ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2024 рокусправа №380/18347/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
в с т а н о в и в:
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (20383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 47; ЄДРПОУ 23955204) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1 ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митній декларації. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості коригування митної вартості
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №68046 від 11.09.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Обов`язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Однак, позивачем не враховано, що відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ).
За результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення документів поданих за митною декларацією №24UA209230053384U9 від 12.06.2024 встановлено:
Умови поставки згідно з інвойсом - FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- Витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- Витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- Витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту.
Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території - 669 км, а вартість - 75000 грн., що становить 112,11 грн/км, відстань по території України - 61 км, а вартість - 25225.62 грн., що становить 413.53 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань.
Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 23.05.2024 №TG230524010 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу
Згідно з наданою до митного контролю CMR від 21.05.2024 №15184/1 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH O.S., разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 № TG230524010, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору.
З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, не наданням декларантом належних додаткових документів, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару від №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024 та №UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024, відповідно до якого митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України».
Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Представник позивача подав відповідь на відзив (вх. №68711 від 13.09.2024 року) в якій позовні вимоги підтримав повністю.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024 відповідач зазначив наступне. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі -МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не «мстять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що чиститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах:
- умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту вивантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про твердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються - наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту; - розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 669 км, а вартість 75000 грн. - що становить 112,11 грн/км, відстань по території України 61 км, а вартість 25225.62 грн. - що становить 413.53 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 23.05.2024 № TG230524010 містить відомості щодо вартості "перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу; - згідно наданої до митного контролю CMR від 21.05.2024 № 15184/1 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH O.S., разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 № TG230524010, згідно якої виконавцем ж доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення відповідного числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору; - відповідно до вимоги. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора на протязі 3 календарних днів з дати їх виставлення (рахунок про надання транспортних послуг від 23.05.2024 № TG230524010). Проте станом на 12.06.2024 декларантом не надано митному органу банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення, що є порушенням вимог даної угоди; - згідно інформації, яка наведена у графах "країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 №432020240000023926 наведено країна POL, що не відповідає умовах даної зовнішньоекономічної операції. Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються s умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документа. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з ненаданням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. не можливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.20212 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація від 09.04.2024 №UA500500/2024/012327 де вартість подібного товару становить 3.86 дол,США за кг.
Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024 відповідач зазначив наступне. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI(далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної варто не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту; - розмір транспортних витрат не пропорційно розбити відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 666 км, а вартість 30000 грн. - що становить 45.05 грн/км, відстань по території У країн 61 км, а вартість 23796.6 грн. - що становить 390.11 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) н; транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 12.06.2024 № TG120624001 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу; - згідно наданої до митного контролю CMR від 11.06.2024 №15442 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE TARAS BONDAR, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.06.2024 № TG120624001, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАН ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 № 16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, ще являється порушенням вимог даного договору; - відповідно до вимог п. 2.1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що Виконавець надає транспортні послуги на підставі даного контракту та Замовлення. Замовлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даного контракту; - відповідно до вимог п. 7.2 додатку № 9 від 01.01.2022 до контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунку - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару а сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документа. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2 (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товар методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару -№1 слугувала митна декларація від 27.03.2024 № UA500500/2024/010629 де вартість подібного товару становить 3.86 дол. США за кг;
- № 2 слугувала митна декларація від 09.04.2024 № UA500500/2024/012327 де вартість подібного товару становить 3.86 дол. США за кг.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваних рішень.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі помилкове визначення митної вартості товарів, помилкове проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд встановив, що рішення про коригування митної вартості від 12.06.2024 №UA209000/2024/100309/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні №24UA209230053384U9 від 12.06.2024) виносилось на товари:
1. Чайний та кавовий посуд: чашки з тонкої кераміки або фаянсу. Виробник : ZIBO TOPFINE TRADE CO.LTD, Країна виробництва: CN Китай. За ціною 2,1138 дол. США за кг., на умовах поставки FOB Qingdao
Суд встановив, що у п. 33 вище вказаного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено наступне:
- Умови поставки згідно з інвойсом - FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - Витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - Витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - Витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортноекспедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до розрахунку митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту;
Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території - 669 км, а вартість - 75000 грн., що становить 112,11 грн/км, відстань по території України - 61 км, а вартість - 25225.62 грн., що становить 413.53 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань.
Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 23.05.2024 №TG230524010 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу
- Згідно з наданою до митного контролю CMR від 21.05.2024 №15184/1 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH O.S., разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 № TG230524010, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- Відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору;
- Відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом трьох календарних днів з дати їх виставлення (рахунок про надання транспортних послуг від 23.05.2024 № TG230524010). Проте, станом на 12.06.2024 декларантом не надано митному органу банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення, що є порушенням вимог даної угоди;
- Згідно з інформацією, яка наведена у графах країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 №43202024000002392 наведено POL, що не відповідає умовам зовнішньоекономічної операції.
