Рішення

від 26.11.2024 по справі 502/2264/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2264/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся доКілійського районногосуду Одеськоїобласті зпозовом доКілійської міськоїради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті про встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилася спадщина, яка складається з : - земельної ділянки площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493212, виданого 18.10.2001 року на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159.

За життя, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив заповіт від 31.05.2017 року, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що на день смерті буде йому належати, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті батька, позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області з метою належного оформлення спадщини, однак нотаріусом йому було повідомлено про відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме на земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду. Інших спадкоємців, після смерті батька, немає.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 : - земельної ділянки площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493212, виданого 18.10.2001 року на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159.

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача, Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачем позову та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493212, виданого 18.10.2001 року Кілійською міською Радою народних депутатів, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,83 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3249, /а. с. 8-9/.

Згідно заповіту від 31.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 882 вбачається, що ОСОБА_2 , усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно та за відсутності будь якого примусу як фізичного, так і психологічного, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати та на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а. с. 6/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 5/.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 1322/01-16 від 12.11.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79097381 від 11.11.2024 року.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Стосовно встановлення юридичного факту, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Зважаючи навстановлені здосліджених доказівобставини справи,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьвимог позивача,щодо належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 : - земельної ділянки площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493212, виданого 18.10.2001 року на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивачне має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст.12,81,207, 259, 263, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1233, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 : - земельної ділянки площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493212, виданого 18.10.2001 року на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку площею 2,83 гектарів (кадастровий номер: 5122310100:01:001:0285) в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан