Рішення

від 25.11.2024 по справі 160/25846/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/25846/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВАС ТМ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

25.09.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВАС ТМ" - адвокат Гусаров Владислав Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024 року №UA110050/2024/000111/1.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення зазначає наступне. У рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутнє порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як- резервний метод. В рішенні не наведені навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Також в оскаржуваному рішенні не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Ці дані просто не вказані. Крім того, не надано підтвердження, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Більш того, митниця сама визнає, що вартість товару, яка взята за основу для коригування нашої вартості теж була відкоригована невідомо з яких причин. Також у спірному рішенні не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної' вартості. Враховуючи викладене, на думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 28.10.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

14.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ). Враховуючи вищевикладене, у відповідача при здійсненні митного контролю товару були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.07.2024 року №UA110050/2024/000111/1. Митна вартість товарів за ЕМД від 09.07.2024 року № UA110050/2024/002979 скоригована до рівня: товар №1,2,3 - 3,10 дол. США/кг. При цьому, посадовою особою митниці у графі 33 рішення про коригування митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 12.07.2024 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання митної декларації (далі ЕМД) №24UA110050002979U4 задекларовано товар, а саме:

- товар 1: Вироби з чорних металів, водопровідні фітинги для труб і трубок для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609, 6 мм з вуглецевої сталі 20: Відвод 90 град ГОСТ 17375 type 3D (R=1.5 DN) типорозмір 33х4 мм - 75 кг; типорозмір 42х4 мм 125 кг; типорозмір 48х4 мм 340 кг; типорозмір 76х3.5 мм 180 кг; типорозмір 76х8 мм 198 кг; типорозмір 76х10 мм - 248 кг; типорозмір 89х8 мм -540 кг; типорозмір 133х4 мм 342 кг; типорозмір 139х4 мм 360 кг; типорозмір 139х6 мм - 540 кг; типорозмір 159х4 мм 486 кг; типорозмір 219х6 мм 2690 кг; типорозмір 219х8 мм 1793 кг; Відвод 45 град ГОСТ 17375 type 3D (R=1.5 DN) типорозмір 57х3мм 11,5 кг; типорозмір 89х5 мм 43 кг; типорозмір 133х4 мм 85,5 кг; типорозмір 273х8 мм - 279 кг; типорозмір 325х8 мм 202,5 кг; типорозмір 377х10 мм 337,5 кг; Виробник: НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, CN; Торговельна мрка: немає даних; Країна виробництва: CN;

- товар 2: Вироби з чорних металів, водопроводні фітинги для труб і трубок для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм: інші: з вуглецевої сталі 20: Перехід концентричний ГОСТ 17378 типорозмір 57х5-26х5 мм 27 кг; типорозмір 89х6-57х4 мм 40,5 кг; типорозмір 108х6-89х6 мм 54 кг; типорозмір 114х6-57х4 мм 58,5 кг; типорозмір 159х8-108х6 мм 351 кг; типорозмір 159х4.5 133х4 мм 103,5 кг; типорозмір 159х8 133х8 мм 105,3 кг; типорозмір 219х8 108х6 мм- 165,5 кг; типорозмір 219х8-159х6 мм- 264 кг; типорозмір 219х10-159х8 мм- 194,4 кг; типорозмір 273х8-219х8 мм -259,2 кг; типорозмір 273х10-219х8 мм 540 кг; типорозмір 325х8-219х7 мм- 495 кг; типорозмір 325х10-219х8 мм- 252 кг; типорозмір 325х8-273х7 мм 198 кг; типорозмір 377х12-219х8 мм- 396 кг; типорозмір 377х10-325х8 мм -360 кг; типорозмір 426х10-325х8 мм-414 кг; типорозмір 530х10- 426х10 мм- 172,5 кг; Перехід ексцентричний ГОСТ 17378 типорозмір 48х5-42х4 мм 15,5 кг; типорозмір 57х3-48х3 мм- 11,5 кг; типорозмір 108х4-57х3 мм 24,3 кг; типорозмір 108х4-76х3,5 мм- 40,5 кг; типрозмір 133х4-108х4 мм 23 кг; типорозмір 159х4.5-89х3.5 мм- 41,4 кг; типорозмір 159х4.5-133х4 мм 41,4 кг; 219х6-133х4 мм-52,2 кг; типорозмір 219х10-159х8 мм- 194,4 кг; 273х6-159х4 мм-142,2 кг; типорозмір 273х6-219х6 мм-64,8 кг; типорозмір 325х8-159х4.5 мм- 99 кг; типорозмір 325х8 219х7мм 198 кг; типорозмір 325х8-273х7 мм- 198 кг; типорозмір 530х10-325х8 мм-207 кг; 530х10-377х8 мм 207 кг; типорозмір 530х12-377х10 мм- 248,4 кг; Заглушка ГОСТ 17379 типорозмір 57х3 мм- 18 кг; типорозмір 57х5 мм- 27 кг; типорозмір 76х3.5 мм 36 кг; типорозмір 108х6 мм- 43,5 кг; типорозмір 108х8 мм- 58,5 кг; типорозмір 159х4.5 мм- 135 кг; типорозмір 168х6 мм- 77,5 кг; типорозмір 219х8 мм- 207 кг; типорозмір 325х8 мм-396 кг; типорозмір 325х10 мм- 198 кг; типорозмір 530х8 мм- 360 кг; Тройник ГОСТ 17376 типорозмір 26х3 мм-62 кг; типорозмір 26х4 мм- 82 кг; типорозмір 38х3 мм- 58 кг; типорозмір 42х4 мм-108 кг; типорозмір 45х4 мм- 18 кг; типорозмір 89х3.5-76х3.5 мм 67,5 кг; типорозмір 108х4 мм- 396 кг; типорозмір 108х6-76х5 мм-148,5 кг; типорозмір 114х8 мм- 409 кг; типорозмір 133х4-89х3.5 мм-78,3 кг; типорозмір 133х6 мм 184,5 кг; типорозмір 159х6-133х5 мм-118,8 кг; типорозмір 168х4 мм 150,4 кг; типорозмір 219х6 мм 459 кг; типорозмір 219х6-159х4.5 мм 183,6 кг; типорозмір 219х8-133х6 мм 248,4 кг; типорозмір 219х10 мм 151, 2 кг; типорозмір 273х6 мм 315,4 кг; типорозмір 273х6-159х4.5 мм-283,8 кг; типорозмір 273х8 мм 378,6 кг; типорозмір 273х8-219х6 мм 187,2 кг; типорозмір 273х10-159х6 мм -234 кг; типорозмір 273х12-159х8 мм - 280, 8 кг; типорозмір 325х8-219х6 мм 493 кг; типорозмір 377х10-219х8 мм-459 кг; типорозмір 377х10-273х8 мм - 459 кг; типорозмір 377х10-325х8мм 459 кг; Виробник: НК BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, CN; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;