Як стверджує відповідач в оскаржуваному рішенні згідно з наданою до митного контролю CMR від 21.05.2024 №15184/1 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PE RIZANOVYCH O.S., разом з тим, до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 23.05.2024 №TG230524010, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ «ТАНІТ ГРУП». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Щодо цього твердження відповідача, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» було укладено Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 року, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».
Залучення експедитором до перевезення підприємствтранспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, оскільки ТОВ «Компанія Еней» проводить оплату за надані послуги ТОВ «ТАНІТ ГРУП».
Також, позивачем на вимогу відповідача було надано посередницькі договори про надання транспортно-експедиційних послуг: Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023 року, Договір №1705-24/14560 від 17.05.2024 року.
Для підтвердження витрат на транспортування, декларантом до митного оформлення було подано наступні документи: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG230524010 від 23.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11679 від 21.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15184 від 22.05.2024; Коносамент №E243011GDNA від 21.03.2024; Коносамент №140400505238 від 21.03.2024 Автотранспортна накладна №15184/1 від 21.05.2024.
Щодо цього твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте, даний документ декларантом не надано митному органу, що являється порушенням вимог даного договору, суд зазначає наступне.
Заявка це - документ, в якому Замовником визначено основні умови перевезення, спеціальні вимоги до умов транспортування вантажу, транспортного засобу, умови та терміни доставки, вартість перевезення та інші особливості надання послуг перевезення.
З вищевказаного не вбачається обов`язкове надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.
Тому, відсутність доказів заявки на надання послуг транспортного експедирування на момент здійснення митного оформлення не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.
Щодо цього твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора протягом трьох календарних днів з дати їх виставлення (рахунок про надання транспортних послуг від 23.05.2024 № TG230524010). Проте, станом на 12.06.2024 декларантом не надано митному органу банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення, що є порушенням вимог даної угоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що клієнт оплачує рахунок експедитора на протязі 3 календарних днів з дати їх виставлення (рахунок про надання транспортних послуг від 23.05.2024 №TG230524010).
Станом на 12.06.2024 декларантом не надано митному органу банківський платіжний документ про факт оплати послуг з перевезення, що є порушенням умов договору.
Представником позивача було надано відповідачу заяву №18 в порядку ст. 55 МК України та платіжну інструкцію в національній валюті №6682 від 30 травня 2024 року, в графі «призначення платежу» зазначено: Оплата за транспортні послуги згідно рахунків №TG230524013; №TG230524010 від 25.05.24 у т. ч. ПДВ 20% - 2653,05 грн».
Стосовно твердження відповідача, що розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території - 669 км, а вартість - 75000 грн., що становить 112,11 грн/км, відстань по території України - 61 км, а вартість - 25225.62 грн., що становить 413.53 грн/км), а рахунок від 23.05.2024 №TG230524010 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».
Експедитор має усі правові підстави залучати третіх осіб для виконання своїх зобов`язань. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевізників на ТОВ «Компанія Еней». Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.
Суд зауважує, що за загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТзОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.
Позивачем до заяви №18 в порядку ст. 55 МК України було долучено платіжну інструкцію в національній валюті №6682 від 30 травня 2024 року, в графі «призначення платежу» зазначено: Оплата за транспортні послуги згідно рахунків №TG230524013; №TG230524010 від 25.05.24 у т. ч. ПДВ 20% - 2653,05 грн».
Щодо твердження відповідача про те, що згідно з інформацією, яка наведена у графах країна призначення» та «торгівельна країна» митної декларації країни відправлення від 19.03.2024 №43202024000002392 наведено POL, що не відповідає умовам зовнішньоекономічної операції, суд вказує наступне.
Позивач уклав з ТОВ "ТАНІТ ГРУП" договір про транспортно-експедиторське обслуговування 16.11.2022 для доставки товару з Ціндао (Китай) до м. Гданськ, Польща, що підтверджується довідкою про транспортні витрати. Відправлення товару морським транспортом за вищезазначеним маршрутом підтверджується коносаментом. Відтак в митній декларації країни відправлення в графі «країна призначення» вказано Польща. Суд звертає увагу, що в графі «країна (регіон)» вказано Україна.
Суд встановив, що рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні №24UA209230053614U9 від 12.06.2024) виносилось на товари:
1.Чайний та кавовий посуд з кераміки. Виробник: ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD Країна виробництва: CN Китай. За ціною 1,7544 дол. США за кг., на умовах поставки FOB Qingdao.
2.Чайний та кавовий посуд чашки з тонкої кераміки або фаянсу, покриті глазур`ю. Виробник: ZIBO SHUANGFENG CERAMICS CO., LTD Країна виробництва: CN Китай. За ціною 1,4730 дол. США за кг., на умовах поставки FOB Qingdaо.
