Рішення

від 26.11.2024 по справі 515/1000/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1000/24

Провадження № 2-а/513/16/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

за участю представника позивача адвоката Ковпака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ковпак Олександр Вікторович, до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, суд, -

В С Т А Н О В И В :

20 червня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ковпака О.В. звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з вказаним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № 15 від 17 червня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, за продаж в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітньому ОСОБА_2 , 2006 року народження, пляшки слабоалгольного напою «Гараж», об`ємом 0,33 л, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову зазначила, що постанова є протиправною, оскільки відповідачем не надано доказів вчинення такого правопорушення, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не встановлено, чи досліджувався адміністративної комісією факт реалізації саме позивачем алкогольних напоїв неповнолітній особі та чи є напій «Гараж» слабоалкогольним напоєм (сертифікати, інші документальні підтвердження щодо вмісту алкоголю). Крім того, до протоколу не долучено розрахунковий документ на підтвердження факту продажу та відомостей про вилучення начебто проданого алкогольного напою неповнолітньому. Справу було розглянуто адміністративною комісією на підставі поданих письмових доказів у копіях, учасники справи для дачі пояснень не викликались. Неповнолітні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені, а пояснення в копії свідка ОСОБА_3 не місить дату складання. Також притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося із порушенням процедури, встановленої законом, що призвело до порушення її процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки справа розглянута у відсутність позивача без підтвердження відомостей про її належне сповіщення про день та час розгляду справи. За такого, адміністративною комісією при винесенні оскаржуваної постанови було допущено неповноту та неправильність розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 300551 від 22 травня 2024 року та порушено права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 20 червня 2024 року вказану справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву; витребувано у адміністративній комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області матеріали, на підставі яких було прийнято постанову № 15 від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Ковпак О.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату та час розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розглядом справи до суду не направив.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність нез`явившихся учасників справі на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Ковпака А.В., дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до такого.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що у оскаржуваній постанові зазначено, що позивач працює продавцем ФОП ОСОБА_8 в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, доказів того, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », крім її власних пояснень, ані матеріали, що зібрані інспектором ЮП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітаном ОСОБА_9 , ані оскаржувана постанова не містять.

27 квітня 2024 року від гр. ОСОБА_10 на ім`я начальника ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про притягнення до адміністративної відповідальності власника бару в с. Приморське, у зв`язку з тим, що 26 квітня 2024 року у барі її дитину неповнолітні діти облили алкоголем, придбаним у його магазині.

22 травня 2024 року інспектором ЮП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Друговіною І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 300551 щодо ОСОБА_1 , яка 26 квітня 2024 року близько 21 години 30 хвилин у кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реалізувала неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одну пляшку слабоалкогольного напою «Гараж» об`ємом 0,33 л по ціні 50 грн, чим допустила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомилася, їй були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Останні з протоколом не погодися.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитаної у присутності матері ОСОБА_11 , 26 квітня 2024 року о 19 годині 00 хвилин вона прийшла до бару «Бутербродна», куди була запрошена на святкування Дня народження ОСОБА_12 . За столиком сиділи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Близько 22 години 00 хвилин, сидівши за столиком з друзями, помітила, що за сусіднім столиком у барі відпочивали мешканці с. Лиман ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та інші. Декілька разів ОСОБА_24 запрошувала ОСОБА_25 за свій столик. Коли ОСОБА_25 підходила, остання виражалася на її адресу нецензурною лайкою, а потім за столиком усі насміхалися з неї. Потім ОСОБА_18 та ОСОБА_17 кидалися лушпайками від насіння на їх столик. Близько 22 години 20 хвилин вона стояла біля столика та побачила, як ОСОБА_26 і ОСОБА_18 навмисно штовхнули ОСОБА_27 та ОСОБА_28 та у ході суперечки облили слабоалкогольним напоєм «Гараж», який взяли зі столу. Через деякий час продавець ОСОБА_29 вигнала їх на подвір`я через сварку, яка продовжувалася і на вулиці. Комітіані ОСОБА_30 знову облила Діану, ОСОБА_31 слабоалкогольним напоєм, та вдарила по шиї ОСОБА_32 , а потім кинула скляну пляшку в ОСОБА_31 , які вона попала у голову. Дівчата намагалися її стримати. Близько 22 години 50 хвилин вона пішла додому, що було потім їй невідомо. Доповнила, що продавець ОСОБА_29 близько 19 години 00 хвилин продала їй пляшку слабоалкогольного напою «Шейк».

