Рішення

від 25.11.2024 по справі 240/15490/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/15490/24

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом з урахуванням уточнюючої позовної заяви, в якій просить:

- визнати протиправну бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не проведення їй з 01.03.2024 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на ОСОБА_2 в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року щомісячно, та зобов`язати відновити виплату такої щомісячної грошової допомоги.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач разом з дитиною проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, Відповідач, на думку Позивача, повинен нараховувати та виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону №796-XII, однак така допомога не виплачується.

Ухвалою від 19.08.2024 року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову зазначив, що паспортом бюджетної програми за КПКВК 2501530 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" управлінню у 2018-2024 роках не передбачались та у 2024 році не передбачено видатки по ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказав, що Позивач на обліку до 01.01.2015 не перебував.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача.

Суть спору між сторонами зводиться до наявності чи відсутності у ОСОБА_2 з 01.03.2024 року права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

Судом встановлено, що Позивач зверталася до Відповідача із заявою щодо відновлення виплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченоїстаттею 37 Закону №796-XII.

Відповідач листом повідомив про відсутність підстав для відновлення виплат такої щомісячної грошової допомоги. Відмова Відповідача не узгоджується із вимогами чинного законодавства, зважаючи на таке.

Суд враховує, що відповідно до статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIIIст. 37 Закону № 796-XII була виключена.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За змістом пункту 3розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIIІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Зазначене свідчить, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Така допомога має бути розрахована з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Таким чином, відновлено право Позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

Право осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання зазначеної щомісячної грошової допомоги підтверджено рішенням Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області. Вказане судове рішення набуло чинності згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 (оприлюднене 14.01.2020).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду такої зразкової справи.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, ознакам якої відповідає дана справа, суд приходить до висновку, що ненарахування та невиплата Позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправною бездіяльністю.

В той же час, відповідно до п. 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 939 від 20.09.2005 (зі змінами і доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин), призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги". Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12 ) (далі - Закон), звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що отримання особою вказаної виплати має заявний характер та призначення і виплата таких доплат здійснюється тим органом соціального захисту, у якому особа знаходиться на обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 30.04.2024 звернулася до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою про призначення виплати, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів того, що Позивач перебував на обліку у Відповідача як отримувач зазначеної виплати до 01.01.2015.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права Позивача буде зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, з 30.04.2024, тобто з моменту, коли Позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та невиплати з 30.04.2024 року ОСОБА_1 на її дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. І. Франка, буд. 5, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 03192690) провести з 30.04.2024 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на її дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

25.11.24