Рішення

від 21.11.2024 по справі 521/16911/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/16911/24

Провадження № 2-а/521/165/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Ганошенка С.А.,

при секретарі судового засідання Довгань Ж.А.,

за участі представника відповідача Пономаренко К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ/ПС від 30.09.2024 року заступника начальника Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує наступним. Позивач зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ/ПС від 30.09.2024, ОСОБА_1 , голову комісії з реорганізації Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Позивач зазначає, що призначений на посаду голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» 11.05.2022 року відповідно до наказу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 11.05.2022, № 123 (в редакції наказу від 07.08.2023 року, № 272).

Зазначає, що 22.05.2024 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог акту від 10.07.2023 № ПД/ОД/13080/ПД№105. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці 22.05.2024 року складено Акт № ПД/ОД/9173/118. На підставі акту перевірки встановлено, що станом на 21.05.2024 року на підприємстві має місце заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 2721,7 тис.грн. перед 42 працівниками за період з жовтня 2021 року по лютий 2024 року, у тому числі 2236,1 тис.грн. заборгованість перед 38-ма звільненими працівниками, 2646,4 тис.грн заборгованість минулих років.

12 вересня 2024 року о 16-00 головним державним інспектором відділу питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Матвієнком О.В. складено протокол, в якому зазначив, що за результатами повторної перевірки за період з травня 2024 року по вересень 2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» не виконав п. 1 Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.05.2024 року, ПД/ОД/9173/118/П, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, заробітна плата працівникам виплачується з порушенням ч. 1 ст. 10 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено виплачувати заробітну плату на умовах, визначених трудовим договором.

З даним протоколом про адміністративне правопорушення від 12.09.2024 року № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ та з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2024 року № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ-ПС, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., позивач не погоджується, вважає такою, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що ДП протермінувало виплату заробітної плати працівниками внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, заборгованість накопичилася за рахунок минулих років, не було реальної можливості її скоротить, а навпаки вона продовжувала зростати. Позивач стверджує, що ним вживаються всі можливі заходи щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Зазначає, що по мірі надходженні коштів на рахунок підприємства від здачі в оренду приміщень підприємства та отриманої поворотної фінансової допомоги з акумульованих коштів за його ініціативи, в межах сум, які надходять на рахунок підприємства, здійснюється погашення заборгованості по заробітній платі працівникам. Тому вважає постанову незаконною та просить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі.

22.10.2024 року на адресу Малиновського районного суду м. Одеси надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що постанова № № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ-ПС від 30.09.2024 року є правомірною та законною, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Просив скасувати постанову № № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ-ПС від 30.09.2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, стягнути на його користь судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні приймала участь у режимі відеоконференції, позовні вимоги заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог, так як вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши позицію учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначений на посаду голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» 11.05.2022 року відповідно до наказу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 11.05.2022, № 123 (в редакції наказу від 07.08.2023 року, № 272) (а.с.56-58), згідно наказу саме на позивача покладено обов`язки по дотриманню фінансової дисципліни на підприємстві, зокрема і при додержанні трудових прав і законних інтересів працівників ДП (а.с. 58).

22.05.2024 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог акту від 10.07.2023 № ПД/ОД/13080/ПД№105. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці 22.05.2024 року складено Акт № ПД/ОД/9173/118 (а.с. 82-91). На підставі акту перевірки встановлено, що станом на 21.05.2024 року на підприємстві має місце заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 2721,7 тис.грн. перед 42 працівниками за період з жовтня 2021 року по лютий 2024 року, у тому числі 2236,1 тис.грн. заборгованість перед 38-ма звільненими працівниками, 2646,4 тис.грн заборгованість минулих років. Результатом розгляду акту особами, що здійснювали перевірку, став припис про усунення недоліків, а саме норм ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та надано строк усунення недоліків до 22.08.2024 року (а.с. 79-81). Вказані акт та припис, підписані особисто позивачем і отримані ним того ж дня -22.05.2024 року.

12 вересня 2024 року о 16-00 головним державним інспектором відділу питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Матвієнком О.В. складено протокол № ПД/ОД/17919/118/П\ПТ (а.с. 73-75), в якому зазначив, що за результатами повторної перевірки за період з травня 2024 року по вересень 2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» не виконав п. 1 Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 22.05.2024 року, ПД/ОД/9173/118/П, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, заробітна плата працівникам виплачується з порушенням ч. 1 ст. 10 Закону України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено виплачувати заробітну плату на умовах, визначених трудовим договором. Разом з тим, станом на 11.09.2024 року на підприємстві існує заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 2798,4 тис. грн. перед 43 працівниками за період з жовтня 2021 року по липень 2024 року, зокрема 2236,4 тис. грн перед 36-ма звільненими працівниками, 2446,4 тис. грн. - заборгованість минулих років. (а.с. 73). Тобто заборгованість продовжує зростати. Протокол отримано позивачем 12.09.2024 року, зазначив у поясненнях, що борг виник через неприйняття заборгованості по заробітній платні правонаступником.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Акт перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони праці № ПД/ОД/9173/118-ПД/ОД\9173/118 від 11.09.2024 року (а.с. 59-69) позивач отримав 11.09.2024 року, про що свідчить його підпис та власноручна відмітка «Зауважень немає» (а.с. 68-69).

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення № ПД/ОД/17919/118/П/ПТ/ПС від 30.09.2024 року заступником начальника Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Буюклі В.І. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП (а.с. 76-78), вказана постанова отримана позивачем 30.09.2024 року, про що свідчить його власноручний підпис.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд надаючи оцінку доказам, наведеним у справі, приходить до висновку, що сторона відповідача належним чином і в повному обсязі довела обставини, зазначені в оскаржуваній постанові, в тому числі і аналізом фінансових показників підприємства, зазначених в актах перевірок.

Позивач вчасно отримував акти, протоколи, постанову, що не може свідчити про їх незаконність.

Відповідно до статті 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів.

Слід звернути увагу на те, що відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, може витребувати документи, що мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки.

А отже, суд приходить до висновку про тривалий характер порушення трудових прав та законних інтересів працівників, не дивлячись на неодноразові приписи з боку відповідача, а тому наявні підстави вважати про порушення позивачем ст. 188-6 КУпАП.

Разом з тим, суд критично оцінює докази надані стороною позивача, зокрема проекти актів передачі, які ніким не підписані, а тому не мають жодної юридичної сили (а.с. 36-38,40-42, 96-98). При цьому також надається оцінка роздруківкам листів від членів комісії з реорганізації (а.с. 43), Фонду державного майна України (а.с.20-21), в яких вони роз`яснюють, що процес передачі має здійснюватися не спонтанно, а згідно чинного законодавства. Лист Служби безпеки України від 01.08.2022 року (а.с. 11), акт про пожежу від 11.07.2022 року (а.с 12-13) та акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації (а.с. 14-18) безумовно є факторами, що вказують на погіршення фінансового стану підприємства, як зазначено в актах перевірок, не єдиним для забезпечення стабільних надходжень підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тобто, суд не повинен надавати відповідь на кожне твердження позивача та представника відповідача, а лише на ті, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Тому суд вважає, що наведені докази свідчать про правомірність винесеної відповідачем постанови, а за таких обставин, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 20, 46, 241, 243, 245, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 26.11.2024 року

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО