід надати суду паспорт громадянина Ізраїлю для перевірки процесуальної правоздатності і дієздатності іноземної особи позивача в Україні.

Згідно зчастиною 7статті 177ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

З поданих суду документів вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 подана та підписана адвокаткою Шуляк Н.О., повноваження якої на підписання позовної заяви від імені заявниці, документально не підтверджено.

Як доказ наявності повноважень представляти інтереси заявниці у суді, адвокаткою Шуляк Н.О. надано ордер на надання правничої допомоги серії від 19 листопада 2024 року. Згідно вказаного ордеру, він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 14 листопада 2024 року, однак до позовної заяви не додано відповідного ордеру.

Відповідно до частини 4статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно із частиною 1статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина 2статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України,стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14 березня 2018 року, чітка та передбачувана вимогастатті 131-2 Конституції Українищодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованомустаттею 59 Конституції Україниправу на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви від імені позивачки, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представницею (адвокаткою) за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви, оскільки до позовної заяви не було долучено договору про надання правової допомоги з підтвердженням повноважень адвокатки Шуляк Н.О. на підписання позовної заяви від ОСОБА_1 .

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у пункті 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного архіву Одеської області про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити дії, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачкою копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачці.

Керуючись статтями 175, 177 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного архіву Одеської області про встановлення юридичного факту та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити позивачці, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.