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , допитаної у присутності директора Приморського ліцею ОСОБА_33 та соціального педагога Приморського ліцею ОСОБА_34 , 26 квітня 2024 року на святкування Дня народження запросила до кафе-бару «Бутербродна» ОСОБА_13 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 . Пізніше до їх столику підійшли ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Близько 20 години 00 хвилин до бару прийшли ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 . Коли вона з дівчатами прийшли до бару за стійкою була продавець на ім`я ОСОБА_29 , в якої вони попросили реалізувати їм дві пляшки пива «Зіберт», ємкістю 2 л кожна, одну пляшку лікеру «Полуничний смак», одну пачку сухариків. Вона розрахувалась за продану 500 грн. Дівчата допомогли їй донести куплений алкоголь до столика. Близько 21 години 30 хвилин її до столика поряд покликав ОСОБА_23 та попросив два кусочка торту. В цей час ОСОБА_17 та ОСОБА_18 почали ображати її нецензурною лайкою, принижувати безпідставно. Вона промовчала, розуміючи, що дівчата можливо перебували у стані алкогольного сп`яніння, оскільки на столі стояли пляшки слабоалкогольних напоїв «Шейк» та «Гараж». Близько 22 години 10 хвилин до неї підійшла ОСОБА_39 і ОСОБА_40 у збудженому стані та повідомили, що їх облила ОСОБА_41 слабоалкогольним напоєм «Гараж», остання разом із ОСОБА_18 ображали їх нецензурною лайкою та штовхали. В цей час продавець ОСОБА_29 почала виганяти з бару всіх через суперечки. Всій вийшли на подвір`я, де конфлікт продовжився. ОСОБА_17 , її хлопець та ОСОБА_18 продовжувати ображати їх нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_42 підійшла до ОСОБА_32 та вдарила його рукою по затилку. Вона відволіклася та почула як впала пляшка та розбилася. Коли повернулася, побачила заплакану ОСОБА_31 , яка повідомила, що пляшка попала їй по голові. Конфлікт не вчухав. Приїхав батько ОСОБА_43 , про що вони розмовляли вона не чула, бо пішла додому.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитаний у присутності матері ОСОБА_45 , показав, що 26 квітня 2024 року разом із ОСОБА_18 приїхали до бару «Бутербродна», де зустрілися з ОСОБА_17 , її хлопцем, ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 . Разом вони присіли до столика. Він особисто пішов до прилавку, за яким перебувала продавець ОСОБА_29 , в якої він попросив реалізувати йому одну пляшку слабоалкогольного напою «Гараж» по ціні 50 грн. Не звернув уваги, чи хтось із знайомих за столиком купував алкогольні напої, побачив вже за столом, що всі вживали слабоалкогольні напої «Гараж» та « ОСОБА_50 ». Поруч за столиком сиділи знайомі йому ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_51 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , які святкували День народження Колпк ОСОБА_25 . Він попросив шматок торта у неї. Підійшови до їх столика, ОСОБА_12 запропонувала дівчатам випити пива за її здоров`я та торта. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 почали ображати її нецензурною лайкою. Остання не відреагувала та пішла. Близько 22 години 20 хвилин виходив на подвір`я та побачив облитих слабоалкогольним напоєм ОСОБА_28 та ОСОБА_13 , які ображали нецензурною лайкою ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , а ті їх у свою чергу. Потім продавець ОСОБА_29 вигнала всіх на подвір`я, де конфлікт продовжився. Всі дівчата були у стані алкогольного сп`яніння. Пізніше почув як розбилася пляшка.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , допитаної у присутності матері ОСОБА_53 , 26 квітня 2024 року перебувала у барі «Бутербродна» на святкуванні Дня народження ОСОБА_12 разом з іншими запрошеними. ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 пішли до прилавку бару, де продавець ОСОБА_57 продала їм дві пляшки пива «Зіберт», ємкістю 2 л кожна, пляшку лікеру 0,5 л, сухарики. За столиком вони почали розпивати спиртне. Близько 21 години 00 хвилин до бару приїхали мешканці с. Лиман ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 та ін. Вони присіли за сусідній столик та розпивали спиртні напої «Гараж», « ОСОБА_50 ». Потім ОСОБА_23 попросив у ОСОБА_58 шматок торту, вона дала, однак він не подякував і вона в шутку кинула в нього пластиковим стаканом, на що ОСОБА_17 та ОСОБА_18 почали ображати ОСОБА_59 нецензурною лайкою та кидатися лушпінням. ОСОБА_60 зробила їм зауваження. Потім ОСОБА_17 почала штовхати ОСОБА_13 та ОСОБА_28 . ОСОБА_30 разом із ОСОБА_18 ображали дівчат нецензурною лайкою. ОСОБА_30 облила ОСОБА_59 і Діану слабоалкогольним напоєм «Гараж», який взяла зі свого столику. Вона повідомила про конфлікт продавця ОСОБА_29 і та вигнала всіх на вулицю. Коли всі знаходилися на вулиці словесна перепалка продовжувалася. ОСОБА_30 підійшла до неї та вдарила її по голові скляною пляшкою від « ОСОБА_61 » чи «Гаражу», а потім ОСОБА_32 по затилку. У ході сварки приїхав її батько ОСОБА_62 , який намагався заспокоїти мешканців с. Лиман.

Вказані матеріали про адміністративне правопорушення ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області направлені для розгляду та прийняття рішення до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в копіях.

З протоколу № 15 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради від 17 червня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явилася, про день, час повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 15 від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 6800,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських, селищних та сільських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП, зокрема, в галузі торгівлі: ст.155,155-2, ч. 2 ст.156, ст.156-1,156-2, 159 КУпАП (ч.1 ст.218 КУпАП).

Отже, у відповідності до ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП, відносяться до підвідомчості адміністративних комісій при виконавчих органах міських, селищних та сільських рад, тому матеріали стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 156 КУпАП обґрунтовано було направлено на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати органи Національної поліції, зокрема й статтею 156 КУпАП.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість зазначена норма порушена працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки події відбувались 26.04.2024 року, натомість протокол складено через місяць, а саме 22.05.2024 року.

Окрім цього, ч.1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Отже сутність правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, полягає в: торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях, на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визнаних рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради такими, де роздрібна торгівля зазначеними товарами заборонена; торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами неповнолітніми особами, а також через торгові автомати; продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років; торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР.

За нормами цієї статті продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів заборонено: особами та особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території дошкільних навчальних закладів і закладів охорони здоров`я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які реалізують товари дитячого асортименту, спортивні товари, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у місцях проведення спортивних змагань; в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування; з торгових автоматів; з полиць самообслуговування (окрім тютюнових виробів у блоках та алкогольних напоїв); поштучно (для тютюнових виробів, окрім сигар); з рук та у невизначених для цього місцях.

Тобто законодавством встановлена заборона на продаж, зокрема алкогольних, слабоалкогольних напоїв, виробів особам, які не досягли 18 років та адміністративна відповідальність за порушення такої заборони.

Об`єктом вищевказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення.

Зазначені відносини регулюються законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» затв. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 №567 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП передбачає дії суб`єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами визначена кваліфікуючими ознаками у кожній частині цієї статті окремо.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.

У матеріалах справи відсутні документи на підтвердження зайняття ОСОБА_1 господарською діяльністю та/чи перебування її у трудових відносинах із суб`єктом господарської діяльності.

За положеннями КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.

Диспозиція ч. 2 ст. 156 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів.

В супереч зазначеному в протоколі не вказано нормативний акт (його статтю, частину, пункт, абзац статті), з викладенням змісту певної норми, який встановлює заборону здійснення торгівлі алкогольними напоями у певних приміщеннях або на певних територіях або певним особам, вимоги яких порушила ОСОБА_1 .

Так само відповідний нормативно-правовий акт не зазначається в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП ОСОБА_1 , в якому адміністративна комісія виконавчого комітету Лиманської сільської ради фактично вдається до цитування вищевказаного протоколу, без опису обставин, які були встановлені безпосередньо адміністративною комісією під час розгляду справи, у зв`язку з чим постанова не відповідає вимогам щодо її змісту, викладеним у ст. 283 КУпАП.

Таким чином, під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності комісія не перевіряла і не пересвідчувалась в тому, чи мали місце подія та склад адміністративного правопорушення, а також чи була доведена та підтверджена належними доказами зазначена в протоколах інформація; хоча в постанові і зазначено, кому саме було незаконно продано слабоалкогольні напої і вказано вік неповнолітньої особи, але можливість такого продажу (фактичну наявність аналогічного товару в магазині на день вчинення правопорушення) комісія не перевіряла і ніякі додаткові докази на підтвердження такої можливості комісія не витребувала; комісія не перевіряла чи були вилучені і оглянуті продані слабоалкогольні напої і де вони зберігались на час розгляду справи; комісія проігнорувала порушення процесуальних норм, які були допущені по відношенню до особи, що притягується до адміністративної відповідальності під час складання протоколу; комісією достеменно не з`ясовано характер трудових відносин між ОСОБА_1 та суб`єктом господарювання, власником бару «Бутербродна».

Матеріали справи не містять касового чеку, який би засвідчив факт сплати неповнолітнім за слабоалкогольний напій. До матеріалів справи не долучено жодного відеозапису, який би відображав фактичні обставини щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи слідує, що всі висновки відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, базуються на письмових поясненнях неповнолітніх осіб, долучених до протоколу про адмінінсративне правопорушення в копіях. Тобто будь-яких доказів, які б підтверджували саму подію продажу алкогольного напою, зокрема зафіксовані факти передачі відповідного товару, його оплати, матеріли справи не містять.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2 статтею 156 КУпАП.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.

Практика ЄСПЛ свідчить, що гарантії статті 6 Конвенції поширюються на справи про адміністративні правопорушення, зокрема про це відзначено у справі "Надточій проти України".

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Доведення вини особи в законному порядку у правовій науці отримало назву "належної правової процедури", що охоплює собою як процедуру судового розгляду, так і процедуру досудового розслідування. І якщо було порушено належну правову процедуру в органі публічної влади немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), та робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що відповідачем не виконано процесуальний обов`язок доведеності правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні передбаченого ст. 156 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем не заявлено вимогу про розподіл судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77, 246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №15 від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 6800,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП України, закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного рішення суду 26.11.2024 року.

Суддя В. С. Миргород