Суд встановив, що у п. 33 вище вказаного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено наступне:
- Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI(далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної варто не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту;
- розмір транспортних витрат не пропорційно розбити відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 666 км, а вартість 30000 грн. - що становить 45.05 грн/км, відстань по території У країн 61 км, а вартість 23796.6 грн. - що становить 390.11 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) н; транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 12.06.2024 № TG120624001 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;
- згідно наданої до митного контролю CMR від 11.06.2024 N 15442 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE TARAS BONDAR, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.06.2024 № TG120624001, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, ще являється порушенням вимог даного договору;
- відповідно до вимог п. 2.1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що Виконавець надає транспортні послуги на підставі даного контракту та Замовлення. Замовлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даного контракту;
- відповідно до вимог п. 7.2 додатку № 9 від 01.01.2022 до контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що даний контракт вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунку - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару а сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документа. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2 (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товар методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару -№1 слугувала митна декларація від 27.03.2024 № UA500500/2024/010629 де вартість подібного товару становить 3.86 дол. США за кг;
Щодо твердження відповідача про порушенням принципів пропорційного розподілу вартості перевезень, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що ТОВ «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».
Експедитор має усі правові підстави залучати третіх осіб для виконання своїх зобов`язань. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснювало перевиставлення відповідної вартості послуг згідно рахунків від перевізників на ТОВ «Компанія Еней». Рахунки від постачальника послуг перевізника є для ТОВ «ТАНІТ ГРУП» первинними та остаточними для врахування в роботі та виставлення подальших рахунків. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» не має прав змінювати вартість (розбивку) та найменування послуг, наданих третіми особами.
Суд зауважує, що за загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Тобто, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТзОВ «Компанія Еней» не має законних підстав здійснювати контроль за діяльністю інших суб`єктів господарювання, встановлювати розцінки на послуги, контролювати норми споживання палива транспортними засобами, здійснювати перевірку дотримання податкового, митного та іншого законодавства України.
Позивачем до заяви №18 в порядку ст. 55 МК України було долучено платіжну інструкцію в національній валюті №6682 від 30 травня 2024 року, в графі «призначення платежу» зазначено: Оплата за транспортні послуги згідно рахунків №TG230524013; №TG230524010 від 25.05.24 у т. ч. ПДВ 20% - 2653,05 грн».
Щодо твердження відповідача про те, що згідно наданої до митного контролю CMR від 11.06.2024 №15442 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE TARAS BONDAR, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.06.2024 № TG120624001, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТАНІТ ГРУП. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару
Щодо цього твердження відповідача, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» було укладено Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 року, відповідно до якого «ТАНІТ ГРУП» є експедитором, який може залучати перевізників для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней».
Залучення експедитором до перевезення підприємствтранспортних компаній не впливає на числові значення заявленої митної вартості, оскільки ТОВ «Компанія Еней» проводить оплату за надані послуги ТОВ «ТАНІТ ГРУП».
Також, позивачем на вимогу відповідача було надано посередницькі договори про надання транспортно-експедиційних послуг: Договір №04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024 року, Договір №2212-23/88КД від 22.12.2023 року, Договір №0706- 24/14873 від 07.06.2024
Для підтвердження витрат на транспортування, декларантом до митного оформлення було подано наступні документи: Договір (контракт) про перевезення №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022; Договір (контракт) про перевезення б/н від 22.07.2015; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №TG120624001 від 12.06.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №SH11680А від 20.04.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15442 від 11.06.2024; Коносамент №MAEU237838556 від 20.04.2024; Автотранспортна накладна №15442 від 11.06.2024.
Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050 ОД визначено, що умови надання послуг за договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, ще являється порушенням вимог даного договору, суд зазначає наступне.
Заявка це - документ, в якому Замовником визначено основні умови перевезення, спеціальні вимоги до умов транспортування вантажу, транспортного засобу, умови та терміни доставки, вартість перевезення та інші особливості надання послуг перевезення.
З вищевказаного не вбачається обов`язкове надання до митного оформлення Заявки, а саме виконання перевезення свідчить, що Замовником було надано всю необхідну інформацію для виконання даного перевезення.
Тому, відсутність доказів заявки на надання послуг транспортного експедирування на момент здійснення митного оформлення не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару.
Як стверджує відповідач відповідно до вимог п. 2.1 контракту про надання послуг від 22.07.2015 б/н визначено, що Виконавець надає транспортні послуги на підставі даного контракту та Замовлення. Замовлення декларантом не надано до митного оформлення, що є порушенням вимог даного контракту.
Щодо цього твердження відповідача, суд зазначає заявка на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару.
З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Поряд з цим, як вже було зазначено вище, відповідно до статті 55 МК України, відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
З огляду на те вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Львівської митниці №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024 та №UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024 про коригування митної вартості товарів та необхідність їх скасування.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування прийняття спірних рішень
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 8334,85 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 8334,85 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100309/2 від 12.06.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100311/2 від 13.06.2024 року.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» сплачений судовий збір в сумі 8334 (вісім тисяч триста тридцять чотири) гривень 85 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (20383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 47; ЄДРПОУ 23955204).
Відповідач Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
СуддяКухар Наталія Андріївна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123308523 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кухар Наталія Андріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні