Рішення

від 11.11.2024 по справі 496/6634/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/6634/23

Провадження № 2/496/892/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, в інтересах держави, код ЄДРПОУ 02774415, місце знаходження за адресою: вул. Академіка Воробйова, буд. 5-Г, м. Одеса, Одеська область, індекс 65006, до

відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про відшкодування коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,

представник позивача повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність,

відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 25.09.2023 року КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР в інтересах держави (далі - позивач) в особі представника, звернулася до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про відшкодування коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

2.Свої позовнівимоги позивачобґрунтовує тим, що вироком Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2023 року відповідача визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання в вигляді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Цивільний позов прокурора в інтересах лікарні в рамках кримінального провадження не подавався. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 був звільнений від основного покарання з випробуванням протягом двох років. В результаті злочинних дій відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потерпілій у справі, спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Потерпіла знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні № 4 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР з 13.01.2022 року по 21.04.2022 року. Згідно довідки-рахунку КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР, вартість бюджетних коштів витрачених вказаною бюджетною установою охорони здоров`я на лікування потерпілої, яка знаходилася на лікуванні в відділенні травматології № 4 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР з 13.01.2022 року по 21.04.2022 року складає 48588,40 гривень. Відповідач добровільно не відшкодував витрати на лікування потерпілого. В зв`язку з вищевикладеним представник позивача звернувся до суду.

3. Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав в повному обсязі, просив задовольнити. (а.с. 16)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року цивільну справа № 496/6634/23 була передана на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 7)

6. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.09.2023 року було відкрито загальне провадження, призначено підготовче судове засідання. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 10-11)

7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.09.2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 22)

8. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

9. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень з повідомленням про вручення, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 15, 18) та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Біляївського районного суду Одеської області (а.с. 23), в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а позивачка не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

10. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

13. Судом встановлено, що відповідно до вироку Київського районного суду м. Одеси від 03.05.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. (а.с. 4-5)

14. Вироком суду визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_2 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: обширної інфікованої скальповано-рваної рани правої гомілки з переходом на нижню третину правого стегна, які спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року з наступними змінами, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

15. Відповідно до листа КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР № 01-83/782 від 18.05.2022 року, кошти, витрачені на ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології № 4 з 13.01.2022 року по 21.04.2022 року склали 48588,40 гривень. (а.с. 3)

V. Оцінка Суду.

16. Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

17. Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

18. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

19. Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

20. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

21. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9).

22. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

23. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

24. Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, що яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи потерпілого.

25. Частиною 3 цієї статті визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалось. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

26. Окрім того, згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

27. Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Згідно із п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

28. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

29. Оскільки витрати на лікування потерпілого, обраховані закладом охорони здоров`я у відповідності до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочинного діяння та зарахування стягнення з винної особи коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених нею у стаціонарі та вартості витрат на її лікування в день, вказані витрати відповідачем не відшкодовані, тому суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, коштів в розмірі 48588,40 гривень, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

30. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

31. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

32. Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року за № 11 (із змінами і доповненнями) «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, в інтересах держави, до ОСОБА_1 , про відшкодування коштіввитрачених налікування особи,яка потерпілавід кримінальногоправопорушення задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,реєстрація місцяпроживання заадресою: АДРЕСА_1 ,на користь Комунального некомерційногопідприємства «Міськаклінічна лікарня№ 11»Одеської міськоїради,в інтересахдержави,код ЄДРПОУ02774415,місце знаходженняза адресою:вул.Академіка Воробйова,буд.5-Г,м.Одеса,Одеська область,індекс 65006,кошти витрачені на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення в розмірі 48588,40 гривень (сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 40 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,реєстрація місцяпроживання заадресою: АДРЕСА_1 ,на користь держави судовий збір у загальній сумі 1211,20 гривень.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

9. Повний текст рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя О.П. Портна