- товар 3: Вироби з чорних металів, водопроводні фітинги для труб і трубок для зварювання встик: з найбільшим зовнішнім діаметром понад 609,6 мм: інші: з вуглецевої сталі 20: Перехід концентричний ГОСТ 17378 типорозмір 630х10-530х10-265,5 кг; Виробник HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED, CN; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN.

Даний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.12.2023 року № 12062023, укладеного між ТОВ «ЮВАС ТМ» (за контрактом покупець) та компанією HK BEST PIPE FITTING CO., LIMITED (за контрактом продавець).

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем надано наступні документи:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному вигляді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (наданий зовнішньоекономічний контракт № 12062023 від 06/12/2023 та специфікація № 1 від 06/12/2023 до нього);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не с об`єктом купівлі- продажу/(наданий інвойс № 12062023 від 06/04 /2024):

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (були надані два СВІФТ - повідомлення про сплату товару від 24.04.2024 року та 29.12.2023 року);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (на момент митного оформлення таких документів не існувало);

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (був наданий договір транспортно-експедиторського обслуговування № 074/ФСР від 25/02/2020 року, рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24.06.2024 року № 646, довідка про транспортні витрати від 24.06.2024 року №24/06/24-1, банківський, платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, платіжне доручення від 24.06.2024 року № 3427 та калькуляція витрат на доставку вантажу №2406-1 від 24.06.2024 року);

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (товар ліцензуванню не підлягав);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (страхування вантажу в дорозі не проводилось).

Крім того, за власним бажання позивачем додатково були надані для підтвердження митної вартості товару: копія митної декларації країни відправлення № 021720240000085791 від 12.06.2024 року та прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір про надання послуг митного брокера.

Листом від 12.07.2024 року вих. №1207-1 ТОВ «ЮВАС ТМ» проінформувало митний орган, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД від 09.07.2024 року № UA110050/2024/002979 у 10-денний термін надаватись не будуть.

12.07.2024 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110050/2024/000111/1. Митна вартість товарів за ЕМД від 09.07.2024 року № UA110050/2024/002979 скоригована до рівня: товар №1,2,3 - 3,10 дол. США/кг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Посилання відповідача щодо відсутності митної декларація країни відправлення № 021720240000085791 від 12.06.2024 року не беруться судом до уваги, оскільки згідно з ч.3 ст. 53 МКУ митний орган може надати письмову вимогу про надання додаткових документів виключно «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статі, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів/ чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари…».

Згідно з 4.2 ст. 53 МКУ митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару (в дійсності митна декларація країни відправлення була подана до митного оформлення та її номер і дата були зазначені у графі 44 ЕМД. Але. внаслідок значної кількості файлів великого розміру доданих до ЕМД, її з технічних причин не сприйняла електронна система митниці).

Стосовно заповнення гр. 70 «Призначення платежу» у платіжних документах системи Swift слід зазначити, що умовами контракту від 06.12.2023 року № 12062023 не передбачено отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу) для проведення попередньої оплати товару. Оплата проводилася на підставі укладеного контракту від 06.12.2023 року № 12062023, що відповідає даним, зазначеним у гр. 70 «Призначення платежу» у платіжних документах системи Swift від 24.04.2024 року та 29.12.2023 року.

Стосовно форми наданої до митного оформлення калькуляції транспортних витрат слід вказати, що у постанові Верховного суду від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14 зазначено що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть буди лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо включення до митної вартості товару експедиторської винагороди суд зазначає про таке. Відповідно до п.п.5-7 частини 10 статті 58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

У даному випадку експедиторська винагороди не сплачується і не піддягає сплаті при транспортуванні товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Експедиторська винагорода може бути сплачена лише після повного завершення перевезення. У даному випадку після доставки вантажу у митницю призначення у Дніпрі для митного оформлення, потім доставки товару на склад отримувача і його передачі замовнику.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленні та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст.9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 6659,97 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024 року №UA110050/2024/000111/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВАС ТМ" (49083, м. Дніпро, вул. Кожем`яки, буд. 9, кв. 133, код ЄДРПОУ 38598455) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6659,97 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна