Рішення

від 25.11.2024 по справі 140/7829/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/7829/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Камінь-Каширської міської ради Волинської області (далі Камінь-Каширська м/р, відповідач) про визнання відмови протиправною у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; зобов`язання призначити та виплачувати з 04.06.2024 компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є особою з інвалідністю I групи та відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 712548 від 28.07.2022 потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку з тим, що позивач проживає з матір`ю і надає їй постійний догляд звернувся до відповідача з метою отримання компенсації за надання соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі на підставі ст.13 Закону України "Про соціальні послуги".

Проте листом Камінь-Каширської міської ради від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24 йому було відмовлено у такій компенсації з тих підстав, що позивач перебуває у шлюбі, а тому відповідно до пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради № 1/19 від 03.02.2022 не має права на таку компенсацію.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на отримання компенсації. Зазначає, що під час звернення до відповідача ним було подано усі необхідні документи для підтвердження законності призначення та отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Позивач соціальних послуг та виплат, передбачених пунктом 2 Порядку №859, не отримує.

Тому, наведена відповідачем підстава для відмови ОСОБА_1 в призначенні компенсації за догляд, не відповідає Порядку № 859.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України (а.с. 20).

Копію вказаної ухвали від 05.08.2024 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 05.08.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 23), проте відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 973 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с. 12).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ від 28.07.2022 слідує, що ОСОБА_2 встановлено довічно першу Б групу інвалідності загального захворювання та за висновком МСЕК остання потребує постійного стороннього догляду (а.с.10).

04.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Камінь-Каширської міської ради із заявою про надання висновку про результати комплексного вивчення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг по догляду на непрофесійній основі, особі з інвалідністю 1 групи ОСОБА_2 (а.с. 44).

Відповідно до висновку про результати комплексного вивчення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг по догляду на професійній основі від 06.06.2024 ОСОБА_2 визнано такою, що потребує надання соціальних послуг з догляду. Сума балів становить 11 (а.с. 61).

Камінь-Каширська міська рада листом від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24 повідомила позивача про те, що відділом соціального захисту та ветеранської політики управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради 06.06.2024 проведено обстеження щодо комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_3 . Оцінка рівня виконання елементарних та складних дій проводилася за сумою балів, яка в даному випадку становить 11 згідно шкали оцінки можливості виконання дій особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. При обстеженні було виявлено, що ОСОБА_1 спільно проживає з матір`ю ОСОБА_3 . Разом з тим, заявник перебуває у шлюбі (має власну сім`ю), що не відповідає пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які падають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 03.02.2022 №1/19 зі змінами від 30.01.2024 № 1/36, згідно з яким встановлено, що до членів сім`ї особи, якій надаються соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, належать дружина (чоловік), батько( мати) та члени сім`ї, а саме: син, дочка, рідні брат, сестра, які не мають власних сімей (одинокі). З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі (а.с. 13).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні компенсації як фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначаєЗакон України Про соціальні послуги від 17.01.2019 №2671-VIII(далі - Закон №2671-VIII).

Згідно з пунктом 17 статті 1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6статті 13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Законубез здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

За приписами абзаців першого, четвертого, п`ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято Постанову №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", яка набрала чинності 25.09.2020, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок №859).

Згідно з пунктом 1 Порядку №859 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1161.

Пунктом 2 Порядку № 859 визначено, що компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним упункті 1цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів УкраїниПро загальнообов`язкове державне соціальне страхування,Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб,Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю(крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно доЗакону УкраїниПро психіатричну допомогу; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Відповідно до пункту 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

До складу сім`ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. До складу сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи (пункт 5 Порядку № 859).

Пунктом 6 Порядку №859 визначено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до структурного підрозділу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

При цьому, згідно з пунктом 7 Порядку №859 уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви із пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час подання заяви або надсилається їй протягом одного робочого дня із дати подання заяви на поштову або електронну адресу заявника.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, структурний підрозділ протягом трьох днів з дати отримання заяви надсилає на поштову або електронну адресу заявника повідомлення про те, які документи потрібно подати. Якщо їх буде подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день її прийняття структурним підрозділом або відправлення поштою.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

Показники, за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг (додаток до Порядку) визначаються на підставі вивчення питання щодо можливості виконання особою, яка потребує надання соціальних послуг, різних видів життєдіяльності здійснюється за допомогою анкетування, яке проводиться з використанням шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (таблиця 1) та шкали оцінки можливості виконання складних дій (таблиця 2) з метою визначення: залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду); можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; ступеня залежності та передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причини, що її викликають.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Пунктом 10 Порядку №859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Згідно з пунктом 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку (пункт 17 Порядку №859).

Отже, із аналізу вказаних приписів Порядку №859 слідує, що для призначення виплати компенсації заявник подає відповідну заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та вичерпний перелік документів, передбачених пунктом 7 Порядку №859.

При цьому, уповноважений орган має обов`язок прийняти та розглянути подані фізичною особою документи з визначенням ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. В той же час, якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, такий орган має проінформувати про це заявника в трьохденний термін та повідомити про необхідність подання документів, яких не вистачає.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідною заявою позивач звернувся до відповідача 04.06.2024 за вх. № Б-1507.

Проте всупереч імперативним положенням пункту 14 Порядку №859 уповноваженим органом протягом 10 днів не прийнято рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні, що власне підтверджується відповіддю Камінь-Каширської міської рали від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24, тобто суб`єкт владних повноважень не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача. При цьому, лист від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24 у відповідь на заяву позивача, за змістом та формою не може вважатися відмовою у розумінні Порядку №859, оскільки у даному випадку відповідач наділений повноваженнями або призначити компенсацію або надати відповідну відмову шляхом прийняття відповідного рішення, проте жодного рішення прийнято не було.

Стосовно посилання відповідача у листі від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24 на те, що позивач перебуває у шлюбі (має власну сім`ю), що не відповідає пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які падають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 03.02.2022 №1/19 зі змінами від 30.01.2024 № 1/36, а тому не має права на призначення вказаної компенсації, то відповідні аргументи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані обставини не є правовою підставою для неприйняття рішення за результатами розгляду заяви з поданими документами в розумінні положень Порядку №859.

При вирішенні даного спору, суд зазначає, що рішення про призначення компенсації, яке приймається за наслідками розгляду пакету документів, перелік яких зазначений у пунктах 7, 10-1 Порядку №859, є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура, зокрема, і перевірка повноти та обґрунтованості наданих на розгляд документів.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про призначення компенсації без виконання усіх необхідних для цього передумов та процедур, регламентованих Порядком №859, не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб, оскільки призведе до вирішення судом питань, віднесених до виключної компетенції уповноваженого органу.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

В даному ж випадку судом встановлено, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення щодо призначення компенсації чи відмови у її наданні, тобто не вчинив визначених законом дій та не аналізував обставини, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді згаданого питання.

Виходячи з принципу належного врядування, суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не приймав жодного рішення за результатами розгляду заяви від 04.06.2024 та наданих ОСОБА_1 документів для виплати компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі, а лист Камінь-Каширської міської ради від 10.06.2024 № 2902/02-10/2-24 не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, яке відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) може бути оскаржене до суду і якому суд вправі надавати правову оцінку, тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в заявлених межах.

Разом з тим, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності Камінь-Каширської міської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача від 04.06.2024 та зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву ОСОБА_1 відповідно до вимог Порядку №859 та прийняти рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з врахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 25.07.2024 (а.с. 4).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання правничої (адвокатської) допомоги від 12.07.2024, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.07.2024 та квитанцію про оплату послуг від 25.07.2024 в сумі 7500 грн.

Так згідно з актом приймання-передачі наданих послуг розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 7500,00 грн за такі надані адвокатом Федчиком С.В. послуги: проведення особистого прийому ОСОБА_1 , ознайомлення із наданими клієнтом матеріалами, надання первинної юридичної консультації щодо можливих варіантів захисту своїх прав та інтересів (0,5 год) 500 грн; підготовка та подача позовної заяви (7 год) 7000 грн. Квитанція від 25.07.2024 підтверджує оплату послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

На думку суду, заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, часткове задоволення позову, та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що послуга у вигляді проведення особистого прийому ОСОБА_1 , ознайомлення із наданими клієнтом матеріалами, надання первинної юридичної консультації щодо можливих варіантів захисту своїх прав та інтересів, охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому такі витрати повинен понести позивач.

Керуючись статтями 243-246, 262, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Камінь-Каширської міської ради Волинської області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024 щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Зобов`язати Камінь-Каширську міську раду Волинської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до вимог Порядку №859 та прийняти рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з врахуванням правової позиції, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 ).

Відповідач: Камінь-Каширська міська рада Волинської області (44501, Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2, код ЄДРПОУ 34836909).

Суддя Р.С. Денисюк