Рішення

від 25.11.2024 по справі 160/25627/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/25627/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

24.09.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронін Ігор Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленої у формі довідки від 13.05.2024 року № 3924 винесеної про ступінь придатності молодшого сержанта ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд молодшого сержанта ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності ОСОБА_1 до військової служби у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13 травня 2024 року, військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов медичний огляд ВЛК у гарнізонній військово-лікарській комісії, Військова частина НОМЕР_1 . Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 13 травня 2024 року за № 3924, ОСОБА_1 було діагностовано ряд захворювань, зокрема: міжхребцевий остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з незначним порушенням функцій, двобічний коксартроз І ст. без порушення функцій. Правобічний гонартроз II ст. з незначним порушенням функцій. Спондилогенна цервікоалгія, стійка торакоалгія. Усі виявлені захворювання пов`язані з проходженням військової служби. Разом з тим, в ході медичного огляду ОСОБА_1 було виявлено ряд інших захворювань, не пов`язаних з проходженням військової служби. Відповідно до змісту довідки № 3924, молодший сержант ОСОБА_1 , на підставі статті 23-в, 64-в, 61-в графи II Розладу хвороб Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року № 402 визнаний придатним до військової служби. Вважає, що медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 проведений не повно, а довідка гарнізонної військово-лікарської комісії № 3924 є необгрунтованою, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 28.10.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи

07.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та не визнає їх в повному обсязі, виходячи із наступного. У структурі військова частина НОМЕР_1 наявні гарнізонна та госпітальна військово-лікарські комісії. Штатні ВЛК як окремі структурні підрозділи у Військовій частині НОМЕР_1 відсутні. З огляду на правові норми глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 оцінка визначення ступеню придатності є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Також Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України покладається на Центральну військово-лікарську комісію розгляд, перегляд, скасування, затвердження, не затвердження, контролю згідно з цим Положенням постанови військово-лікарської комісії. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. На підставі вищезазначеного, вважає оскаржувану постанову у формі довідки правомірною, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

13 травня 2024 року, військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК у гарнізонній військово-лікарській комісії, Військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 13 травня 2024 року за № 3924, ОСОБА_1 було діагностовано ряд захворювань, зокрема: міжхребцевий остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з незначним порушенням функцій, двобічний коксартроз І ст. без порушення функцій. Правобічний гонартроз II ст. з незначним порушенням функцій. Спондилогенна цервікоалгія, стійка торакоалгія. Усі виявлені захворювання пов`язані з проходженням військової служби. Разом з тим, в ході медичного огляду ОСОБА_1 було виявлено ряд інших захворювань, не пов`язаних з проходженням військової служби. Відповідно до змісту довідки № 3924, молодший сержант ОСОБА_1 , на підставі статті 23-в, 64-в, 61-в графи II Розладу хвороб Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року № 402 визнаний придатним до військової служби.

Не погоджуючись з постановою гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленої у формі довідки від 13.05.2024 року № 3924 винесеної про ступінь придатності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2024 року № 3924 визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Суд зазначає, що при наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК військової частини, яка наділена таким правом.

Абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач зверталась до ВЛК регіону з питання перегляду рішення ВЛК військової частини.

Крім того, враховуючи вищенаведену норму абзацу 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402, суд зазначає, що остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.

Відповідно, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

В той же час доказів звернення позивача до ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача матеріали справи не містять.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до норм Положення №402 в судовому порядку можуть бути оскаржені саме рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18.

Вказана правова позиція враховується судом відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень гарнізонної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймала, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ізст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна