Ухвала

від 25.11.2024 по справі 140/13512/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/13512/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради, Любомльської міської рад, Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради, Любомльської міської ради, Ковельської районної державної адміністрації Волинської області з позовними вимогами про:

визнання протиправними дій Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради, що полягають у відмові в забезпеченні ОСОБА_1 виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих, виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024, за період з березня 2024 року по дату постановлення судового рішення у справі;

зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради забезпечувати ОСОБА_1 виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024;

стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради завданої моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн;

зобов`язання Любомльської міської ради створити умови для забезпечення ОСОБА_1 виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих, виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024;

зобов`язання Ковельської районної державної адміністрації Волинської області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості самостійно придбаних виробів медичного призначення, а саме підгузків для дорослих у розрахунку 120 штук на місяць.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви позивачем, серед іншого, заявлено вимоги про визнання протиправними дій Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради, що полягають у відмові в забезпеченні ОСОБА_1 виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих, виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024.

З доказів долучених до матеріалів справи слідує, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався з листа Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради від 14.03.2024 №122/2.03.24, яким ОСОБА_1 відмовлено у забезпеченні його виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих.

Відтак, саме з моменту отримання вказаного листа позивачу стало відомо про порушення його прав, свобод чи інтересів діями Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради.

Натомість, з даним позовом до суду позивач звернувся 18.11.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, визначеного частиною другої статті 122 КАС України.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, поданою позивачем, зазначено, що в силу фізіологічних особливостей захворювання (діагнозу) позивач обмежений у вільному самостійному пересуванні, що на його думку є поважною обставиною, яка стала істотною перешкодою для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Суд вважає, що обставини, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, не свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не назвав поважної причини, яка б перешкодила йому звернутись за захистом своїх прав до суду у шестимісячний строк передбачений ч.2 ст. 122 КАС України.

Окрім того, пунктами 4, 5, 8 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд зазначає, що правову категорію зміст позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно із частинами четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається із позовної заяви позивач відповідачами вказує також Любомльську міську раду та Ковельську районну державну адміністрацію Волинської області, до яких звернені позовні вимоги зобов`язального характеру: зокрема зобов`язати Любомльську міську раду створити умови для забезпечення ОСОБА_1 виробами медичного призначення (підгузками для дорослих, виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024) та зобов`язати Ковельську районну державну адміністрацію Волинської області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості самостійно придбаних виробів медичного призначення, а саме підгузків для дорослих у розрахунку 120 штук на місяць.

Натомість, позивачем, в порушення вищевказаних статей КАС України у позовній заяві не наведено обставин та не зазначено доказів, що підтверджують порушення прав, свобод або законних інтересів позивача саме рішеннями, діями чи бездіяльністю таких відповідачів як Любомльська міська рада та Ковельська районна державна адміністрація Волинської області, що позбавляє суд можливості встановити обставини порушення (якщо таке мало місце) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

У вказаному контексті суд звертає увагу, що жодних доказів звернень позивача до вищевказаних відповідачів з вимогами щодо вчинення певних дій (чи прийняття рішень) на користь позивача матеріали справи не містять та позивачем таких не зазначено.

Крім того, у позовній заяві, позивач просить зобов`язати Любомльську міську раду створити умови для забезпечення ОСОБА_1 виробами медичного призначення, а саме підгузками для дорослих, виходячи з потреб визначених індивідуальною програмою реабілітації інваліда №509 від 04.03.2024. Такі вимоги сформульовані нечітко і незрозуміло, оскільки позивач не конкретизує, що він має на увазі під «створенням умов» та які дії (на його думку) має вчинити вказаний відповідач для відновлення його прав та інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:

подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку;

подання до суду нової редакції позовної заяви (разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи), оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України, у якій викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Любомльської міської ради та Ковельської районної державної адміністрації Волинської області (зазначивши якими саме діями, рішеннями чи бездіяльністю вказаними відповідачами порушені його права, свободи чи інтереси) з наданням відповідних доказів, сформулювати максимально чітко і зрозуміло позовні вимоги до вказаних відповідачів або вказати належного відповідача у справі.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані у заяві позивача, визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради, Любомльської міської рад, Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачеві без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Т.М. Димарчук