Рішення

від 25.11.2024 по справі 932/11663/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 932/11663/24

Провадження № 2-а/932/230/24

25 листопада 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Петунін І.В.

при секретарі - Прусака А.О.

за участі

представника позивача Мельника Д.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2024 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

В обґрунтуванняпозову позивачзазначає,що громадянкаРосійської Федерації ОСОБА_1 уякої паспортнийдокумент відсутній,як встановленоз поясненьвищезазначеної громадянкиприбула натериторію України у 2016 році в особистихсправах та з того часу територію України не покидав, інформація проперетин державногокордону Україниза облікамиінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,щодо контролюосіб,транспортних засобівта вантажів,які перетинаютьдержавний кордон(система«Аркан»)-відсутня.

До органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легально проживання в Україні не зверталась.

За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянка Російської Федерації іззаявою провизнання біженцемабо особою,яка потребуєдодаткового захисту,не зверталася.Інформація щодовизнання біженцемабо особою,яка потребуєдодаткового захисту,набуття статусубіженця абоособи,яка потребуєдодаткового захисту,отримання абоскасування дозволуна імміграцію,документування посвідкоюна тимчасове/постійнепроживання відносноостанньої відсутня.

За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою Відділу № 4 у м. Дніпрі ГУ ДМСу Дніпропетровськійобласті відносноВідповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 006638 від 22.11.2024, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006628 від 22.11.2024, відповідно до якої на вищезазначену громадянку РФ накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Звертаючи увагу на обставини, що відповідач своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: тривалий час перебуває на території України, без документів на право проживання в Україні та не вживала заходів для легалізації свого перебування в Україні; порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ч.16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»); відсутні законніпідстави дляпрацевлаштування вУкраїні,а отжевідсутні законніджерела отриманняфінансового доходу,що унеможливлюєпридбання транспортнихквитків чиінших проїзнихдокументів,а такожзабезпечення свогоперебування тапроживання натериторії України; відсутній документ,що даєправо перетинудержавного кордонуУкраїни. Враховуючи зазначене існують обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик її втечі.

Позивач додатково зазначає, що відсутність документу, що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з вищезазначеним позивач просить затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення видворення з території України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та викладені у ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, зазначила, що з позовом згодна, паспорт втратила 7-8 років тому.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 останній раз прибула на територію України у 2016 році.

До органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легально проживання в Україні не зверталась.

За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянка РФ іззаявою провизнання біженцемабо особою,яка потребуєдодаткового захисту,не звертався.Інформація щодовизнання біженцемабо особою,яка потребуєдодаткового захисту,набуття статусубіженця абоособи,яка потребуєдодаткового захисту,отримання абоскасування дозволуна імміграцію,документування посвідкоюна тимчасове/постійнепроживання відносноостанньої відсутня.

За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою Відділу № 4 у м. Дніпрі ГУ ДМСу ДніпропетровськійобластівідносноВідповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 006638від 22.11.2024, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006628від22.11.2024,відповідно доякої навищезазначену громадянкуРФ накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Рішенням Самарського відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 22.11.2024, відповідача вирішено примусово видворити.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаєтьсяЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»(надаліЗакон № 3773-VI).

За змістомст. 3 цього Законуіноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленимиКонституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно п. 14ст. 1 Закону № 3773-VIнелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2ст. 25 цього Законупередбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першоїстатті 26 Закону №3773-VIіноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5ст. 26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону № 3773-VIвизначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. "f" ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод затримання виправдане лише доти, поки провадиться процедура депортації або екстрадиції.

В свою чергу, затримання іноземця з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є одним із заходів забезпечення примусового видворення, який застосовується у випадку наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії, відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його втечі, а так само, у разі відсутності в нього документів, що дають право на виїзд з України.

Статтею 31 Закону № 3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зістаттею 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Відповідно до ч. 11ст. 289 КАС Українистрок затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт того, що він проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Враховуючи те,що громадянкаРосійської Федерації ОСОБА_1 незаконноперебуває натериторії України, тривалий час останньою не вчинено дій з легалізації на території України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідачка перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик її втечі.

Відтак, позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання тапоміщення допункту тимчасовогоперебування іноземцівта осіббез громадянства,які незаконноперебувають вУкраїні підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2,6-11,72-78,90,211,241-246,268-272,289,372 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.

Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6 (шість) місяців рахуючи з 22 листопада 2024 року до 22 травня 2025року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Рішення суду в частині затримання громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Петунін

25 листопада 2024 року