Рішення

від 25.11.2024 по справі 320/26851/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року № 320/26851/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова оптова компанія" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова оптова компанія" звернулось до суду з позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA100230/2023/000272 від 27.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610051/2 від 27.03.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA100230/2023/000273 від 27.03.2023

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610052/2 від 27.03.2023.

Ухвалою суду від 15.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення товару, ввезеного на підставі договору, позивач подав до Київської митниці електронні митні декларації, в яких митна вартість придбаного товару була визначена за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту). На підтвердження заявленої вартості позивач надав ряд необхідних й достатніх, на його думку, документів. Однак за результатами розгляду поданих митних декларацій контролюючий орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач вважає спірні рішення та дії митного органу протиправними та зазначає, що при митному оформленні товару з метою підтвердження його заявленої митної вартості відповідачу було надано документи, які відповідають переліку, визначеному у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України), та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Представником відповідача поданий до суду відзив на позовну заяву згідно якого пояснено, що під час митного оформлення товару встановлено, що подані документи до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. На переконання представника митного органу, доводи, зазначені у рішення про коригування митної вартості викликають обґрунтований сумнів у достовірності поданих до митниці документів.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд витребувати у позивача: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації.

Розглянувши вказане клопотання відповідача та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У силу вимог ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Механізм та порядок витребування доказів у справі визначено ст. 80 КАС України.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд вважає заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів таким, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 80 КАС України.

Так, представник відповідача просить суд витребувати в позивача банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації, що суперечить п. 1 ч. 2 ст. 80 КАС України, так як представником відповідача не зазначено конкретних документів бухгалтерського обліку позивача, які він просить суд витребувати в позивача, як і не зазначено які саме обставини такі документи мають підтвердити або спростувати.

Суд зазначає, що клопотання представника відповідача про витребування в позивача вищевказаних документів не містить належного обґрунтування необхідності їх витребування, враховуючи той факт, що вказані документи не були підставою для коригування митної вартості спірного товару позивача, оскільки іншого доведено не було.

Таким чином, з огляду на те, що клопотання представника відповідача про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21 жовтня 2022 року між ТОВ "Промислова оптова компанія" та Компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) укладено міжнародний договір поставки товару №AUG-20P/2110 (надалі - «Договір»).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач придбавав та імпортував до України товари, у зв?язку із чим останнім здійснювалось митне оформлення товарів в режимі імпорту.

Так, згідно до специфікації №32457 від 17.03.2023, сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - «товар»).

З метою митного оформлення зазначених товарів, 20.03.2023 позивач подав до Київської митниці митну декларацію IM 40 ДЕ 23UA100230006173U2, визначивши в декларації товар для митного оформлення: Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: Solar modules 410W/Сонячні модулі 410Вт-936шт. Торговельна марка: RISEN Країна виробництва: CN Виробник: RISEN ENERGY CO.,LTD Див. "електронний інвойс".

Разом з декларацію були подані наступні документи:

1. Міжнародний договір поставки товарів №AUG-20P/2110 від 21.10.2022.

2. Специфікація №32457 від 17.03.2023.

3. Пакувальний лист (Packing list) № 24/03/2023 від 17.03.2023.

4. Рахунок - фактура (Commercial invoice) № 24/03/2023 від 17.03.2023.

5. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 497333 від 17.03.2023.

6. Декларація про походження товару (Declaration of origin) №24/03/2023 від 17.03.2023.

7. Кинжка МДП (TIR carnet) UX.85486378 від 17.03.2023.

8. Прайс б/н від 16.03.2023.

9. Судове рішення у справі №640/19657/21.

На вимогу митного органу щодо товару, 27.03.2023 проведено експертне дослідження, яким підтверджено заявлену декларантом митну вартість товарів, відповідачу наданий висновок експертного дослідження товару № 37/23 від 27.03.2023 про відповідність вартості товару вказаній в митній декларації.

27 березня 2023 року відповідачем винесено картку відмови №UA100230/2023/000272 у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: «Коригування митної вартості згідно рішення ВМ01 митного поста «Південний» від 27.03.2023 №UA100230/2023/610051/2. Необхідність внесення змін до гр. 12,45,46,47 графи ВМД після прийняття МД до митного оформлення ст. 264, 269 МКУ. Роз?яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД із заповненням гр. 12, 45, 46, 47 графи 44 графи В відповідно до рішення ВМО1 митного поста.

Також, 27.03.2023 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610051/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

Прийняття такого рішення відповідач обгрунтовує в графі 33 Рішення: «На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: Наданий до митного оформлення прайс виставлений на умовах EXW а відповідно до специфікації до контракту та поданого інсойсу товар поставляється на умовах СРТ Київ. При цьому жодних перевізних документів, що підтверожує постаску товару з Китаю є Польщу не надається. Надання коносаменту передбачено п.7 спеціфікації до контракту. Це не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс- лист є саме на поточну поставку та арифметично перевірити митну вартість а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару… Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: ЕМД від 28.11.2022 N°U1403020/2022/25417 (митна вартість становить 4,32 USD за кг.)…»

У зв?язку з наведеним позивач 27.03.2023 подав нову митну декларацію IM 40 ДЕ 23UA 100230006838U0, вказавши в ній в графі 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом - 6, та визначивши в графі 47 митні платежі, нараховані позивачу відповідачем та різницю між сумами платежів 138008,14 грн.

Також, згідно до специфікації №32458 від 20.03.2023 сторони Договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів (надалі - «товар»).

20 березня 2023 року з метою митного оформлення зазначених товарів, Позивач подав до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 23UA100230006391U8, визначивши в декларації товар для митного оформлення: Прилади напівпровідникові фоточутливі, 1 85414300 00 0 сонячні фотогальванічні елементи - панель сонячна напівпровідникова фоточутлива: Solar modules 410W/Сонячні модулі 410Вт-936шт. Торговельна марка: RISEN Країна виробництва: CN Виробник: RISEN ENERGY CO.,LTD Див."електронний інвойс".

Разом з декларацію були подані наступні документи:

- міжнародний договір поставки товарів №AUG-20P/2110 від 21.10.2022,

- специфікація N:32458 від 20.03.2023,

- ?пакувальний лист (Packing list) № 25/03/2023 від 20.03.2023,

- рахунок - фактура (Commercial invoice) № 25/03/2023 від 20.03.2023,

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 738140 від 20.03.2023,

- декларація про походження товару (Declaration of origin) №5/03/2023 від 20.03.2023,

- ?книжка МДП (TIR carnet) XW.85028213 від 20.03.2023,

- прайс б/н від 17.03.2023,

- судове рішення у справі №640/19657/21.

Надалі, 27.03.2023 на вимогу щодо товару було проведено експертне дослідження, яким підтверджено заявлену товариством митну вартість товарів, відповідачу наданий висновок експертного дослідження товару №38/23 від 27.03.2023 про відповідність вартості товару вказаній в митній декларації.

Проте, розглянувши подані позивачем до митного оформлення документи, контролюючий орган прийняв ідентичні за змістом рішення: Картку відмови № UA100230/2023/000273 від 27.03.2023 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610052/2 від 27.03.2023.

Позивач вважає зазначені рішення та картки відмови протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. І ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 нього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально. із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49. Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов?язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п?ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов?язаних із продавцем осіб для виконання зобов?язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об?єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев?ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов?язані між собою особи або хоч і пов?язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов?язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

3 аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК У країни принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов?язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку.

При цьому такий обов?язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов?язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів. які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п?ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у клаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обгрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України. Окрім цього, відповідачу надані додаткові документи, які, крім інших документів, повністю підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, які містять повні та необхідні відомості.

Наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов?язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обгрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці Митний орган зобов?язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідач у якості таких сумнівів в оспорюваних рішеннях назвав такі причини коригування митної вартості :

1) визначення в інвойсах умов поставки СРТ HORENYCHI, CPT KYIV, в той час як в наданих прайс-листах ціна вказана на умовах EXW,

2) ненадання запропонованих документів, які надаються «за наявності», в тому числі коносаменту.

З такими висновками відповідача суд не погоджується, зважаючи на наступне.

Так, відповідач в оскаржуваних рішеннях не посилається на жодну норму законодавства України або міжнародного законодавства, яка б зобов?язувала сторони договору купівлі-продажу виконувати умови договору відповідно до прайс-листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Не міститься такої вимоги у і договорі, на підставі якого здійснювався продаж товару, щодо якого застосоване коригування його митної вартості.

Крім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов?язкове подання такого документу частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Умови поставки, зазначені в прайс-листі є безвідносними до позивача, на відміну від Специфікації, експортної декларації та інвойсу, які, відповідно, містять умови поставки відповідно до Інкотермс.

Умови визначення ціни товару, умови його доставки відповідно до правил Інкотерме, визначаються в договорі та в додатках до цього договору. Прайс-лист виробника, як вказано вище, є Узагальненим документом.

Відтак, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Що стосується не надання документів, які, за наявності, митний орган просив надати відповідно до визначеного в оскаржуваному рішенні переліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу):

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару:

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 нього Кодекс»).

Суд наголошує на тому, що позивачем подані всі документи, які подаються обов?язково: договір, інвойс, подані інші наявні документи - транспортні документи (автотранспортна накладна CMR, специфікація, пакувальний лист, декларація про походження товару, книжка МДП (TIR carnet), прайс, судове рішення по аналогічному питанню, калькуляція, комерційна пропозиція Risen, висновки експертного дослідження щодо вартості саме вказаного в МД товару.

Разом з цим, відповідно до п. п. 4.1. Договору поставки №AUG-20P/2110 від 21.10.2022 передбачено: 4.1. Умови поставки (відповідно до Incoterms 2010) вказуються у Специфікації, яка є невід?ємною частиною цього Договору. Якщо товар поставляеться на умовах СРТ (відповідно до Incoterms 2010), такий товар вважається поставленим після митного оформлення.

Відповідно до п. 3 Специфікацій №32457 та №32458 до Договору поставки №AUG-20Р/2110 від 21.10.2022 передбачено, що: Умови поставки: СРТ KYIV (Incoterms 2010). Продавцем товару є компанія Alltag und Geratetechnik GmbH., вантажовідправником товару є компанія Alltag und Geratetechnik GmbH, країна відправлення - Польща.

У зв?язку з цим безпідставними є вимоги відповідача про надання транспортних документів про перевезення товару з Китаю до Польщі, оскільки це не відповідає умовам перевезення та умовам специфікацій, вказаних вище.

Умови постачання товару СРТ (Carriage Paid To) - термін, яким прийнято означати зобов??язання експортера (у даному випадку продавця компанії Alltag und Geratetechnik GmbH) щодо оплати фрахту (перевезення) до обраного пункту призначення, де постачальник передає товар узгодженому сторонами перевізнику.

Таким чином, товар отримувався позивачем як покупцем з вже оплаченим перевезенням, і у даному випадку, перевізні документи взагалі не можуть вимагатися митним органом, як вбачається з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України.

А тому, відповідачем протиправно відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у відповідності із ч.1 ст.58 Митного кодексу України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також протиправно було обрано другорядні методи визначення митної вартості.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9508,24 грн.

Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови від 27.03.2023 №UA100230/2023/000272.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610051/2 від 27.03.2023.

4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA100230/2023/000273 від 27.03.2023.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610052/2 від 27.03.2023.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» (код ЄДРПОУ: 43948382) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 9508 (дев`ять тисяч п`ятсот вісім) грн 24 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.